Цивільне судочинство  :                                                                    Справа № 2 - 300 / 08  

        категорія  :   спори про

        спадкове право - 36                                                                                                                           

          ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ                         

                                          Р І Ш Е Н Н Я            

                                                        І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

10  вересня  2008  року Любомльський районний суд Волинської області в складі :

головуючого - судді   -  Пешкова М.І.,

при секретарі               -  Носку А.В.,

з участю позивача       -  ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу  за позовом ОСОБА_1  до Рівненської сільської Ради Любомльського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, -

в с т а н о в и в :

До суду із позовною заявою звернувся ОСОБА_1., який  просить постановити рішення, котрим визначити йому додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2. Свої вимоги обгрунтував тим, що за життя мати володіла житловим будинком з господарськими спорудами, майновим та земельним паєм, грошовим вкладом, та на випадок своєї смерті склала заповіт на усе належне їй майно на користь свого сина ОСОБА_1.ІНФОРМАЦІЯ_1 мати померла, а тому позивач, як спадкоємець першої, черги звернувся до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про спадщину, однак отримав відмову через пропуск шестимісячного терміну для прийняття спадщини. Позивач не знав про існування вказаного заповіту та дізнався про це лише в 2008 році, тому вважає причини недотримання строку для прийняття спадщини поважними, тому і звернувся до суду щодо вирішення даного питання. 

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав  повністю, та пояснив, що при оформленні спадщини, зіткнувся з вимогами нового законодавства, зокрема зі строками прийняття спадщини. Під час шестимісячного терміну не здогадувався, що мати розпорядилася належним її майном та склала на його користь заповіт, тому і не звернувся вчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а оскільки не має можливості володіти спадкоємним майном, просить вимоги позову задовольнити повністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, однак направив до канцелярії суду   заяву, в якій просить розглядати справу у відсутності його представника, позов визнає, проти якого не заперечує, питання про відумерлість спадщини не ставить.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини, зокрема : копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 стверджено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. З копії заповіту, посвідченого секретарем Рівненської сільської Ради 15.12.2005 року, вбачається, що ОСОБА_2 заповіла усе належне їй майно своєму синові ОСОБА_1 Копією довідки № 463 від 14.07.2008, виданої Рівненською сільською Радою,   стверджено, що згідно запису з погосподарської книги № 3 за особовим рахунком № 207

_________________________________________________________________________________

1-ша інстанція                                                                                               код суду - 0310

проживала та була прописана ОСОБА_2, після її смерті залишилося спадкове майно, в управління та володіння яким вступив її син ОСОБА_1., інших спадкоємців немає, заборони (арешту) на майно не накладено. Згідно довідки Любомльського ТВБВ № 10002/089 «Ощадбанк», на ім'я ОСОБА_2. відкриті рахунки на яких наявні грошові кошти. З копії сертифікату  серії ВЛ № 0247098 вбачається, що ОСОБА_2. належить право на земельну частку (пай) .

            Статтею 1223 ЦК України, стверджено, що  право на спадкування мають особи , визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом  одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування  виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Стаття 1272 ЦК України передбачає, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини , він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, у справі встановлено, що позивач після смерті спадкодавця і до звернення в суд, за наявних фактичних обставин і з причин, які є поважними, не вжив передбачених законом заходів по прийняттю спадщини, а тому вимоги позовної заяви є обґрунтованими і підлягають до задоволення. 

 Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 73, 212 , 213 ЦПК України , на підставі ст. ст. 1223,  1269, 1270, 1272 ЦК України , с у д , -

в и р і ш и в :

Позов  задовольнити  повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 у 3 ( три ) місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Протягом 10 днів з дня проголошення рішення може бути подано заяву про його апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

                               Головуючий : суддя                                                      М.І. ПЕШКОВ