УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 0101/4452/2012Головуючий суду першої інстанції:Ізотенко Д.О.

№ провадження: 22-ц/190/7321/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Берещанська І. І.

25 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Берещанської І.І.

Суддів:Кузнєцової О.О., Новікова Р.В.

При секретарі:Таранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВесНик і А» в особі директора ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок затоплення офісного приміщення,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на заочне рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ТОВ «ВесНик і А» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок затоплення офісного приміщення. Позовні вимоги мотивовані тим, що офіс ТОВ «ВесНик і А» розташований у цокольному приміщенні п'ятиповерхового будинку АДРЕСА_1. Поверхом вище в квартирі АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_7 яка неодноразово підтоплювала офісне приміщення, внаслідок чого приміщення санвузла, кухні та передпокою уражені грибком. 10 липня 2012 року працівниками ТОВ «ВесНик і А» було виявлено затоплення офісного приміщення водою та обвалення підвісних стель у санвузлі, кухні, передпокої. Затоплення сталося з вини відповідача ОСОБА_7 внаслідок засмічення нею внутрішньої квартирної каналізації у квартирі №36, що підтверджується актом комісії комунального підприємства Управління міського господарства. Внаслідок затоплення офісного приміщення ТОВ «ВесНик і А» було завдано матеріальний збиток у вигляді пошкодження підвісних стель; деформації окремих елементів стелі в коридорі, санвузлі, кухні; слідів підтікання на стелі в коридорі, санвузлі, кухні; грибку на стелі у верхній частині стін коридору, санвузла, кухні; порушення електромережі в санвузлі; відставання шпалер в окремих місцях коридору, кухні; в приміщенні офісу почалося загнивання ліноліумних підлог через їх постійне намокання. Загальна сума завданої матеріальної шкоди згідно складеного кошторису становить 5239 грн. Крім майнової шкоди була заподіяна також моральна шкода, яка оцінюється позивачем в 3000 грн. та полягає в нанесенні удару по репутації підприємства, а також неможливістю користуватися побутовими умовами в повній мірі. Добровільно відшкодовувати заподіяну шкоду відповідачка відмовилась, що змусило позивача звернутися до суду. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_7 на користь ТОВ «ВесНик і А» майнову шкоду в сумі 5239 грн. та моральну шкоду у сумі 3000 грн., а також понесені судові витрати.

Заочним рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВесНик і А» в особі директора ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок затоплення офісного приміщення задоволено частково.

Ухвалою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2013 року виправлена описка, допущена у резолютивній частині заочного рішення Алуштинського міського суду від 11 грудня 2012 року, у зв'язку з чим резолютивна частина рішення викладена в наступній редакції:

- стягнено з ОСОБА_7 на користь ТОВ «ВесНик і А» матеріальну шкоду у розмірі 5239 грн., моральну шкоду у сумі 500 грн. та судові витрати у сумі 321,90 грн., а разом 6060,90 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним та необгрунтованним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що суд при оцінці доказів грубо порушив вимоги ст. 212 ЦПК України, оскільки не мав підстав на підтвердження шкоди посилатися на акти обстеження та локальний кошторис, оскільки їх не можна вважати належними письмовими доказами у справі. Посилається на те, що позивач, крім актів обстеження не надав жодних доказів, які б підтверджували заподіяну його майну моральну шкоду, характер та розмір такої шкоди, не довів протиправну поведінку відповідача. Також не довів причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та заподіяної його майну шкодою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову місцевий суд виходив з того, що залиття офісного приміщення сталося внаслідок засмічення внутрішньої квартирної каналізації відповідача, що зафіксовано актами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.18) і договору купівлі-продажу комунального майна шляхом викупу ВМР 268405 № 261 від 19 лютого 2010 року, зареєстрованого за № 310 ( а.с.12-17), Товариству з обмеженою відповідальністю «ВесНик і А» на праві власності належать вбудовані нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Згідно акту обстеження, складеного комісією Комунального підприємства «Управління міського господарства» у складі виконуючого обов'язки начальника ПП ЖЕУ № 2, старшого майстра, слюсара-сантехника проведено обстеження приміщень ТОВ «ВесНик і А», встановлено, що внаслідок затоплення 10.07.2013 року офісного приміщення пошкоджено електропроводку в санвузлі, сліди підтікання на стелі, пошкоджені навісні стелі, шпалери в окремих місцях. Затоплення сталося внаслідок засмічення внутрішньої квартирної каналізації в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.6).

Наведені обставини підтверджуються актом ТОВ «ВесНик і А», у якому зазначено, що з 9 по 10 липня 2013 року офісне приміщення товариства було залите з верхнього поверху, внаслідок чого пошкоджені підвісні стелі, згоріла електрична проводка, маються підтікання на стелі, шпалери в окремих містах відстали.

Згідно локального кошторису № 3-1-1 вартість ремонтних робіт після залиття офісу складає 5239 грн. ( а.с.8-11). Ремонтні роботи виконані за даним кошторисом і відповідають пошкодженням, встановленим у акті КП «Управління міського господарства».

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За принципами змагальності та диспозитивності цивільного процесу, встановленими статтями 10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, з наданням суду належних і допустимих доказів, обсяг яких сторона визначає самостійно.

З пояснень представника ОСОБА_7 слідує, що відповідач є власником квартири, яка знаходиться над офісним приміщенням позивача, яке було залите. Вона проживає у іншому регіоні України, використовує квартиру для особистого відпочинку, припускає, що залиття могло відбутися по вині жильців квартир, які розташовані над квартирою ОСОБА_7 Проте, доказів тому, що залиття офісного приміщення і завдання шкоди позивачу відбулося не з її вини, а з вини інших осіб відповідачем не надано.

Також безпідставним є посилання представника відповідача на те, що локальний кошторис не є належним доказом у справі, оскільки даний кошторис складений саме по визначенню вартості ремонтних робіт у офісному приміщенні після його залиття, ремонтні роботи виконані за даним кошторисом, обсяг і характер необхідних робіт співпадають з обсягом пошкоджень, які містяться в актах обстеження залитого приміщення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди, завданої залиттям офісного приміщення.

Задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, місцевий суд правильно виходив з того, що винними діями відповідача завдано моральну шкоду.

При визначенні розміру моральної шкоди судом враховано характер, обсяг та наслідки заподіяної шкоди, а також суд виходив із принципу розумності і справедливості і стягнув у відшкодування моральної шкоди 500 грн., що є достатньою та співмірною компенсацією.

Інші доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 не спростовують висновків місцевого суду, не містять правових підстав щодо скасування рішення суду, ухвалення нового рішення відповідно до ст. 309 ЦПК України.

З огляду на викладене колегія суддів вважає суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував дійсні обставини справи, відповідно до вимог матеріального закону і з дотриманням норм процесуального закону ухвалив законне і обґрунтоване рішення суду.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 308, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 відхилити.

Заочне рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: