КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО:
категорія - злочини проти життя та
здоров`я особи - 3
Справа № 1-25-08
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
17 березня 2008 року. місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Пешков М.І.,
при секретарі Носку А.В.,
з участю прокурора Бугайчука В.В.,
потерпілого ОСОБА_1.,
представника потерпілого ОСОБА_2.,
обвинуваченого ОСОБА_3.,
розглянувши в місті Любомль під час попереднього розгляду кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Стара Вижва Волинської області, громадянина України, українця, із вищою освітою, одруженого, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, проживаючого АДРЕСА_1, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, -
в с т а н о в и в :
Органи досудового слідства обвинувачують ОСОБА_3 в тому, що він, 18 червня 2003 року близько 12 години, на той час являючись працівником міліції і будучи задіяним до заходів пов`язаних з виявленням незаконного обігу наркотичних речовин на території Головнянської та Нудизької сільських рад Любомльського району, в урочищі «Тернове», що між селом Нудиже та селищем Головно Любомльського району Волинської області, використовуючи оптичний приціл належної йому мисливської малокаліберної гвинтівки «ТОЗ-99», калібру 5,6 мм, № 000201, для огляду з відстані земельних наділів, з метою виявлення посівів снотворного маку, будучи впевненим, що вказана гвинтівка не заряджена, випадково нажав на спусковий гачок, внаслідок чого стався постріл, котрим дільничному інспектору міліції Любомльського РВ УМВСУ у Волинській області ОСОБА_1, що раптово з`явився у зоні прицілу, спричинив тілесне ушкодження у вигляді проникаючого сліпого кульового поранення черепа і головного мозку ускладненого психоорганічним синдромом, правобічним геміпарезом і афатичними проявами, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по признаку небезпечності для життя, як в момент їх спричинення, так і подальшому їх протіканні, тобто ОСОБА_3., діючи необережно, через
1 інстанція код суду -0310
злочинну недбалість при поводженні із зброєю, заподіяв потерпілому необережне тяжке тілесне ушкодження.
Дії ОСОБА_3, кваліфіковано за ст. 128 КК України.
Під час дослідчої перевірки, ОСОБА_3 до прокуратури подавав заяву, в якій просив застосувати щодо нього Закон України «Про амністію», не порушувати кримінальну справу, звільнивши його від кримінальної відповідальності.
У суді, в ході попереднього розгляду справи, обвинувачений ОСОБА_3. заявив клопотання про закриття щодо нього кримінальної справи і звільнення його від кримінальної відповідальності відповідно Закону України «Про амністію». Клопотання обвинувачений підтримав повністю, просить врахувати суд, що він має неповнолітню дитину.
Заслухавши під час попереднього розгляду думку учасників судового процесу, дослідивши письмові докази у справі, вважаю, що заявлене клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю: п. 4 внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також в зв'язку з помилуванням окремих осіб.
Відповідно до п. «б» статті 1 Закону України «Про амністію» від 11 липня 2003 року,
звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, підлягають особи, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, та за злочини, вчинені з необережності, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, які мають неповнолітніх дітей.
Згідно свідоцтва про народження (а.с. 148) батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, являється ОСОБА_3.
Крім того, відповідно до вимоги про судимість (а.с. 146), ОСОБА_3раніше не судимий, на протязі 1998-2008 років Закон України «Про амністію» до нього не застосовувався.
За вчинення злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_3., передбачено максимальне покарання у вигляді обмеження волі на строк до двох років, даний злочин відноситься до злочинів, який вчинений з необережності.
Вказані обставини повністю стверджені матеріалами справи. Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3., відноситься до категорії невеликої тяжкості, не є умисним, раніше обвинувачений ОСОБА_3. до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітню дитину і він сам не заперечує проти закриття щодо нього справи, а тому є всі підстави звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи.
Також, у справі визнано речовим доказом мисливську малокаліберну гвинтівку «ТОЗ-99», калібру 5,6 мм, № 000201, котра передана на зберігання обвинуваченому ОСОБА_3. Оскільки дана мисливська зброя належить обвинуваченому ОСОБА_3. і є знаряддям злочину, у відповідності до ст. 81 КПК України зазначена зброя підлягає конфіскації.
Керуючись ст. ст. 237, 244 п. 5 , ст. 248 КПК України, на підставі п. «б» ст. 1, ст. ст. 6, 9 Закону України «Про амністію» від 11.07.2003 року, п. 4 ст. 6 КПК України, -
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності ст. 128 КК України звільнити та кримінальну справу щодо нього закрити на підставі п. «б» ст. 1, ст. ст. 6, 9 Закону України «Про амністію» від 11.07.2003 року.
Речовий доказ - мисливську малокаліберну гвинтівку «ТОЗ-99», калібру 5,6 мм, № 000201, яка знаходиться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_3, конфіскувати в дохід держави.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області на протязі 7 діб із часу її проголошення через Любомльський районний суд.