Кримінальне судочинство: Справа № 1 - 77-2008
Справи, що порушуються не інакше,
як за скаргою потерпілого - 86
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
В И Р О К
і м е н е м У к р а ї н и
27 жовтня 2008 року. Любомльський районний суд у Волинської області в складі головуючого: судді М.І.Пешкова,
при секретарі Носку А.В.,
з участю потерпілого ОСОБА_1.,
представника потерпілого ОСОБА_2.,
підсудного ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та жителя села Підгородно Любомльського району Волинської області, із середньо-технічною освітою, одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_3, 8 серпня 2007 року о 16 годині, біля магазину «Мрія» в селі Підгородно Любомльського району Волинської області, на ґрунті особистих неприязне них відносин, умисно наніс ОСОБА_1 побої в різні частини тіла, заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю та показав, що перебуваючи із ОСОБА_1. у неприязне них відносинах, він дійсно 8.08.2007 року, близько 16 години біля належного йому магазину «Мрія» , що в селі Підгородно Любомльського району Волинської області, наніс останньому декілька ударів руками в обличчя. Вважає, що даний інцидент виник не по його вині, а з приводу провокаційних дій зі сторони потерпілого, який являючись головою Підгородненської сільської ради прискіпливо до нього відноситься, заважає йому здійснювати підприємницьку діяльність. Заявлений потерпілим до нього цивільний позов визнає частково, оскільки вважає, що він є занадто надмірним.
Винність ОСОБА_3. у заподіянні потерпілому ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень стверджується зібраними у справі доказами.
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
1 інстанція код суду 0310
Показаннями потерпілого ОСОБА_1., який у судовому засіданні показав, що 8.08.2007 року, близько 16 години, при його намаганні зайти до приміщення магазину «Мрія», належного підприємцю ОСОБА_3., останній перегородивши йому дорогу, його до магазину не впустив, почав з ним сваритися та наніс йому тілесні ушкодження. Внаслідок отриманих побої, він лікувався у медичному закладі. Вважає, що своїми діями ОСОБА_3. спричинив йому матеріальну та моральну шкоду, просить заявлений ним цивільний позов задовольнити.
Показаннями свідків ОСОБА_4. та ОСОБА_5, які у судовому засіданні ствердили, що дійсно 8.08.2008 року о 16 годині в селі Підгородно Любомльського району Волинської області, вони були при тому, як біля магазину «Мрія», підприємець ОСОБА_3. вчиняв побиття ОСОБА_1.
Показаннями у судовому засіданні судмедексперта ОСОБА_6., який ствердив, що на підставі судово-медичному опосвідчення ОСОБА_1., а також на підставі медичної документації проходження лікування потерпілим, він прийшов до висновку про отримання потерпілим легких тілесних ушкоджень, які утворилися 8.08.2007 року.
Висновками судово-медичних досліджень за № 838 від 8.08.2007 року (а.с.69), за № 954 від 31.08.2007 року (а.с.70), за № 837 від 11.12.2007 року (а.с. 74-76) стверджено, що на тілі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, виявлені тілесні ушкодження: синець на нижній повіці правого ока, на нижній повіці лівого ока, на спинці носа, на правій щоці та підборідді, на лівій щоці та підборідді, в лівій виличній ділянці, в лівій скроневій ділянці, в лівій біля ушній ділянці, в лівій поперековій ділянці. Ці тілесні ушкодження утворилися від ударної травмуючої дії тупих предметів. Будь-які індивідуальні ознаки, що вказують на характерні особливості слідоутворюючої поверхні травму вальних предметів в ушкодженнях не відобразились. За ступенем тяжкості виявлені тілесні ушкодження відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Кримінальна справа відносно ОСОБА_3 порушена за ознаками ч. 1 ст. 125 КК України.
Підсудний у судовому засіданні заявив, що не оспорює і визнає доведеними спосіб, місце, час та мотиви вчинення ним злочину.
Аналізуючи докази у справі слід визнати наступне.
Так, в ході судового розгляду кримінальної справи потерпілий вказував на те, що крім отриманих ним і зазначених вище тілесних ушкоджень, він від дій ОСОБА_3., також отримав тілесне ушкодження у вигляді перелому ребра.
Допитані у суді свідки судмедексперт ОСОБА_6 та лікар рентгенолог ОСОБА_7. показали, що у потерпілого ОСОБА_1., після проведеного рентгену виявлено консолідований перелом 4-го ребра по середній підмишичній лінії, однак даний перелом не міг утворитися 8.08.2007 року, тобто при подіях пов`язаним із отриманням тілесних ушкоджень потерпілим, а набагато раніше, оскільки дане ребро зрослось, що свідчать у свою чергу мозольні нарости.
Крім того, потерпілий у судовому засіданні заявив, що отримання ним тілесних ушкоджень зі сторони підсудного мало місце при виконанні ним безпосередніх обов`язків, яг голови органу місцевого самоврядування.
Так, зібраними у справі доказами стверджено, що Любомльським РВ УМВСУ у Волинській області у порушенні кримінальної справи за ст.ст. 296, 121 та 122 КК України відносно ОСОБА_3. відмовлено.
Крім того, відмовними матеріалами Любомльської міжрайонної прокуратури, стверджено, що ОСОБА_3. заподіюючи тілесні ушкодження ОСОБА_1, будучи з останнім у неприязне них відносинах, не мав умислу припинити службову діяльність потерпілого, як голови сільської ради, а тому у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3. за ст. 342, ст. 350 КК України, відмовлено.
У суді потерпілий ОСОБА_1. показав, що він, як виборний громадою голова сільської ради, 8.08.2007 року мав намір перевірити магазин належний підсудному ОСОБА_3., однак останній його до приміщення магазину не впустив, наніс йому тілесні ушкодження. Потерпілий вважає, що він на той час мав право проводити перевірку діяльності підприємця ОСОБА_3.
Матеріалами справи стверджено, що дійсно ОСОБА_1., являючись головою Підгородненської сільської ради, 08 серпня 2007 року, біля 16 години прибув до приватного магазину «Мрія» в селі Підгородно, з метою зайти до приміщення даного магазину належного підсудному ОСОБА_3., однак останній його в магазин не впустив, а наніс ОСОБА_1. побої.
Відповідно до статті ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», голова сільської ради забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади. Голова сільської ради вищевказаним законом, не наділений правом одноосібно здійснювати перевірку трудових відносин, екологічних та санітарних правил, інших вимог законодавства в організаціях, підприємствах та установах, а лише може звернутись з відповідним поданням в правоохоронні органи, інспекцію праці, відповідні Фонди, комісію по захисту прав споживачів та інше, які уповноважені здійснити таку перевірку спільно з ним.
Отже виходячи із наведеного суд приходить до висновку, що сам факт отримання тілесних ушкоджень легкої ступені тяжкості потерпілим зі сторони підсудного мав місце, однак ніяк це не можна трактувати, як отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1., як посадовцем органу місцевого самоврядування, оскільки за фактичних обставин, як зазначено вище голова сільської ради одноосібно не наділений повноваженнями перевірки діяльності, в тому числі приватного підприємця.
За таких обставин дії ОСОБА_3. кваліфіковано, що у свою чергу знайшло своє повне та об`єктивне підтвердження в ході судового розгляду справи, як нанесення потерпілому ОСОБА_1, як приватній особі, легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, сукупністю доказів у справі повністю доведено вину ОСОБА_3 в умисному заподіянні потерпілому легких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу підсудного, обставини, що пом'якшують його відповідальність.
До пом'якшуючих обставин суд відносить те, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітнього сина. Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що покарання підсудному слід призначити в межах закону, за яким вона притягується до кримінальної відповідальності, у вигляді штрафу.
Крім того, у даній кримінальній справі потерпілим заявлено цивільний позов про відшкодування підсудним матеріальної та моральної шкоди, яка відповідно становить 547 гривень 50 000 гривень. Вимоги потерпілого про стягнення матеріальної шкоди, зокрема за лікування підтверджуються відповідними документами,а тому підлягають повному задоволенню.
Стосовно моральної шкоди суд прийшов до наступного. На обґрунтування заявленого розміру потерпілий вказав на моральні переживання, зміну звичного ритму життя, необхідності лікуватися, підриву його авторитету серед виборців, як голови громади, а також не бажання підсудного добровільно відшкодувати моральну шкоду. При цьому на обґрунтування істотності обставин позивачем констатовано факт отримання ним тілесних ушкоджень. З врахуванням наведеного, суд вважає, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди є занадто надмірними, а тому підлягають частковому задоволенню.
Крім того, оскільки в ході судового розгляду справи запобіжний захід ОСОБА_3. не обирався, а за вироком суду підсудний засуджується до покарання у вигляді штрафу, тому запобіжний захід обирати засудженому не слід.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, с у д , -
п р и с у д и в :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і за цим законом призначити йому покарання 800 (вісімсот) гривень штрафу.
Стягнути із засудженого ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_1 547 (п`ятсот сорок сім) грн. матеріальної та 6 000 (шість тисяч сто) грн. моральної шкоди. В решті позову про відшкодування моральної шкоди, відмовити.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області на протязі 15 діб із часу його проголошення через Любомльський районний суд.
Головуючий : суддя М.І. Пешков