Справа № 1-5-08
Кримінальне судочинство:
категорія - злочини проти життя та здоров'я
особи, умисне тяжке тілесне ушкодження - 5
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
В И Р О К
і м е н е м У к р а ї н и
18 січня 2008 року. Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого: - судді - Пешкова М.І.,
при секретарі - Носку А.В.,
з участю військового
прокурора - Кондратюка М.Д.,
адвокатів - ОСОБА_1., ОСОБА_2.,
захисників - ОСОБА_3., ОСОБА_4,
потерпілих - ОСОБА_5, ОСОБА_6.
підсудних - ОСОБА_7., ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Любомль кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця села Нудиже Любомльського району Волинської області, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, уродженця села Нудиже Любомльського району Волинської області, із середньою освітою, не одруженого, військовозобов'язаного, зареєстрованого АДРЕСА_2, військовослужбовця строкової військової служби військової частини № 3002 «Р» (м. Рівне), рядового, водія - стрільця,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_8 та ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння і діючи спільно за попередньою змовою між собою, на ґрунті особистих неприязних відносин, 10 вересня 2006 року у нічний час, близько 03 години, поблизу села Нудите Любомльського району Волинської області, в лісовому масиві неподалік місця відпочин-
1 інстанція код суду -0312
ку (бесідки), умисно нанесли удари ногами та руками по тілу ОСОБА_9, зокрема: ОСОБА_8. було нанесено ногою, удар в ліву частину голови сидячому навприсядки потерпілому, внаслідок чого ОСОБА_9. впав на землю і почав видавати хрипливі звуки, та протягом тривалого часу ногами та кулаками множинні удари в інші частини тіла, в тому числі зверху у грудну клітину, у правий та лівий бік голови, по тулубу між плечима та тазом, а ОСОБА_7 нанесено умисні побої лежачому на спині потерпілому ОСОБА_9., а саме: один удар ногою у праву ділянку шиї, множинні удари ногами в праву частину тулуба між плечима і тазом та кулаками в живіт, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_9. були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців-гематоми повік обох очей, обох тім'яних ділянок, синці підборіддя, верхньої та нижньої губи, лівої скронево-виличної ділянки, грудної клітини справа, поперекової ділянки справа з переходом на пахвинну ділянку, садна носа, обох щічних ділянок, правого сонцеподібного виростку, грудної клітини та поперекової ділянки справа, рвані рани в ділянках прикріплення вушних мушль, забійні рани зовнішнього кута лівого ока, слизової оболонки нижньої та верхньої губ, злам коронок 1-го - 3-го зубів верхньої щелепи зліва та 1-го - 2-го зубів нижньої щелепи зліва, садно правої передньої бічної поверхні шиї, прямий злам правого великого ріжка під'язикової кістки, прямі злами 5 -9 ребер справа, розрив правої долі печінки та нижньої долі правої легені, які супроводжувались масивною внутрішньою крововтратою, крововиливи під оболонку головного мозку субарахноїдального характеру, крововиливи в ділянці верхнього полюсу правої нирки, крововиливи на внутрішній поверхні м'яких тканин волосистої частини голови, крововилив в лівий скроневий м'яз.
Внаслідок нанесених побоїв, потерпілому ОСОБА_9. було спричинено умисне тяжке тілесне ушкодження, зокрема: розрив правої долі печінки та нижньої правої легені і як наслідок масивна внутрішня крововтрата, що є небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене способом, що має характер особливого мучення, тобто багаторазового і тривалого спричинення особливо сильного фізичного болю у момент заподіяння, шляхом нанесення чисельних ушкоджень тупими предметами, від яких настала смерть потерпілого.
У судовому засіданні підсудні ОСОБА_8. та ОСОБА_7 свою вину за інкримінованим їм обвинуваченням визнали частково, визнавши нанесення ними потерпілому декількох ударів по тілу, однак заперечили, що від їх дій могла настати смерть ОСОБА_9.
Підсудний ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що в ніч з 9 на 10 вересня 2006 року, він після дискотеки, яка відбувалася у сільському клубі, із своїми друзями знаходився в бесідці, що поблизу села Нудиже Любомльського району, де розпивали спиртне. Невдовзі до них прийшов ОСОБА_9., який став до нього чіплятися, трохи пізніше відкликав його вбік і розпочав з ним шарпанину та вдарив його в обличчя. На відповідь, він ОСОБА_9. також вдарив рукою. В цей час до них підійшов ОСОБА_7, котрий ОСОБА_9. став наносити зі сторони удари, внаслідок чого ОСОБА_9. впав на землю. Лишивши останнього, він та ОСОБА_7 повернулися до своєї компанії. Через деякий час до них знову прийшов ОСОБА_9., який розпочав у їх адресу висловлюватися нецензурною лайкою. Пізніше знову розпочалася бійка, де він та ОСОБА_7 нанесли ОСОБА_9. декілька ударів по тілу. Залишивши останнього лежати на землі, вони повернулися до бесідки, а невдовзі всі хто знаходився у бесідці, пішли до нього додому, де ще розпивали спиртне. Пізніше коли він пішов до бесідки побачити, хто там кричить, виявив, що ОСОБА_9. лежить в іншому місці де вони з ОСОБА_7. його залишили. Зрозумівши, що з ОСОБА_9., щось погано, він повідомив його батьків, а через деякий час із одним із жителів села відвіз ОСОБА_9. в м.Любомль лікарню. Вважає, що нанесенням ним побоїв, він не міг ОСОБА_9. спричинити ушкодження, які потягли його смерть, а вірогідніше смерть потерпілого могла настати від побоїв, нанесених ОСОБА_7.
Підсудний ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що в нічний час з 9 на 10 вересня 2006 року, він разом із ОСОБА_8. та іншими друзями знаходився в бесідці, що поблизу села Нудите, де розпивали спиртні напої з приводу його проходу у відпустку із строкової служби. Невдовзі до них прийшов ОСОБА_9., який знаходився у стані сп'яніння. ОСОБА_8., запропонував йому побити ОСОБА_9., пояснивши, що за неділю до цього останній його побив і зламав перегородку носа. На дану пропозицію, він - ОСОБА_7 відмовився. Підійшовши до ОСОБА_9., ОСОБА_8. вдарив його ногою і рукою в обличчя, від чого ОСОБА_9. впав на землю і почав хропіти, при цьому ОСОБА_8. продовжував бити ОСОБА_9. Під час даної бійки, він - ОСОБА_7, також вдарив ОСОБА_9. ногою в ділянку шиї, 3 - 4 рази ногою в сідницю. На той час знаходився у стані сильного сп'яніння і тому всіх деталей не пригадує. Вважає, що смертельні побої ОСОБА_9. не наносив.
Хоча підсудні свою вину у вчиненні злочину визнали частково, їх вина повністю стверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами.
Показами потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6., які у судовому засіданні ствердили, що у ранішній час 10.09.2007 року до них додому прибіг ОСОБА_8., який повідомив, що неподалік бесідки лежить їх син ОСОБА_9, котрого побили. Прибувши на місце події, вона побачила сина ОСОБА_9, який лежав на землі, із тяжкими побоями. Потерпілі вважають, що своїми діями позбавивши їх сина життя, підсудні повинні відбувати покарання у місцях позбавлення волі. Крім того, потерпіла ОСОБА_5 зазначила, що позов у частині відшкодування підсудними моральної шкоди, підтримує повністю. Також просить стягнути з підсудних матеріальну шкоду - витрати понесені на поховання сина та вартість надмогильного пам'ятника, всього 3930 грн., а оскільки батьки підсудного ОСОБА_8, їй відшкодували завдану шкоду в сумі 2 000 гривень, просить на зазначену суду зменшити стягнення із вказаного підсудного.
Показами свідка ОСОБА_10., який у судовому засіданні пояснив, що у нічний час 10.09.2006 року він, ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_7 та ОСОБА_8. розпивали спиртні напої в лісі біля бесідки в селі Нудиже. На той час до них прийшов ОСОБА_9., який був в стані алкогольного сп'яніння. На той час, коли ОСОБА_9. присів біля них та взявши пляшку з вином, вино допивав, ОСОБА_8. та ОСОБА_7 кудись відійшли, а коли повернулися, ОСОБА_8. вдарив ОСОБА_9. правою ногою в ліву ділянку голови і шиї, від чого останній впав на землю і почав хропіти. Після цього, ОСОБА_8., знаходячись з лівого боку, наніс правою ногою ОСОБА_9. удари у ділянку голови і тулуба, а також нанісши потерпілому два удари правою ногою у ліву ділянку обличчя та не менше двох ударів в ліву ділянку сідниць. В свою чергу ОСОБА_7, правою ногою наніс не менше, як чотири удари ОСОБА_9. по тулубу справа та впав. Крім того, ОСОБА_8., наносив удари ОСОБА_9. в інші місця, не менше cеми ударів ногою по тулубу. ОСОБА_9. залишився в лісовому масиві, а вся їх компанія пішла додому до ОСОБА_8, де продовжили розпивати спиртне. Пізніше ОСОБА_8. та ОСОБА_4 знову повернулись до місця події, а він з ОСОБА_13. пішли додому.
Показами свідка ОСОБА_13., який у судовому засіданні підтвердив факт побиття ОСОБА_8. та ОСОБА_7 потерпілого ОСОБА_9.
Показами свідків ОСОБА_12. та ОСОБА_13., які у судовому засіданні ствердили, що у нічний час 10.09.2006 року, вони разом з ОСОБА_8., ОСОБА_7, ОСОБА_13. ОСОБА_10. знаходилися в бесідці біля села Нудиже, де ОСОБА_7 хлопців пригощав спиртним з приводу прибуття у відпустку. Коли вони - ОСОБА_12. та ОСОБА_13. з бесідки пішли, через деякий час почули зі сторони бесідки якісь крики. Повертаючись знову до бесідки, побачили, що їм на зустріч біжить ОСОБА_7, який сказав «я Вас не бачив, Ви мене не бачили». Підійшовши ближче до бесідки, побачили, що на землі лежить чоловік, а біля нього хтось стоїть. Крім того, ОСОБА_12. у суді ствердила, що саме ОСОБА_7 при обставинах її та ОСОБА_13. повернення до бесідки, говорив, що дасть ще ОСОБА_9. трохи копняків.
Висновком експерта № 1 призначеної у суді судово-медичної експертизи, згідно якого при дослідженні трупа ОСОБА_9. виявлено тілесні ушкодження, у вигляді синців-гематоми повік обох очей, обох тім'яних ділянок, синці підборіддя, верхньої та нижньої губи, лівої скронево-виличної ділянки, грудної клітини справа, поперекової ділянки справа з переходом на пахвинну ділянку, садна носа, обох щічних ділянок, правого сонцеподібного виростку, грудної клітини та поперекової ділянки справа, рвані рани в ділянках прикріплення вушних мушль, забійні рани зовнішнього кута лівого ока, слизової оболонки нижньої та верхньої губ, злам коронок 1-го - 3-го зубів верхньої щелепи зліва та 1-го - 2-го зубів нижньої щелепи зліва, садно правої передньої бічної поверхні шиї, прямий злам правого великого ріжка під'язикової кістки, прямі злами 6 -9 ребер справа, розрив правої долі печінки та нижньої долі правої легені, які супроводжувались масивною внутрішньою крововтратою, крововиливи під оболонку головного мозку субарахноїдального характеру, крововиливи в ділянці верхнього полюсу правої нирки, крововиливи на внутрішній поверхні м'яких тканин волосистої частини голови, крововилив в лівий скроневий м'яз.
Зовнішніх тілесних ушкоджень в ділянці живота по центру та лівій половині тулуба та ушкоджень внутрішніх органів відповідно цим ділянкам при дослідженні не виявлено.
Під час отримання цих ушкоджень, а саме: злама 6-9 ребер справа розрив правої долі печінки та нижньої правої легені, і як наслідок масивна внутрішня крововтрата, ОСОБА_9. знаходився у горизонтальному положенні спиною до низу.
Отже всі тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_9., могли бути отримані від ударів руками і ногами незадовго до настання смерті.
Органами досудового слідства дії підсудних ОСОБА_8 і ОСОБА_7. кваліфікують за ч.2 ст.121 КК України.
Аналізуючи доказу у справі слід зазначити, що кожен із підсудних не визнає себе винним в тому, що наносив удари потерпілому ОСОБА_9. справа по тулубу в ділянки правої долі печінки та нижньої долі правої легені. Також, кожен із підсудних один на одного дає покази, що у смерті потерпілого ОСОБА_9. він не винний, а винний інший.
Суд приходить до висновку, що з метою уникнення відповідальності за вчинене, підсудні навмисно оговорюють один одного і їх покази є неправдивими і не відповідають фактичним обставинам, оскільки їх покази спростовуються показами свідків, зокрема ОСОБА_10. та ОСОБА_13., крім того показами ОСОБА_12. та ОСОБА_13.
При таких обставинах, суд вважає, що підсудні потерпілому ОСОБА_9. тривалий час наносили удари в різні частини тіла, потерпілий перебуваючи у стані сп'яніння і будучи безпорадним, не чинив опору, що стверджено висновком судово-медичної експертизи, яким підтверджується кількість нанесених тілесних ушкоджень потерпілому, їх характер та локалізація.
Крім того, суд приходить до висновку, що ініціатором побиття потерпілого ОСОБА_9., явився підсудний ОСОБА_8., котрий за його образу, вирішив відімститися потерпілому.
Слід також зазначити, що за клопотанням учасників процесу, зокрема захисту, з метою розмежування спричинених кожним із підсудними тілесних ушкоджень потерпілому, у суді призначалася експертиза із залученням на час розгляду справи експерта. Висновком експерта стверджено, що розмежувати від якої кількості ударів утворились розриви внутрішніх органів потерпілого, не представляється можливим.
Отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, які виразились в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного в момент заподіяння, яке було вчинене способом, що має характер особливого мучення, а саме - багаторазового і тривалого спричинення особливо сильного фізичного болю у момент заподіяння, шляхом нанесення чисельних ушкоджень тупими предметами, що спричинило смерть потерпілого, вчиненими групою осіб, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вчинили злочин, передбачений ч.2 ст. 121 КК України.
Призначаючи покарання підсудним, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, особи підсудних, які характеризуються позитивно.
Обставинами, які пом'якшують їх покарання, є їх молодий вік, те, що вони до кримінальної відповідальності притягуються вперше, до обтяжуючих їх відповідальність обставин, суд відносить те, що під час вчинення злочину вони перебували у стані алкогольного сп'яніння.
Оскільки підсудні вчинили тяжкий злочин, від якого настала смерть потерпілого, на підставі викладеного суд приходить до висновку, що обом підсудним по справі слід призначити покарання в межах закону, за яким вони притягнуті до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі.
Крім того, заявлений потерпілою ОСОБА_5 цивільний позов про стягнення із підсудних матеріальної шкоди в сумі 3930 грн. витрат, затрачених на поховання її сина ОСОБА_9. та на придбання надмогильного пам'ятника підлягають повному задоволенню на підставі ст. 1201 ЦК України, оскільки потерпілий був членом її сім'ї, всі понесені витрати стверджені довідками підприємців та церкви с. Нудиже Любомльського району, позивач позов підтримала, ОСОБА_8. та ОСОБА_7 позов в цій частині визнали.
Оскільки родиною підсудного ОСОБА_8 потерпілій ОСОБА_5 відшкодовано 2000 гривень, що стверджується її заявою поданою до суду, матеріальна шкода підлягає стягнення тільки із підсудного ОСОБА_7
Заявлений позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає повному задоволенню на підставі ст. ст. 1167, 1168 ЦК України тому, що підсудні ОСОБА_8. і ОСОБА_7 заподіяли потерпілій ОСОБА_5, як матері тяжкі моральних стражданння, хоча позов в цій частині вони не визнали, оскільки вони спричинили потерпілому тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, ОСОБА_5 позов і цій частині підтримала.
Речові докази по справі - одяг та взуття ОСОБА_8 у пакеті та одяг та взуття ОСОБА_7. у пакеті слід повернути відповідно ОСОБА_8. та ОСОБА_7., одяг та взуття потерпілого ОСОБА_9. оскільки вони не мають цінності, так як пошкоджені внаслідок вчинення злочину , слід знищити. Пластикову пляшку ємністю 0,5 л. з етикеткою «Живчик», пластмасову кришечку червоного кольору, скляну стопку, скляну банку з - під салату ємністю 1л., дві пластикові пляшки ємністю 1,5 л. кожна, які не мають цінності, слід знищити.
Судові витрати по справі в сумі 282,46 грн., затрачених на проведення дактилоскопічної експертизи слід стягнути на користь держави з засуджених по 141 грн. 23 коп. з кожного.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в :
ОСОБА_8 та ОСОБА_7 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та за цим законом призначити їм покарання: ОСОБА_8 - 8 (вісім) років позбавлення волі; ОСОБА_7 - 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженим ОСОБА_8. та ОСОБА_7. залишити попередній утримання під вартою.
Строк відбуття покарання засудженими ОСОБА_8. та ОСОБА_7. рахувати з 18 січня 2008 року.
Зарахувати в строк відбуття покарання час утримання під вартою засудженому ОСОБА_8. з 10 по 13 вересня 2006року, засудженому ОСОБА_7. з 11 по 13 вересня 2006 року, та обом засудженим з 17 квітня 2007 року до часу постановлення вироку.
Стягнути із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 2000 (дві тисячі) гривень витрат, затрачених на поховання її сина ОСОБА_9. та на придбання надмогильного пам`ятника, та солідарно стягнути із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в користь ОСОБА_5 70 000 (сімдесят тисяч) гривень моральної шкоди.
Судові витрати у справі в сумі 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 46 коп., затрачених на проведення дактилоскопічної експертизи, стягнути на користь держави із засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 по 141 (сто сорок одній) грн. 23 коп. з кожного.
Речові докази по справі - одяг та взуття ОСОБА_8 у пакеті та одяг та взуття ОСОБА_7. у пакеті слід повернути відповідно ОСОБА_8 та ОСОБА_7, одяг та взуття потерпілого ОСОБА_9. знищити. Пластикову пляшку ємністю 0,5 л. з етикеткою «Живчик», пластмасову кришечку червоного кольору, скляну стопку, скляну банку з - під салату ємністю 1л., дві пластикові пляшки ємністю 1,5 л. кожна, знищити.
На даний вирок може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд, а засудженими ОСОБА_8. та ОСОБА_7 з часу отримання копії вироку.
Головуючий : суддя Пешков М.І.