Судове рішення #3376566
Адміністративне судочинство:

Адміністративне судочинство:                                               Справа № 2-а-29-2008

Категорія: Спори фізичних осіб із суб'єктом

владних повноважень щодо оскарження його

рішень (правових актів індивідуальної дії)-36

 

                                              

 

      

 

 

                             

 

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД   ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

  ПОСТАНОВА

                  і  м  е  н  е  м         У  к  р  а  ї  н  и

 

27 жовтня 2008 року         Любомльський  районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Пешкова М.І.,

при секретарі - Носку А.В.,

з участю позивача     ОСОБА_1.,

представника відповідача ОСОБА_2.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управляння Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області про визнання незаконним  рішення № 5 комісії для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій, -

 

                                                  в с т а н о в и в :

 

До Любомльського районного суду в порядку адміністративного судочинства звернувся ОСОБА_1 із позовом до Управляння Пенсійного фонду України в Любомльському районі, який просить визнати незаконним  рішення №5 комісії для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення від 15.08.2008 року про відмову у призначенні йому пенсії так, як він згідно поданих документів підтвердив необхідний 20-ти річний стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі призначити пенсію за вислугу років з розрахунку 21 рік 5 місяців 11 днів та проводити її виплату з моменту звернення, тобто з 06.08.2008 року, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років один місяць  за три місяці строк проходження військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан за період з 04.02.1997 року по 13.02.1989 року, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі зарахувати до стажу роботи на посадах прокурорів та слідчих прокуратури період його роботи  на посаді слідчого - стажиста прокуратури Старовижівського району в період з 30.06.1995 року по 31.07.1996 року - 1 рік 1 місяць 2 дні.

Вимоги адміністративного позову обґрунтував тим, що 06.08.2008 року до Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі ним було подано заяву про призначення пенсії за вислугу років з наданням необхідних документів, що підтверджують право на призначення пенсії за вислугу років. Рішенням № 5 комісії для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення від 15.08.2008 року йому відмовлено у  призначенні пенсії, як такому, що не підтвердив необхідного 20-ти річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років. Вважає, що зазначене рішення являється незаконним і йому безпідставно відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки стаж для призначення пенсії за вислугу років у нього становить 21 рік 5 місяців 11 днів,  що даним рішенням порушено передбачені Конституцією України та чинним законодавством права.

Позивач у судовому засіданні  вимоги адміністративного позову підтримав повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала.

 

У судовому засіданні позивач пояснив, що являється учасником бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан і Постановою Верховної Ради України “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” №1545-ХІІ від 12 вересня 1991 року передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції України”. Однак, при підрахунку стажу роботи, комісією для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення від 15.08.2008 року Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі, період проходження строкової служби на території ДРА з 04.02.1987 року по 13.02.1989 року зараховано як один місяць до одного, а не один до трьох, як це передбачено законодавством.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснила, період роботи на посаді слідчого - стажиста прокуратури Старовижівського району не зараховано до 10 річного стажу роботи на посадах прокурорів та слідчих, оскільки посада слідчого-стажиста прокуратури в ст. 56 Закону України «Про прокуратуру» незазначена, питання щодо пільг по обчисленню стажу для призначення пенсії, зокрема за період військової служби у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку врегульовані ст. 57 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, якою передбачено, що така військова служба зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Просить позов не задовольняти.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Згідно повідомлення начальника управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі від 19.08.2008 року за вих. № 2665/02-09 на підставі поданих документів до стажу роботи, що дає позивачу право на пенсію  і становить тільки 17 років 04 місяці 15 днів. До цього стажу включено : з 15.10.986 року по 22.02.1989 року - 2 роки 4 місяці 8 днів - служба в армії, в тому числі участь у бойових діях: з 30.07.1993 року по 29.06.1995 року - 1 рік 11 місяців - половина строку навчання в юридичній академії:  з 30.06.1995 року по 31.07.1996 року - 1 рік 1 місяць 2 дні - робота на посаді слідчого стажиста прокуратури: з 01.08.1996 року по 05.08.2008 року - 12 років 5 днів - робота на посадах слідчого прокуратури, старшого слідчого прокуратур, помічника міжрайпрокурора та старшого помічника міжрайпрокурора.

До стажу роботи на посадах прокурорів та слідчих прокуратури зараховано період роботи з 01.08.1996 року по 05.08.2008 року - 12 років 5 днів.

Згідно із посвідченням серії НОМЕР_1 виданим 18 квітня 2008 року Любомльським РВК позивач ОСОБА_1.,  являється ветераном війни та відноситься до категорії учасників бойових дій.

Довідкою Любомльського РВК  від 06.08.2008 року за № 193 стверджено, що ОСОБА_1.,   дійсно проходив службу в армії з 15 жовтня 1986 року по 22 лютого 1989 року, з них зараховано як участь у бойових діях на території обмеженого контингенту в ДРА період з 04 лютого 1987 року по 13 лютого 1989 року.

Довідкою Прокуратури Волинської області за №11/1-276-08 від 18.09.2008 року стверджено, що в період з 30.06.1995 року по 31.07.1997 року позивач працював на посаді слідчого-стажиста  прокуратури Старовижівського району,  особисто розслідував кримінальні справи, приймав рішення по матеріалах, виїжджав на місця пригоди,   а тому до стаж роботи на посадах слідчого-стажиста  прокуратури включається до  10 річного стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури, передбачений ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Відповідно до спільної постанови Центрального Комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР від 17 січня 1983 року N 59-27 "Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім'ям" було передбачено зараховувати до вислуги років для призначення пенсії, один місяць служби за три місяці час служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, що прослужили встановлений строк служби в цій країні, а тим, хто отримав поранення, контузії, каліцтво або захворювання - незалежно від строку служби, і час безперервного перебування у зв'язку з цим на лікуванні в лікувальних закладах. Оскільки на час прийняття зазначеної постанови такої форми соціального забезпечення прокурорським працівникам, як щомісячне довічне грошове утримання в СРСР не існувало, то питання про зарахування періоду перебування на військовій службі до спеціального трудового стажу працівників прокуратури і про пільгове (кратне) обчислення цього строку для призначення їм щомісячного довічного грошового утримання у законодавчому порядку врегульовано не було.

Згідно ст. 46 розділу ІV «Кадри органів прокуратури» Закону України “Про прокуратуру” прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України.

Відповідно до частини першої статті 501 Закону України «Про прокуратуру» прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.

Частиною п'ятою вказаної статті визначено, що до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу, а також пільгове (кратне) обчислення цього періоду військовослужбовцям, які за рішенням Уряду СРСР проходили військову службу в державах, де в той час велися бойові дії, для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення та отримання різних видів пенсій і соціальних виплат.

Так, зокрема Законом СРСР від 12 липня 1967 року "Про загальний військовий обов'язок" і Положенням про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 року N 193, було передбачено зарахування часу перебування громадян на дійсній військовій службі у Збройних Силах СРСР до загального трудового стажу, безперервного трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю.

Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року N 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

У частині першій статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року N 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" зазначено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Згідно зі статтею 171 Закону України від 9 квітня 1992 року N 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього СРСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього СРСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік таких держав, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та затвердженому нею Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, бойові дії в Афганістані, під час яких йому надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього СРСР, проходили в період із квітня 1978 року по грудень 1989 року.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінет Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до вислуги років зараховується, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. У пункті 3 цієї постанови передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним у її пункті 1, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці - участь у бойових діях у воєнний час.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього СРСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що закони і нормативно-правові акти України, які регулюють пільговий порядок обчислення періоду проходження військовослужбовцям за рішенням Уряду колишнього СРСР військової служби в Демократичній Республіці Афганістан для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення пенсій та соціальних виплат, не є рівноцінною заміною відповідного законодавства колишнього СРСР. Тому при вирішенні даного спору з питання пільгового порядку обчислення періоду проходження військової служби слід користуватися як законами і нормативними актами України так і законодавством колишнього СРСР.

Вирішуючи питання про можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право прокурорам і слідчим на пенсію за вислугою років, слід виходити із того, що визначальною підставою у цьому випадку є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певних категорій, для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, щомісячного грошового утримання чи інших соціальних виплат. Основними актами, на підставі яких здійснюється таке регулювання, зокрема є: Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" та Закон України "Про прокуратуру".

Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і повинна пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугою років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена, зокрема: спільною постановою Центрального Комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР "Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться в складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім'ям", Законом України "Про пенсійне забезпечення", постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"), Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" тощо.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення прокурорам і слідчим пенсій за вислугою років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.

 

            З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що не включення до стажу за вислугою років позивачу терміну проходження військової служби у ДРА місяць за три та не зарахування до 10 річного стажу прокурорів і слідчих роботу на посаді слідчого-стажиста є безпідставним і суперечить нормам діючого законодавства, а   рішення комісії Управління пенсійного фонду в Любомльському районі у відмові позивачу призначенні пенсії за вислугою років є незаконним, а тому позовні вимоги позивача. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.                 

         Керуючись ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 160, 163 КАС України, на підставі  Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»,  Закону України «Про пенсійне забезпечення»,  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,

 

                                                                 п о с т а н о в и в :

 

Позов задовольнити повністю.

У справі за адміністративним позовом  ОСОБА_1до Управління Пенсійного Фонду в Любомльському районі визнати незаконним рішення № 5 від 15.08.2008 року комісії для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій,  про відмову позивачу  у  призначенні пенсії, як такому, що  має стаж роботи більше 20 років і набув права на пенсію за вислугу років.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі призначити Крисюку Віктору Сергійовичу пенсію за вислугу років з розрахунку 21 рік 5 місяців 11 днів та проводити її виплату з моменту його звернення із заявою, тобто з 06 серпня 2008 року, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років один місяць  за три місяці строк проходження ним військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан в період  з 04 лютого 1987 року по 13 лютого 1989 рік, тобто  6 (шість) років 27 днів.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі зарахувати Крисюку Віктору Сергійовичу до стажу роботи на посадах прокурорів та слідчих прокуратури період його роботи на посаді слідчого - стажиста прокуратури Старовижівського району за період  з  30 червня 1995 року  по 31 липня 1996 року, тобто  1 (один) рік  1 (один)  місяць  2 дні.

 

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через Любомльський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

 

 

 

Головуючий : суддя                                                                     М.І. Пешков

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація