Справа № 1 - 31-08
Кримінальне судочинство:
категорія - злочини проти громадського
порядку та моральності - 50
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
В И Р О К
і м е н е м У к р а ї н и
19 травня 2008 року. Любомльський районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді:- ПЕШКОВА М.І.,
при секретарі - НОСКУ А.В.,
з участю прокурора - БУГАЙЧУКА В.В.,
потерпілих - ОСОБА_1., ОСОБА_2.
захисника - ОСОБА_3.,
підсудного - ОСОБА_4.,
розглянувши в місті Любомль у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1, із середньою освітою, не одруженого, не військовозобов'язаного, не працюючого, згідно статті 89 КК України не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, суд, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_4, 2 лютого 2008 року, біля 20 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння і знаходячись на вулиці біля магазину в селі Нудиже Любомльського району Волинської області, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, з хуліганських спонукань, у присутності сторонніх осіб, умисно наніс пляшками, які кинув в ОСОБА_1, заподіявши останньому тілесне ушкодження у вигляді перелому виличної кістки обличчя справа, рани правої надбрівної дуги, гематоми повік правого ока, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступені за ознакою тривалого розладу здоров'я, та кинув пляшку в ОСОБА_2, заподіявши останньому фізичну біль.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою винуватість у
1 інстанція код суду -0310
вчиненні злочинів визнав повністю та показав, що 2 лютого 2008 року у вечірній час коли він перебував в магазині в селі Нудиже Любомльського району Волинської області, де вживав спиртні напої, в нього із ОСОБА_1. виникла сварка, яка переросла у бійку. Перебуваючи неподалік магазину, з метою відімститись ОСОБА_1., взяв біля магазину дві пусті пляшки із під пива, котрі кинув в сторону, де стояв ОСОБА_1. та ОСОБА_2., після чого почув зойк і побачив, що ОСОБА_1. впав на землю. Боячись, що за ним вчинене і що його будуть бити, з місця пригоди втік. Пізніше дізнався, що від кинутої ним пляшки, ОСОБА_1. спричинив тілесні ушкодження. Визнає себе винуватим у вчиненому, чисто сердечно розкаюється у своїх діях, просить його суворо не карати. Щодо заявлених цивільних позовів, їх визнає повністю, однак просить врахувати, що шкоду, завдану лікувальному закладу від лікування потерпілого ОСОБА_1., він відшкодував повністю, також відшкодував потерпілому ОСОБА_1. матеріальну шкоду та частину моральної шкоди в сумі 500 гривень.
Крім визнавальних показів підсудного, його винність у вчиненому стверджується зібраними органами досудового слідства та дослідженими у судовому засіданні доказами.
Повідомленням Любомльської ЦРЛ (а.с.4) до райвідділу внутрішніх справ про те, що у лікувальний заклад звернувся ОСОБА_1. з тілесними ушкодженнями у вигляді забійної рани правої брови, перелому скуленої дуги.
Заявою ОСОБА_1. до Любомльського РВ УМВСУ у Волинській області (а.с. 5), в якій він просить притягнути до кримінальної відповідальності особу, яка 2.02.3008 року заподіяла йому тілесні ушкодження.
Показаннями потерпілого ОСОБА_1, який у судовому засіданні пояснив, що 2.02.2008 року, коли він у вечірній час перебував у селі Нудиже Любомльського району Волинської області, в нього біля магазину із ОСОБА_4. виникла шарпанина, внаслідок якої останній розірвав йому рукава куртки. Пізніше, від кинутої в нього скляної пляшки, отримав тілесні ушкодження, довгий час перебував у лікарні на лікуванні. Ним у справі заявлені цивільні позови, зокрема про відшкодування підсудним матеріальної та моральної шкоди. Оскільки ОСОБА_4. йому відшкодував матеріальні збитки, від позову в цій частині відмовляється. Крім того, підсудний ОСОБА_4. йому відшкодував частину моральної шкоди, а саме 500 гривень. Тому просить стягнути із підсудного в його користь 4500 гривень завданої моральної шкоди. У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1. зазначив, що крім претензій матеріального характеру, він до підсудного більше ніяких претензій не має, просить не позбавляти ОСОБА_4. волі і дати можливість останньому перебуваючи на волі відшкодувати йому завдану моральну шкоду.
Показаннями потерпілого ОСОБА_2, який у судовому засіданні показав, що дійсно 2.02.2008 року, ОСОБА_4. мав сутичку із ОСОБА_1., а також у присутності багато людей, кинув двома пляшками у нього та ОСОБА_1., заподіяши останньому тілесні ушкодження, а йому тільки фізичну біль. Цивільний позов до підсудного не заявляє, просить не позбавляти ОСОБА_4. волі.
Показаннями свідків ОСОБА_5. та ОСОБА_6., які у судовому засіданні показали, що були свідками при тому, як 2.02.2008 року у вечірній час біля магазину в с.Нудиже Любомльського району Волинської області між ОСОБА_4. та ОСОБА_1. відбулася шарпанина та бійка, після якої ОСОБА_4. кинув в ОСОБА_1. та ОСОБА_2. пляшками із під пива. Від отриманого удару пляшкою в голову, ОСОБА_1. впав на землю, з обличчя останнього текла кров.
Протоколом огляду місця події (а.с. 6) від 3.02.2008 року, стверджено, що при огляді прилеглої території магазину в селі Нудиже Любомльського району Волинської області, було виявлено та вилучено пляшку та уламки скла пляшки з під пива, котрими були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_1.
Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 11.02.2008 року та фото таблицями до протоколу (а.с. 42-46), якими стверджено, що ОСОБА_4. у присутності понятих працівникам міліції показав і розказав, при яких обставинах він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_1.
Висновком експерта № 111 від 8.02.2008 року (а.с.49-41), яким стверджено, що у потерпілого ОСОБА_1. відмічені тілесні ушкодження у вигляді перелому виличної кістки справа, рани правої надрової дуги, гематоми повік правого ока, що утворилися від ударної травмуючої дії тупого предмета і за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, по признаку тривалості розладу здоров`я.
Органи досудового слідства кваліфікують дії ОСОБА_4за ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України.
Аналізуючи докази у справі, судом встановлено, що ОСОБА_4., 2.02.2008 року у вечірній час, поблизу магазину в с.Нудиже Любомльського району Волинської області внаслідок кидання пляшок в сторону ОСОБА_2. та ОСОБА_1., останньому спричинено тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що стверджується самими показаннями підсудного, показаннями свідків, висновком експерта.
Зважаючи на наведене, винуватість ОСОБА_4. у вчиненому, повністю стверджується зібраними та дослідженими у суді доказами у справі.
Крім того, органи досудового слідства кваліфікують дії ОСОБА_4. за ч. 4 ст. 296 КК України, тобто у грубому порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, які виразилися у заподіянні потерпілому ОСОБА_1. тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, потерпілому ОСОБА_2. фізичного болю, із застосуванням заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень предметів (пляшок), щодо подій, які мали місце 2.02.2008 року у вечірній час біля магазину в селі Нудиже Любомльського району Волинської області.
Суд приходить до висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_4. за ч. 4 ст. 296 КК України, є не правильною і не відповідає фактичним обставинам справи, зокрема:
Так, у суді ОСОБА_4. пояснив, що будучи ображеним на ОСОБА_1., що останній його словесно ображав та хотів побити, взяв в руки дві пусті пляшки із під пива, які лежали неподалік і кинув їх в сторону, де знаходився ОСОБА_1. та ОСОБА_2. Підходити до ОСОБА_1. до цього, наміру не мав, оскільки боявся, що останній його буде бити. Коли почув «зойк» і побачив, що ОСОБА_1. спав, звідки утік.
Використання предметів, які були випадково підібрані на місці вчинення хуліганських дій і використані для нанесення тілесних ушкоджень, не дають підстави для кваліфікації дій ОСОБА_4. за ч. 4 ст. 296 КК України, а тому дії останнього правильно слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України, що знайшло своє повне, об`єктивне підтвердження та стверджується доказами у справі.
Таким чином, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що повністю доведено винуватість ОСОБА_4у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, тобто вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1., тобто злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує характер і тяжкість вчинених ним злочинів, особу підсудного, який по місцю проживання характеризуються посередньо, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До пом'якшуючих обставин суд відносить те, що підсудний є особою молодого віку, щиро розкаюється у вчиненому, добровільно відшкодував матеріальну шкоду лікувальному закладу за лікування потерпілого, відшкодував матеріальну шкоду потерпілому та частково потерпілому відшкодував завдану моральну шкоду.
До обтяжуючих обставин суд відносить, те, що вчиняючи злочин, ОСОБА_4. перебували у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що покарання підсудному слід призначити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі, при цьому на підставі ст. 70 КК України із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим, а враховуючи, що підсудний виховувався без батька, має матір похилого віку, щиро розкаюється у вчиненому, за обставинами справи суд вважає, що виправлення й перевиховання ОСОБА_4. можливе без ізоляції від суспільства, а тому на підставі ст. ст.75,76 КК України від реального відбування покарання його слід звільнити з випробуванням та покладенням встановлених обов'язків.
Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу, слід залишити попередній -підписку про не виїзд.
Крім того, прокурором у справі в інтересах Волинській обласної клінічній лікарні заявлявся цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, завданої підсудним внаслідок вчинення злочину, а саме: за лікування потерпілого ОСОБА_1. в сумі 1529,28 грн. Також, у справі заявлявся позов потерпілим ОСОБА_1. про відшкодування йому підсудним матеріальної шкоди в сумі 640 грн. 29 коп. Оскільки підсудним добровільно відшкодована майнова шкода лікувальному закладу та потерпілому, а також прокурор та потерпілий від заявлених позовів відмовилися, дане питання розгляду не підлягає.
Також, у справі потерпілим ОСОБА_1. заявлено позов про відшкодування йому підсудним ОСОБА_4. моральної шкоди в сумі 4500 гривень. Оскільки потерпілий від злочинних дій підсудного довгий час перебував на лікуванні, з врахуванням характеру отриманих тілесних ушкоджень, фізичних та моральних страждань потерпілого, суд приходить до висновку, що у відповідності до статті 1167 ЦК України заявлений позов є підставним і підлягає задоволенню.
Речові докази, а саме: скляна пляшка з під пива, уламки пляшки з під пива, які перебувають в камері схову Любомльського РВ, відповідно до ст. 81 КПК України, підлягає знищенню.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд ,-
п р и с у д и в :
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України, і за цими законами призначивши йому покарання :
- за ч. 1 ст. 122 КК України 3 (три) роки позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 296 КК України 2 (два) роки обмеження волі;
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_4 визначити покарання 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинять нових злочинів і виконає покладені на нього обов'язки.
Зобов'язати засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації .
Контроль за поведінкою засудженого покласти на органи виконання покарань по місцю проживання.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_4 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Стягнути із засудженого ОСОБА_4 в користь потерпілого ОСОБА_1 - 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень моральної шкоди.
Речовий доказ: склянку пляшку із під пива «Славутич», уламки скляної пляшки, знищити.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області на протязі 15 діб із часу його проголошення через Любомльський районний суд.
Головуючий : суддя Пешков М.І.