У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі суддів - Рожин Ю.М., Малько О.С., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання Ковальчук Л.В.,

за участю

позивача ОСОБА_1 її представника ОСОБА_2,

співвідповідача ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 17 липня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Рокитнівської селищної ради Рокитнівського району Рівненської області, співвідповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, неповнолітньої ОСОБА_7 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на майно, що перебуває у спільній сумісній власності.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, що з'явились у судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 17 липня 2013 року позов задоволено частково. Визнано ? частину житлового будинку та господарських будівель і споруд АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю ОСОБА_1, що проживає за даною адресою та ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі співвідповідач ОСОБА_4 вказує на незаконність рішення суду, яке полягає в тому, що спірний житловий будинок належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_8, що підтверджується договором купівлі-продажу в період перебування їх у шлюбі, рішеннями місцевого суду та Вищого Спеціалізованого Суду України. Позивачка проживаючи із ОСОБА_8 в період з 2000 по 2009 роки, без згоди другого співвласника житлового будинку за рахунок спільних з померлим трудових та грошових затрат істотно збільшила у вартості спірний житловий будинок. Доводить, що суд не визначив дійсну вартість поліпшення та перебудов зроблених у будинковолодінні, а висновок проведеної позивачкою експертизи не наводить перелік проведених робіт, що унеможливлює провести розмежування проведення робіт поточного ремонту, необхідних для підтримання будинку у належному стані та робіт, що стосуються до його поліпшення і не є поточним ремонтом. Покликається на те, що вона та інші співвідповідачі у справі є спадкоємцями першої черги спадкового майна, яким є частина будинку, що належить ОСОБА_8, а позивачка не набула права власності на це майно. З викладених обставин просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивачка ОСОБА_1 на апеляційну скаргу подала заперечення, вважає її безпідставною, яка підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін. Доводить безпідставність тим, що в апеляційній скарзі необґрунтовані посилання на самовільне будівництво, яке не розмежовує виконанням будівельних робіт з поліпшення вартості будинку та понесених на це витрат. Безпідставними є посилання на норму права у щодо створення нової речі.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 придбаний ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 2.06.1989 року укладеного з Рокитнівською селищною Радою народних депутатів у період перебування у шлюбі з 18.07.1981 року по 7.08.1991 року із співвідповідачкою ОСОБА_3

Після припинення подружніх стосунків та добровільного розподілу спільного майна, окрім спірного будинку, ОСОБА_3 проживала за іншою адресою.

За рішенням Рокитнівського районного суду від 24.01.2012 року (а.с.33-34), залишеним в силі ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України від 4.07.2012 року (а.с.59-60) та відповідно про державну реєстрацію прав №35236933 від 21.08.2012 року (а.с.80 зворотна сторона), технічного паспорта на житловий будинок (а.с.81-82) ОСОБА_3 є власником ? частини житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням Рокитнівського районного суду від 19.10.2010 року (а.с.10) встановлено факт проживання однією сім'єю без укладення шлюбу позивачки ОСОБА_1 в період з 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_8, що є датою його смерті.

В апеляційній скарзі не спростовані обставини, що в період проживання позивачки та померлого ОСОБА_8 у спірному житловому будинку, ними проведено будівельні та ремонті роботи, понесені спільні трудові та грошові затрати, внаслідок яких будинок істотно збільшився у вартості, що підтверджується висновками технічної експертизи від 25.10.1994 року (а.с.14-16) та від №Е-26/12 від 18.04.2013 року (а.с.155-175) та доданої фототаблиці (а.с.176-180).

Згідно з ч.1 ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Статтями 60,61,62 СК України врегульовано питання права спільної сумісної власності подружжя. Зокрема, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнано за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання ? частки житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 за позивачкою ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_8 суд обґрунтовано виходив з того, що це є спільною сумісною власністю, що відповідає положенням ч.1 ст.368 ЦК України та не протиричить ч.1 ст.357 ЦК України щодо визначення спільною сумісною власністю, без визначення часток, двох осіб, які проживали однією сім'ю.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що суд своїм рішенням позбавив можливості спадкоємців, звертатися із відповідними заявами у встановленому законом порядку, про прийняття спадщини.

Помилковим є тлумачення апеляційної скарги у посиланні на положення ст.332 ЦК України, щодо поширення до спірних правовідносин даної норми, яка стосується переробки однієї речі внаслідок чого створюється нова річ. Праця та кошти внесені на підтримання технічного стану будинку та виконання в ньому будівельних робіт для поліпшення його вигляду не можуть ідентифікуватися із створенням нової речі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому відсутні підстави для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317,324,325 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 17 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Судді: