ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.07.2006 Справа № 3/348
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Павловського П.П.
при секретарі судового засідання Ревкова Г.О.
з участю представників сторін :
боржника –Ширяєва Л.Г.
виконавчої служби – Хрусталенко І.П., Красна А.О.
розглянувши апеляційну скаргу державної виконавчої служби Кіровоградської області на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 19.04.2006р. у справі
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області
до відповідача Дирекції будуючого Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд
про стягнення 1487429,63гр.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського Кіровоградської області суду від 28.12.2004р. задоволено позов управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області : на користь позивача з дирекції будуючого Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (далі Дирекція) стягнуто 1487429гр. заборгованості по збору на обов’язкове державне пенсійне страхування (т.1 а.с.61-64). Крім того з відповідача в доход бюджету стягнуто судові витрати. Після набрання рішення законної сили видано відповідні накази, який надійшли на виконання до відділу державної виконавчої служби Кіровоградського обласного управління юстиції, який на час апеляційного перегляду реорганізовано у державну виконавчу служби Кіровоградської області (далі ДВС).
13.01.2006р. до суду надійшла скарга Дирекції на дії державної виконавчої служби, в якій зазначено, що постановою старшого державного виконавця від 27.12.2005р. накладено арешт на всі кошти, що належать боржнику. Вказані дії унеможливлює здійснення Дирекцією оплат поточних платежів. Крім того, ДВС не враховано, що боржник запропонував перелік майна, на яке можна звернути стягнення. В постанові від 27.12.2005р. неправильно вказано найменування боржника (т1 а.с.88-90, 133-135, т2 а.с.1-3).
Під час розгляду заяви, боржник уточнював та доповнював скаргу (т.2 а.с.18-19,34-36, 48-50,98-100,106-107). В остаточній редакції скарги (т3 а.с.4-8) боржник просив визнати неправомірними дії ДВС при винесенні постанови від 4.07.2005р. про арешт всього майна та скасувати її; визнати неправомірними дії ДВС при складанні акту опису та арешту легкового транспорту від 26.12.2005р. та скасувати його; визнати неправомірними дії ДВС при винесенні постанов від 27.12.2005р. про арешт всіх коштів боржника та скасувати їх. Посилаючись на те, що вказані дії ДВС було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, боржник просив зняти арешт з коштів та майна Дирекції.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 19.04.2006р. (суддя Болгар Н.В.) скаргу задоволено частково : визнано неправомірними дії ДВС при винесенні постанов
_____________________________________________________________________________
Під час розгляду справи оголошувалась перерва з 27.06. по 4.07.2006р.
від 4.07.2005р., 26.12.2006р. та від 27.12.2005р. У задоволенні скарги про зняття арешту, накладеного постановами від 4.07.2005р., 26.12.205р. та 27.12.2005р. відмовлено.
Не погодившись з ухвалою ДВС звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просило ухвалу скасувати та припинити провадження у справі. При цьому апелянт зазначив, що судом безпідставно зроблено висновок про наявність в діях ДВС порушень чинного законодавства.
У своєму відзиві Дирекція зазначила, що ухвала суду є законною та обґрунтованою.
Стягувач відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність стягувача, якого належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників відповідача та ДВС, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав :
Відповідно до ст.1212 ГПК України господарськими судами розглядаються скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів. В той же час, з матеріалів справи вбачається, що всі оскаржені постанови та дії було вчинено ДВС під час виконання зведеного виконавчого провадження, відкритого у відповідності до приписів ст.49 Закону України “Про виконавче провадження” та п. 4.19 Інструкції про проведення виконавчих дій. При цьому у зазначеному зведеному провадженні об’єднано виконавчі документи як господарських судів, так і судів загальної юрисдикції, які видавали виконавчі листи на користь фізичних осіб починаючи з 2001р. (т.1 а.с.94, т2 а.с.23, 40-43).
Розглянувши скаргу боржника на дії ДВС вчинені під час виконання зведеного виконавчого провадження, господарський суд фактично розглянув і питання, пов’язанні з виконанням рішень судів загальної юрисдикції.
Статтями ст.1212 ГПК України та 85 Закону України “Про виконавче провадження” не врегульовано порядок розгляду скарг на дії ДВС, здійснених в межах зведеного виконавчого провадження у якому одночасно виконуються рішення судів загальної юрисдикції та господарських судів. В той же час, в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України N14 від 26.12.2003р. “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” зазначено, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання. Враховуючи, приписи Господарського процесуального Кодексу України щодо компетенції господарських судів та те, що у відповідності до ст. 10, 44 Закону України “Про виконавче провадження” учасниками зведеного виконавчого провадження також і фізичні особи, вимоги яких до того ж задовольняються у першу чергу ( порівняно із вимогами пенсійного Фонду), колегія суддів доходить до висновку, що скарга Дирекції не може бути розглянута господарським судом, а з огляду на вищенаведені роз’яснення Верховного Суду України до скарги боржника слід застосувати положення п.1 ч1 ст.80 ГПК України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала підлягає скасуванню на підставі п.4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом норм процесуального права.
Керуючись ст. 101, 103 –106 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу державної виконавчої служби Кіровоградської області - задовольнити
Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 19.04.2006р.скасувати.
Припинити провадження по скарзі дирекції будуючого Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд на дії державної виконавчої служби Кіровоградської області.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя О.В. Чус
Суддя П.П. Павловський