№ 249/3188/13-к

В И Р О К

Іменем України

м.Шахтарськ

29 листопада 2013 року

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:

-головуючого -судді Шеметової Н.Г.

-при секретарі -Одьожній Т.В.

За участю прокурора Шахтарської міжрайонної прокуратури Голубова С.Г., обвинуваченого ОСОБА_2,захисника ОСОБА_3 ( свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 18 квітня 2007 року), діючого на підставі ордеру ДН 000 016 та договору, потерпілого ОСОБА_4, представника потерпілого адвоката ОСОБА_5.( свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 12 листопада 2008 року), діючої на підставі ордеру ДН № 0001805 та договору, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Шахтарську Донецької області кримінальне провадження № 249/3188/13-к за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дивосин Овручевського району Житомирської області, громадянина України, пенсіонера,інваліда Ш-й групи, не судимого,що зареєстрований та мешкає за адресою : АДРЕСА_1,- у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 122 ч.1 КК України,

В с т а н о в и в :

13 травня 2012 року близько 17 години ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, знаходячись на відкритій ділянці місцевості між будинками № 13 та 14 мкр. «Журавлівка» м. Шахтарська, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків с ОСОБА_4, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень милицею, що знаходилася в нього і лівій руці наніс один удар потерпілому в область лівого плеча, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синця в області плечового суглобу з переходом на плече, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, а потім наніс ще один удар милицею, що знаходилася в його правій руці, в область лівого ока, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, який відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров»я, та тупу травму ока, що супроводжувалася гематомою вік, склерокон»юктівальним крововиливом, підвивихом кришталика, надривами зіничного краю райдужки з наявністю мідріаза, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступнею тяжкості, яке завдало тривалого розладу здоров»я строком вище 21 дня.

Таким чином, своїми діями, що виразилися в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження,такого, що не є небезпечним для життя або здоров»я але спричинило тривалий розлад здоров»я, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст.122 ч.1 КК України.

Провина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується наступними доказами, які були надані потерпілим та стороною обвинувачення.

Так потерпілий ОСОБА_4 пояснив суду,що знає обвинуваченого, не підтримував з ним дружніх відносин, але і конфліктів раніше не було. 13 травня 2012 року між 17 та 18 годиною йшов додому та побачив в альтанці ОСОБА_2 та ОСОБА_6, які вживали горілку, та його запросили випити. Крім них у альтанці нікого не було. Він погодився, випив близько 70-80 г та пішов додому. В дорозі ще зайшов до крамниці, поміг якомусь хлопцю завести машину. Потім зустрів обвинуваченого та вирішив повідомити його про те, що його (ОСОБА_2) донька зустрічається з поганим хлопцем. У відповідь на це ОСОБА_2 виразився нецензурною лайкою, а потім милицею вдарив в ліве передпліччя. Разом із ОСОБА_2 був і ОСОБА_6, який зазвичай проводжає обвинуваченого додому. Після нанесеного обвинуваченим удару ОСОБА_6 схватив його за плечі. В той момент, коли він став повертати голову в сторону ОСОБА_6, обвинувачений правою милицею з гумовою насадкою наніс йому удар, який прийшовся в ліве око. Одразу ж він пішов додому, де про всі події розказав дружині. До лікарні та міліції звернуся через три дні, тому що думав, що все пройде без медичної допомоги. Милиця після удару зламалася.

В ході проведення відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_4 05 листопада 2012 року останній на манекені показав, яким чином обвинувачений наніс йому спочатку удар лівою милицею - в область лівого передпліччя, потім правою милицею - в область лівого ока.

З акту судово-медичного обстеження ОСОБА_4 № 141 від 18 травня 2012 року вбачається, що при проведенні обстеження ОСОБА_4 пояснив судово-медичному експерту про те, що 13 травня 2012 року його побив сусід дерев»яною милицею по руках та обличчю, що відображено у графі «Обставини справи». Відповідно до положень ст.99 КПК України суд враховує акт судово-медичного обстеження як документ,що містить у собі свідчення, які можуть бути використані в якості доказу обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З завіреної належним чином виписки з амбулаторної карти ОСОБА_4 вбачається, що при зверненні 17 травня 2012 року за медичною допомогою він пояснив лікарю,що 13 травня 2012 року посварився із знайомою особою, яка вдарила його милицею в область лівої орбіти.

Таким чином, судом встановлено, що пояснення потерпілого ОСОБА_4 при зверненні за медичною допомогою, у судово-медичного експерта, на протязі досудового слідства та у судовому засіданні є докладними, логічно послідовними, що дає підстави вважати їх правдивими та такими,що відповідають дійсним обставинам справи.

Показання потерпілого у судовому засіданні та в ході проведення відтворення обстановки та обставин події об»єктивно підтверджені висновками судово-медичних експертиз № 79/141 від 12 листопада 2012 року та № 141-1 від 29 грудня 2012 року, згідно яким виявлені у потерпілого при дослідженні та зверненні за медичною допомогою синці в лобовій області зліва, передньо-зовнішній поверхні лівого плечового суглобу з переходом на плече, струс головного мозку, а також тупа травма лівого ока, яка що супроводжувалася гематомою вік, склерокон»юктівальним крововиливом, підвивихом кришталика, надривами зіничного краю райдужки з наявністю мідріаза виникли в результаті дії тупих твердих предметів, можливо, у вказаний строк. синець в області лівого плечового суглобу з переходом на плече відноситься до легких тілесних ушкоджень; струс головного мозку та синець в лобовій області зліва- до легких тілесних ушкоджень,що потягли короткочасний розлад здоров»я;тупа травма лівого ока, що супроводжувалася гематомами вік, склерокон»юктівальним крововиливом, підвивихом кришталика, надривами зіничного краю райдужки з наявністю мідріаза,що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступнею тяжкості,яке завдало тривалого розладу здоров»я строком вище 21 дня. Не виключається можливість виникнення пошкоджень,за винятком синця в лобовій області зліва, при умовах, вказаних потерпілим в ході проведення відтворення обстановки та обставин події.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що 13 травня 2012 року чоловік пішов до гаражу. Додому прийшов після 17 години, одразу ж зайшов до спальної кімнати та ліг. Вона запитала,що трапилося, коли чоловік підвівся з ліжка, побачила на подушці кров , а ліве око було залито кров»ю. Чоловік розповів, що спочатку випив з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в альтанці та пішов додому. Оскільки заходив до крамниці, потім комусь допомогав з машиною, знову зустрів обвинуваченого та ОСОБА_6, та вирішив повідомити ОСОБА_2 про доньку. У відповідь той вдарив його милицею в плече, а потім другою милицею в обличчя. Чоловік не хотів нікуди звертатися. Думав, що все пройде, але коли стан погіршився, вона наполягла на зверненні до лікаря та міліції. 14 травня 2012 року вона зустрічала ОСОБА_6 та запитувала про те, що сталося, але він їй відповів,що був дуже п»яний та нічого не пам»ятає. До цього випадку ніяких конфліктів між її чоловіком та обвинуваченим не було. До 17 години ніяких тілесних ушкоджень у її чоловіка не було.

Свідок ОСОБА_7 є зацікавленою особою, але її показання повністю узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_7, даними відтворення обстановки та обставин події, виносками судово-медичних експертиз, тому суд вважає їх правдивими, об»єктивними та приймає до уваги.

Сам обвинувачений ОСОБА_2, не визнавши себе винним, в той же час не заперечував, що дійсно між ним та потерпілим 13 травня 2012 року біля 17 години 30 хв. стався конфлікт із-за слів ОСОБА_4 відносно доньки, а вже після 20 години потерпілий налетів на нього з лівого боку, коли він повертався додому, внаслідок чого зламав ліву милицю. Крім того, обвинувачений пояснив, що між ним та потерпілим ще до 13 травня 2012 року бували сварки, та відносини були недобрими, втім назвати причину нібито його обмови ОСОБА_4 він не зміг. Суд зазначає, що показання обвинуваченого є неконкретними, він так і не зміг пояснити, яким чином потерпілий наскочив на його милицю, хоча не заперечував, що темно не було і видимість була нормальною

Судом були оглянуті дерев»яні милиці, які були вилучені слідчим у обвинуваченого, що підтверджується протоколом огляду від 25 травня 2013 року, та які були долучені до провадження в якості речових доказів. Одна з милиць перетягнута ізоляційною стрічкою. Обвинувачений пояснив, що в місці перетягнення милиця була пошкоджена, і саме з цими милицями він знаходився 13 травня 2012 року в той момент, коли на нього наскочив потерпілий.

Вказані милиці були предметом дослідження судово-медичної експертизи, згідно висновку якої за № 141-1 від 29 грудня 2012 року наявні у потерпілого ушкодження могли утворитися в результаті дії милиць, наданих на експертизу. Не виключається можливість утворення усіх ушкоджень в області лівого ока від дії нижніх кінців милиць з гумовими накладками.

При вивчення доказів стосовно особи обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, є пенсіонером, інвалідом Ш-й групи , перебуває на диспансерному обліку у лікаря невропатолога та має на утриманні дитину-інваліда дитинства.

Всі вказані докази є допустимими, законність їх отримання сторонами не заперечується.

Проаналізувавши та оцінивши вказані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у заподіянні 13 травня 2012 року тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості ОСОБА_4 Кваліфікація його дій за ст.122 ч.1 КК України є вірною.

Суд виключає з обвинувачення факт спричинення ОСОБА_2 потерпілому тілесного ушкодження у вигляді синця в лобовій області зліва, оскільки судом встановлено, що дані ушкодження потерпілий отримав внаслідок падіння.

Суд ставить під сумнів та не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_6 у ході судового розгляду з наступних підстав. У судовому засіданні вказаний свідок пояснив, що 13 травня 2012 року у денний час він разом з обвинуваченим та іншими чоловіками знаходилися в альтанці-грали у доміно. Приблизно в обідній час до них підійшов Кондратюк, який був нетверезим та на ньому були темні окуляри. ОСОБА_4 почав ображати доньку обвинуваченого, з цього приводу виник конфлікт, але ОСОБА_2 не бив потерпілого, та той після цього пішов. Вони ще грали до 19 години 30 хвили, після чого розійшлися. Стверджує,що вже в обідній час у ОСОБА_4 було пошкоджено око, але, відповідаючи на питання, чи знімав потерпілий окуляри, відповів,що той окуляри не знімав. Аналізуючи вказані показання свідка, суд зазначає, що вони є суперечливими, та не узгоджуються як с показаннями потерпілого, так і з показаннями обвинуваченого в частині часу конфлікту, наявності у потерпілого тілесних ушкоджень, які свідок начебто побачив через темні окуляри, в той час як сам обвинувачений казав,що Кондратюк в той день був без окулярів. Крім того, за клопотанням потерпілого та його представника відповідно до ст.96 ч.4 КПК України були оголошені показання свідка ОСОБА_6 на досудовому слідстві,з яких вбачається,що таких показань на досудовому слідстві він не давав, а навпаки казав про те ,що йому відомо про спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень Кондратюку.Таким чином, суперечливість пояснень ОСОБА_6 є очевидною, і дає суду підстави вважати його показання у судовому засіданні неправдивими, такими,що не відповідають дійсним обставинам справи та не брати їх до уваги.

Позиція обвинуваченого невизнання вини , на думку суду, є надуманою, зайнятою виключно з метою уникнення відповідальності, та спростовується сукупністю вищенаведених доказів, а саме: послідовними поясненнями потерпілого, свідка ОСОБА_7, висновками судово-медичних експертиз, які в частині механізму та часу спричинення тілесних ушкоджень повністю узгоджуються с показаннями потерпілого.Доводи обвинуваченого та захисника про наявність тривалих неприязних відносин між потерпілим та обвинуваченим нічим не підтверджені, а навпаки спростовуються показаннями потерпілого та свідка ОСОБА_6, який підтвердив наявність конфлікту між ними тільки 13 травня 2012 року. Доводи ОСОБА_2 та захисника про те,що на момент конфлікту на милицях не було гумових накладок спростовуються даними протоколу огляду милиць та даними судово-медичної експертизи № 141-1 від 29 грудня 2012 року . ОСОБА_2 вказує,що гумові накладки він поставив на милиці після 13 травня 2012 року, але ці доводи не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки слідчий оглядав милиці у присутності обвинуваченого, той знайомився із протоколом, ставив підпис та не вніс будь яких доповнень та змін до протоколу. Твердження захисника про те,що якбиі б тілесні ушкодження були спричинені внаслідок удару милицею, у потерпілого виникла б рвана рана ока, якої немає, спростовуються висновками судово-медичних експертиз . які як раз зафіксували наявність надривів зіничного краю райдужки ока.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання в межах санкції статті кримінального закону, суд враховує, що ним вчинений злочин середньої тяжкості, його позитивну особу, вік, наявність інвалідності та хронічного захворювання; наявність на утриманні дитини-інваліда -дитинства. Обставини, що пом»якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлені. Обставиною, що обтяжує його покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніння.

З урахуванням викладеного, позиції обвинуваченого, суд вважає, що покаранням, необхідним та достатнім для перевиховання та виправлення обвинуваченого може бути покарання у вигляді обмеження волі, але все ж таки обвинувачений в силу вищенаведених причин , на думку суду не є суспільно небезпечним, тому суд звільняє його від відбування покарання з іспитовим строком.

Суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги потерпілого про стягнення з ОСОБА_2 на його користь заподіяної майнової шкоди у розмірі 3737 гр. 68 коп. та моральної шкоди у розмірі 40 тисяч гривень, і при цьому виходить з наступного. Судом встановлено на підставі вищенаведених доказів, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_7 було заподіяно моральну шкоду. Він переніс та переносить фізичні страждання, із-за втрати гостроти зору вимушений змінити спосіб свого життя, оскільки до травми працював водієм; у зв»язку із цим приймає додаткові зусилля для організації свого життя. Але заявлена потерпілим сума компенсації моральних страждань не відповідає ступеню тяжкості заподіяних ушкоджень та обсягу перенесених моральних страждань. З урахуванням обґрунтування спричинених моральних страждань суд вважає розумною та справедливою компенсацією моральної шкоди суму у розмірі 10 тисяч гривень, яку і стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 Суд також вважає такими, що підлягають частковому задоволенню вимоги потерпілого про стягнення майнової шкоди у сумі 3737 гр. 68 коп. З даних амбулаторної карти, листку призначення лікування вбачається, що ОСОБА_4 призначалися наступні ліки : азарга, арутимол,пилокарпин, корнелегель, дицинон, дексаметозон, обрекс, индоколир, цефовора, эмоксипин. З наданих ним товарних чеків вбачається що таких ліків придбано на суму 336 гр. 15 коп. Таким чином, потерпілим доведені позовні вимоги в цій частині позову на суму 336 гр. 15 коп., яка і підлягає стягненню з ОСОБА_2 на його користь.

На підставі положень ст.118 ч.1 п.1, 120 ч.2, 124 ч.1 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_4 понесені останнім процесуальні витрати на правову допомогу у розмірі 1000 ( однієї тисячі) гривень, оскільки ці витрати підтверджені квитанцією за № 90 від 17 вересня 2013 року та договором на надання правової допомоги між потерпілим ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_5

Речові докази- милиці суд вважає можливим повернути обвинуваченому.

Інші судові витрати відсутні. Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався, та клопотань про його обрання від учасників процесу не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

З а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 ( три ) роки.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2. від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 2 ( два ) роки не скоїть новий злочин, та виконає покладені на нього судом відповідно до ст.76 КК України обов»язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця роботи та проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 компенсацію майнової шкоди у сумі 336 гр. 15 коп., моральної шкоди- у сумі 10 (десять) тисяч гривень, процесуальних витрат у сумі 1 (однієї) тисячи гривень.

Речові докази- милиці-повернути ОСОБА_2

Вирок набирає законної чинності через тридцять днів з дня його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Н.Г.Шеметова