ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2006                                                                              Справа № 7/28  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого судді

Ясир Л.О. ( доповідача),

суддів

Герасименко І.М., Пруднікова В.В.

при    секретарі    судового

засідання: Нурулаєвій Г.Ю.

за  участю   представників

сторін:

від позивача:

Круглов В.П. юрисконсульт, довіреність № 357 від 05.04.06

від відповідача:

Науменко С.Б. представник, довіреність № 67 від 30.05.06

розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу

товариство з обмеженою відповідальністю  “Пролог Лайт Імпекс” м. Київ

на рішення

від  22.02.06

господарського суду

Кіровоградської області

у справі

№ 7/28

за  позовом

Світловодського казенного комбінату твердих сплавів і тугоплавких металів міністерства промислової політики України м. Світловодськ

до	товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог Лайт Імпекс” м. Київ

про	визнання недійсним договору оренди, повернення майна з чужого володіння

                                                                                                  

                                                                         

ВСТАНОВИВ:

          За заявою сторін строк розгляду справи продовжено до 30.06.06.

Світловодський казенний комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом, з урахуванням доповнень та уточнень позовних вимог, до товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог Лайт Імпекс” м.Київ про визнання недійсним договору оренди майна № 16/01 від 16.04.01 та повернення майна з чужого незаконного володіння.

          Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю договору оренди вимогам чинного законодавства.

          Рішенням господарського суду Кіровоградської області  від 22 лютого 2006 року по справі № 7/28 (суддя Шевчук О.Б.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

          Рішення мотивоване тим, що договір оренди майна укладений  з порушенням вимог чинного законодавства, а саме ст. ст. 2, 13 Закону України “Про  оренду державного та комунального майна”, ст. 10 Закону України “Про  підприємства в Україні”.

          Не погодившись з рішенням господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю “Пролог Лайт Імпекс” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Заявою від 14.06.06 апелянт змінив вимоги та просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково, визнати частково недійсним договір оренди майна № 16/01 від 16.04.01, а саме –в частині включення до пункту 1.1. договору слова “володіння” та визнати недійсним пункт 3.8. договору. Скаржник вважає, що судом порушені норми матеріального права та неправильно застосовані норми законодавства України. Зокрема, договір оренди майна № 39/2000 від 18.10.00 та договір оренди № 16/01 від 16.04.01 (спірний договір) стосуються одного й того ж майна –обладнання для виготовлення дроту в кількості 152 одиниці - і умови цих договорів щодо передачі названого майна в оренду є цілком тотожними. Договір № 16/01 має істотні умови оренди майна, визначені договором та Законом України “Про  оренду державного та комунального майна”.

          Ухвалою від 13.04.06 розгляд справи відкладено на 08.06.06. В судових засіданнях оголошувалась перерва до 15.06.06. та 27.06.06.

          Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між Світловодським казенним комбінатом твердих сплавів і тугоплавких металів (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Пролог Лайт Імпекс” (орендар) укладено договір оренди майна № 16/01 від 16.04.01. В пункті 1.1. договору зазначено, що на підставі дозволу Державного комітету промислової політики України № 14/3-3-14 від 09.01.01 орендодавець здає, а орендар приймає в тимчасове платне володіння та користування індивідуально визначене майно –обладнання по виробництву вольфрамового дроту. Перелік, технічний стан зазначеного майна та його комплектність вказані в Додатку № 1, що є невід’ємною частиною цього договору. Відповідно до пункту 1.2. договору вартість  майна згідно його експертної оцінки визначена відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786, та станом на 17.10.00 становить 357 331 грн. 00 коп. без податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 3 договору розмір орендної плати за користування майном становить 17 866 грн. 55 коп. без податку на додану вартість на рік по розрахунку згідно Додатку № 3. Орендна плата складається з щоквартальних орендних платежів, розмір яких становить 4 466 грн. 64 коп. без ПДВ.

Орендоване майно передане позивачем відповідачу згідно акту прийому-передачі від 28.09.01.

Строк оренди становить 10 років з моменту підписання акту прийому-передачі майна.

Позивач вважає, що договір оренди обладнання є недійсним з наступних підстав:

-         за договором оренди майно передається лише у користування;

-          спірний договір укладено без згоди органу, уповноваженого управляти державним майном, як цього вимагає Статут підприємства та стаття 10 Закону України “Про підприємства в Україні”;

-          в.о. директора комбінату Несін О.Г., не маючи дозволу відповідного органу, перевищив свої повноваження, підписавши спірний договір;

-          оцінка об’єкта оренди проведена експертним чином, що є порушенням статті 11 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та Методики оцінки вартості об’єктів оренди, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.95 № 629. Отже і розмір орендної плати (який є істотною умовою договору) визначено з порушенням чинного законодавства;

-          порушено вимоги статті 23 Закону України “Про  оренду державного та комунального майна” щодо нарахування амортизаційних відрахувань та залишення їх в розпорядженні орендаря;

-          спірний договір не має істотних умов щодо порядку використання амортизаційних відрахувань та відновлення орендованого майна.

За статтею 48 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на час укладення спірного договору, недійсною визнається угода, що не відповідає вимогам Закону, Постановам КМУ, іншим нормативним актам, виданим державними органами в межах їх повноважень.

Спірні відносини між сторонами у даній справі підпадають під одночасне регулювання Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та глави 25 “Майновий найом” ЦК УРСР, який був чинним на час укладення договору.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Отже передача майна у володіння вказаним законом не передбачена, тому пункт 1.1. договору в цій частині протирічить  Закону України “Про  оренду державного та комунального майна” та є частково недійсним.

Згідно зі статтею 5 Закону України “Про  оренду державного та комунального майна” орендодавцями окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна площею до 200 м2 є підприємства.

Проте на час укладення договору оренди позивач був казенним підприємством, за яким згідно з п.10 Статуту та статті 10 Закону України “Про підприємства в Україні”, діючого на момент укладення договору, майно, що є державною власністю, закріплене за ним на праві оперативного управління.

Здійснюючи право оперативного управління, казенне підприємство володіє та користується зазначеним майном.

Казенне підприємство має право розпоряджатися закріпленим за ним на праві оперативного управління майном, що є у державній власності і належить до основних фондів підприємства, лише з дозволу органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном.

Таким органом на той час був Державний комітет промислової політики України, який, розглянувши звернення позивача про здачу в оренду 152 одиниць обладнання, надав принциповий дозвіл на це (т.1 а.с. 39). Вказаний дозвіл значиться і у додатку до договору № 16/01.

Та обставина, що до звернення було надано проект договору № 39/2000, умови якого стосовно обладнання тотожні умовам договору № 16/01 (за виключенням п.3.8.), на думку судової колегії не мають значення, оскільки Законом України “Про  оренду державного та комунального майна” передбачено отримання саме дозволу, а не погодження умов конкретного договору.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, саме з ініціативи позивача договір № 39/2000 про здачу в оренду приміщення та обладнання замінено на тих же умовах на два окремих договори про оренду нежитлового приміщення та оренду 152 одиниць обладнання.

За таких обставин в.о.директора комбінату Несін О.Г. мав право підписувати укладений сторонами договір, оскільки діяв на підставі дозволу Державного комітету промислової політики України від 09.01.01 № 14/3-3-14.

Статтею 11 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що оцінка об’єкта оренди здійснюється за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. В пункті 1.2. договору № 16/01 зазначено, що вартість майна згідно його експертної оцінки визначена відповідно до “Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна”, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786.

На час укладення договору діяла Методика оцінки вартості об’єктів, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.95 № 629, пунктом 19 якої встановлено, що оцінка вартості іншого окремого індивідуально визначеного майна проводиться з урахуванням вимог розділу ІУ Методики оцінки вартості об’єктів приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.95 № 36, яка на час укладення спірного договору втратила чинність, а відповідних змін до Методики № 629, на яку посилається Світловодський казенний комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів, не внесено.

Позивач посилається також на Методику оцінки вартості майна при приватизації, затверджену Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.00 № 1554, за якою згідно п.1 проводиться оцінка вартості майна, яке відповідно до Державної програми приватизації на 2000-2002 роки та інших актів законодавства підлягає продажу, внесенню до статутних фондів господарських товариств, а також аналіз фінансового стану підприємств за спрощеною схемою.

Ніяких посилань на те, що вказана Методика застосовується для оцінки державного майна, що передається в оренду, в ній не міститься.

Не містить такого посилання й Методика № 961, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.96, яка також має цільове призначення.

Разом з тим Методика розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна № 786, на яку сторони посилаються в договорі № 16/01, не виключає можливість використання незалежної оцінки вартості майна. При такій оцінці склад комісії орендодавцем не призначається, акт оцінки ним не складається.

Оцінка майна за спірним договором проводилась експертом з ініціативи позивача (лист № 921 від 10.10.00). Комбінат погодився з результатами експертної оцінки об’єкту та обґрунтував його вартість Державному комітету тим, що обладнання має серйозні дефекти, значна частина його непрацездатна, потребує ремонту та доукомплектації. В такому стані, за висновком позивача, використання майна можливе тільки в якості металобрухту (т.1 а/с 110, 111).

Технічний стан обладнання відображено і в акті обстеження його технічного стану від 17.10.00 та в акті приймання-передачі майна від 28.09.01, які є додатком до договору оренди № 16/01.

Статтею 23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що амортизаційні відрахування на орендоване нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно нараховує та залишає у своєму розпорядженні підприємство, господарське товариство, створене в процесі приватизації (корпоратизації), на балансі якого знаходиться це майно.

Спірне майно знаходиться на балансі комбінату, тому і амортизаційні відрахування повинні нараховуватися та залишатися у розпорядженні комбінату. Зміст п.3.8. договору № 16/01 не відповідає вимогам статті 23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, отже вказаний пункт є недійсним.

Недійсність п.3.8. договору не тягне за собою недійсності його в цілому, оскільки дане питання врегульовано Законом і тому можна припустити, що договір був би укладений і без включення до нього недійсної частини.

До істотних умов договору оренди державного і комунального майна відноситься згідно статті 10 Закону і порядок використання амортизаційних відрахувань та відновлення орендованого майна.

Вказані питання вирішені у п.3 ст. 23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, згідно з яким амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних фондів, до яких відноситься орендоване за договором № 16/01 обладнання. Зазначена норма Закону є обов’язковою для сторін у разі укладання договору оренди державного та комунального майна і в силу цього вказані умови не потребують спеціального включення до тексту договору.

Викладене підтверджується і практикою Вищого господарського суду України у справі № 2/90-921.

Крім того, при відсутності даної умови у договорі сторони за їх бажанням вправі доповнити його відповідною умовою, на що звернув увагу Вищий господарський суд України в постанові по справі № 1/384-9/141.

За таких обставин апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог Лайт Імпекс” з урахуванням уточнень, викладених в листі від 14.06.06, підлягає задоволенню.

Заперечення Світловодського казенного комбінату твердих сплавів і тугоплавких металів на апеляційну скаргу спростовуються вищенаведеним.

Вирішуючи дану справі, міський господарський суд не надав повної та об’єктивної оцінки обставинам справи у їх сукупності та зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи.

Вказане є порушенням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України та підставою для скасування рішення.

З наданих позивачем до апеляційної скарги свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та Статуту підприємства вбачається, що на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.04 № 956-Р “Про перетворення казенних підприємств у державні підприємства” відбулася реорганізація Світловодського казенного комбінату твердих сплавів і тугоплавких металів шляхом його перетворення у державне підприємство “Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів”, який є правонаступником усіх майнових і немайнових прав і обов’язків казенного комбінату. Державна реєстрація реорганізованого підприємства відбулася 06.02.06 (т.2 а/с 93, 94).

За таких обставин та у відповідності зі статтею 25 Господарського процесуального кодексу України здійснюється процесуальне правонаступництво, тобто заміна сторони, яка вибула,  її правонаступником.

Керуючись ст.ст.25, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Замінити позивача - Світловодський казенний комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів  його правонаступником –Державне підприємство “Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів” м.Світловодськ.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог Лайт Імпекс” м.Київ задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.02.06 по справі № 7/28 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним пункт 3.8. договору № 16/01 від 16.04.01, частково недійсним п.1.1. договору № 16/01 від 16.04.01, виключивши з нього слово “володіння”.

В решті позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог Лайт Імпекс” м.Київ на користь державного підприємства “Світловодський казенний комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів” м.Світловодськ 42 грн. 50 коп. державного мита, 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Стягнути з державного підприємства “Світловодський казенний комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів” м.Світловодськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог Лайт Імпекс” м.Київ 21 грн. 25 коп. державного мита, сплаченого за апеляційною скаргою. Видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Кіровоградської області.

Головуючий               Л.О.Ясир

Суддя               І.М.Герасименко

Суддя               В.В.Прудніков

З оригіналом згідно

Помічник судді                                            С.В.Портна

27.06.06