Головуючий у 1 інстанції Черков В.Г.

Доповідач: Резникова Л.В.

Категорія 34

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Новосядлої В.М.

суддів Резникової Л.В., Алексєєва А.В.

при секретарі Козаку І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 14 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2013 року позивач звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди . Посилався на те, що працюючі на підприємстві відповідача у шкідливих та небезпечних умовах отримав професійне захворювання- хронічне обструктивне захворювання легень пильової етиології. За висновком МСЕК від 1 вересня 2011 року йому вперше було встановлено 40% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом 3 групи.

Посилаючись на моральні страждання, які обумовлені потребою в лікуванні і неможливістю знайти роботу, просив стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн..

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 14 жовтня 2013 року частково задоволені позовні вимоги стягнуто на його користь з Державного підприємства «Селидіввугілля» у відшкодування моральної шкоди 12000 грн..

Не погодившись з таким судовими рішеннями, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просив скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову , посилаючись на той факт, що відповідач не надав доказів щодо наявності заподіяння моральної шкоди.

Відповідач в судове засідання не з*явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно телефонограмою, яка зареєстрована в журналі телефонограм за № 2-1305.

Треття особа- відділ виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Селидово- просив розглядати справу у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав:

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановлюючи рішення, суд повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи позивача, правильно застосував норми матеріального та процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачу завдано моральну шкоду, обов'язок по відшкодуванню якої необхідно покласти на відповідача - ДП «Селидіввугілля»

Як вбачається з матеріалів справи позивач знаходився в трудових правовідносинах з відповідачем . В наслідок праці у шкідливих та небезпечних умовах він отримав професійне захворювання- хронічне обструктивне захворювання легень пильової етиології. За висновком МСЕК від 1 вересня 2011 року йому вперше було встановлено 40% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом 3 групи.

Відповідно до ч. 2 ст. 153, 237-1 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Відшкодування власником або уповноважений ним органом моральної шкоди провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв*язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зазначена норма Закону передбачає можливість відшкодування моральної шкоди, у випадку, якщо він був заподіяний винними діями заподіювача.

Оскільки професійне захворювання , у даному випадку, пов'язане з незабезпеченням безпечних і нешкідливих умов праці з боку роботодавця, недосконалістю, застосовуваних їм технологій, то відповідальність по відшкодуванню такої шкоди покладалася на роботодавця (підприємство).

При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди , суд першої інстанції врахував глибину фізичних та моральних страждань позивача, стан здоров*я позивача, відсутність можливості виконувати роботу в шахті і враховуючи конкретні обставини справи , вірно визначив розмір, заподіяної моральної шкоди у розмірі грн. .

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність доказів наявності моральної шкоди, то відповідно до п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-9/2004 р. ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня страти професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

Факт заподіяння шкоди здоров'ю позивача підтверджений висновком МСЕК , медичними документами , поясненнями позивача , який підтвердив наявність заподіяної моральної шкоди.

Таким чином доводи, приведені в апеляційних скаргах, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При встановлені вищевказаних фактів і постановлені рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційних скарг немає.

Керуючись ст..ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» відхилити.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 14 жовтня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді: