Справа № 1 -35-08
Кримінальне судочинство:
категорія - злочини проти життя та
здоров`я особи, умисне тяжке тілесне
ушкодження - 5
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
22 квітня 2008 року. Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого: судді М.І. Пешкова,
при секретарі Носку А.В.,
з участю прокурора Бугайчука В.В.,
захисника ОСОБА_1.,
потерпілих ОСОБА_2., ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль кримінальну справу порушену за ч. 2 ст. 121 КК України та постанову про застосування примусових заходів медичного характеру до:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина Російської Федерації, уродженця та жителя АДРЕСА_1, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, згідно статті 89 КК України не судимого,
в с т а н о в и в :
До районного суду із слідчого відділення Любомльського РВ УМВСУ у Волинській області надійшла кримінальна справа з постановою погодженою з прокурором про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_4.
Органи досудового слідства в діях ОСОБА_4 вбачають вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме, що ОСОБА_4., 23 листопада 2007 року о 17 годині 30 хвилин, в селі Ладинь Любомльського району Волинської області, у своєму житловому будинку, під час бійки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс тяжке тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітини своєму родичу ОСОБА_5, від якого потерпілий через годину помер.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2. пояснила, що 23.11.2007 року між її чоловіком ОСОБА_5. та ОСОБА_4., котрий являється її рідним братом, виникла сварка, яка переросла в бійку, в ході якої її чоловік отримав ножове поранення в груди і через деякий час помер у будинку сусідів. Сам факт нанесення ОСОБА_4. ножем поранення її чоловікові, вона не бачила, однак, бачила після цього ніж в руках
1 інстанція код суду -0310
брата. Крім того, в суді потерпіла ствердила, що в вказаний день, ОСОБА_4. під час сварки, обіцяв її чоловікові ОСОБА_5. позбавити його життя.
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснили, що 23.11.2007 року у вечірній час до них додому прибігла ОСОБА_2., яка повідомила, що її чоловік отримав ножове поранення, просила викликати швидку допомогу. Невдовзі до них додому прийшов ОСОБА_5., котрий мав поранення грудей, а через деякий час гублячи свідомість помер.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що 23.11.2007 року, їй зателефонували з будинку сім`ї ОСОБА_6 і попросили негайно прибути до них, оскільки сусід ОСОБА_5. отримав ножове поранення в груди. Прибувши на місце пригоди, вона разом із ОСОБА_6 намагалася спасти життя ОСОБА_5., однак останній помер. Свідок у суді ствердила, що по проханню працівників міліції, після того, як померлого ОСОБА_5. забрала карета швидкої допомоги, вона була присутня в якості понятого при тому, як проводився огляд місця події будинку сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_5. У її присутності та іншого понятого ОСОБА_4 працівникам міліції розказував і показував при яких обставинах і як, він наносив ножове поранення ОСОБА_5.
Згідно висновку експерта за № 315 від 24.11.2007 року (а.с. 80-80 у гр. ОСОБА_5. виявлені тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаного поранення на передній поверхні грудної клітки в проекції і грудині зліва у місці з`єднання 5 ребра, проникаюче в грудну порожнину з раневим каналом, який продовжується через грудину, серцеву сорочку в проекціє правого шлуночка, через всю товщину стінки правого шлуночка серця, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_5. наступила від тампонами перікарда після отримання колено-ріжучого поранення грудної клітки, яке проникає в грудну порожнину з ушкодженням правого шлуночка серця.
Відповідно до акту № 40 (а.с.102-104) комплексної стаціонарної судово психолого-психіатричної експертизи, ОСОБА_4 страждає хронічним психічним захворюванням у формі параноїдальної шизофренії, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій він також перебував у хворобливому стані, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом. Експерт -психолог дійшов також висновку, що ОСОБА_4 під час інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту не перебував.
Таким чином, заслухавши у судовому засіданні потерпілих, думку захисника, міркування прокурора, оцінивши доводи та з`ясувавши всі обставини, проаналізувавши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що характер і тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого суспільно небезпечного діяння, а також ступінь небезпечності психічнохворого та інших осіб, до ОСОБА_4 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді його госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.
Крім того, у справі визнано речовим доказом одежа потерпілого, одежа ОСОБА_4., вилучений з місця пригоди ніж. Питання речових доказів підлягають вирішенню у відповідності до статті 81 КПК України.
Також, у кримінальній справі заявлені судові витрати. Оскільки особа, щодо якої порушено кримінальну справу, не осудна, судові витрати у справі слід покласти на рахунок держави.
Крім цього, органами досудового слідства ОСОБА_4. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і він перебуває під вартою в СІЗО № 2 м.Луцька. Оскільки ОСОБА_4. госпіталізується до психіатричного закладу, до часу його госпіталізації, запобіжний захід слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 416, 419-421 КПК України на підставі ст. 94 ч.1 п 4 КК України, -
п о с т а н о в и в :
Застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді його госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.
Обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до його госпіталізації до медичного закладу залишити без змін, після чого - с к а с у в а т и.
Речові докази: чоловічу сорочку з тканини гірчично-жовтого кольору, чоловічу сорочку з тканини зелено-сірого кольору, чоловічу майку з тканини сірого кольору та ніж, котрі передані на зберігання до кімнату схову Любомльського РВ УМВСУ у Волинській області і які не представляють ніякої цінності, знищити.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області на протязі 15 діб з часу її проголошення через Любомльський районний суд.
Головуючий: суддя Любомльського
районного суду Волинської області М.І.Пешков