Цивільне судочинство  :                                                                                            Справа № 2-258/08

        категорія  :   спори про

        спадкове право - 36                                                                                                                           

          ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ                         

                                          Р І Ш Е Н Н Я            

                                                        І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

28 липня  2008  року Любомльський районний суд Волинської області в складі :

головуючого - судді   -  Пешкова М.І.,

при секретарі               -  Носку А.В.,

з участю позивачки     -  ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до Вишнівської сільської Ради Любомльського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, -

в с т а н о в и в :

До суду із позовною заявою звернулась ОСОБА_1., яка  просить постановити рішення, котрим визначити їй додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2. Свої вимоги обгрунтувала тим, що мати володіла грошовим вкладом в сумі 4340, 22 грн., що знаходиться в Любомльському ТВБВ ВАТ «Ощадбанк», який вона заповіла своїй дочці ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1  відкрилася спадщина після смерті матері. Позивачка не знала про існування заповіту на грошовий вклад і тому, як спадкоємець першої черги, подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, однак отримала відмову через пропущення шестимісячного строку. Вважає, причини  пропуску вказаного терміну для прийняття спадщини поважними, тому і звернулася до суду щодо вирішення даного питання. 

В судовому засіданні позивачка вимоги позову підтримала  повністю, та пояснила, що при оформленні спадщини, зіткнулася з вимогами нового законодавства, зокрема зі строками прийняття спадщини. Під час шестимісячного терміну не здогадувалася, що мати розпорядилася своїм вкладом в банку, тому і не звернулася вчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а оскільки не має можливості володіти спадкоємним майном, просить вимоги позову задовольнити повністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився , однак направив до канцелярії суду   заяву, в якій просить розглядати справу у відсутності його представника, позов визнає, проти якого не заперечує, питання про відумерлість спадщини не ставить.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини, зокрема : копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 стверджено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. З копії свідоцтва про народження НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 народилася  ІНФОРМАЦІЯ_2, батьками якої являлися : ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Згідно копії свідоцтва про одруження НОМЕР_3, після укладення шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1. Довідкою  № 902 від 20.06.2008  стверджено, що ОСОБА_2 володіла грошовим вкладом в Любомльському ТВБВ № 10002/089 ВАТ «Ощадбанк», заповіт при рахунках оформлений 08.04.1978 року на

___________________________________________________________________________________

1-ша інстанція                                                                                               код суду - 0310

ОСОБА_1.

            Статтею 1223 ЦК України, стверджено, що  право на спадкування мають особи , визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом  одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування  виникає у день відкриття спадщини.

            Відповідно до статті 1228 ЦК України, вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку ( фінансовій установі ) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку ( фінансовій установі ) . Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Згідно зі статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини . Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Стаття 1272 ЦК України передбачає, що якщо спадкоємець протягом строку , встановленого статтею 1270 цього Кодексу , не подав заяву про прийняття спадщини , він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, у справі встановлено, що позивачка після смерті спадкодавця і до звернення в суд, за наявних фактичних обставин і з причин, які є поважними, не вжила передбачених законом заходів по прийняттю спадщини, а тому вимоги позовної заяви є обґрунтованими і підлягають до задоволення. 

 Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 73, 212 , 213 ЦПК України , на підставі ст. ст. 1223, 1261,  1269, 1270, 1272 ЦК України , с у д , -

в и р і ш и в :

Позов  задовольнити  повністю.

Визначити ОСОБА_1  додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2   у 3 ( три ) місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Протягом 10 днів з дня проголошення рішення може бути подано заяву про його апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

                               Головуючий : суддя                                                      М.І. ПЕШКОВ