Копія
Справа №1-99/2008 р.
ВИРОК
Іменем України
7 листопада 2008 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого, судді Стадника І.М.,
при секретарі Яворській М.М.,
з участю прокурорів Кізлика О.М., Поліщука О.В.,
захисника - адвоката ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який народився та проживає в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше судимого: 5 грудня 2006 року Чернівецьким районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 296, 304, 129 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,
у вчиненні злочину, що передбачений ч. 1 ст. 129 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 3 серпня 2008 року, біля 0 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в своєму будинку АДРЕСА_1, під час розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_2, бажаючи, щоб останній залишив будинок ОСОБА_1, неодноразово висловив в адресу ОСОБА_2 погрози вбивством, а також маючи намір налякати останнього позбавленням життя та створити умови для реального сприйняття ОСОБА_2 його погроз вбивством намагався нанести два удари металевим ломом в область голови ОСОБА_2, внаслідок чого травмував ОСОБА_2 ліве передпліччя руки, якою останній обороняючись прикривав голову, заподіявши ОСОБА_2. тілесні ушкодження у вигляді синця лівого передпліччя з забоєм м'яких тканин, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що в загальному створило реальні підстави для потерпілого ОСОБА_2 побоюватись здійснення своїх погроз ОСОБА_1
Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, що передбачений ч. 1 ст. 129 КК України визнав частково і суду пояснив, що він разом зі своїм дядьком ОСОБА_2 вживали спиртне. Десь о пів на першу ночі вони почали сваритися і він сказав ОСОБА_2. покинути будинок, але той почав забирати горілку. Під час сварки, вдарив його пляшкою із залишками спиртного по голові, від чого пляшка розбилась. У відповідь ОСОБА_2 вдарив його головою в носа та викрутив пальця. Він же взяв за грубкою металевого ломика («монтировку») та зі словами «зараз я тебе приб'ю, зараза» наніс два удари ОСОБА_2. Той прикрився рукою і удари прийшлися в передпліччя. Його дружина і співмешканка ОСОБА_2 їх розборонили. Крім того, побачивши, що ОСОБА_2 скорчився від болі, перестав його бити. Наміру вбивати ОСОБА_2 не мав, так як останній є його родичем і до події вони перебували в нормальних відносинах. Вчиняв зазначені дії під впливом випитого спиртного, проте свої вчинки пам'ятає добре. Застосування незаконних методів впливу на досудовому слідстві не було, дав правдиві покази і розписався про це.
Просить суд не позбавляти його волі, бо має на утриманні малолітню дитину.
Незважаючи на неповне визнання своєї вини у вчиненні даного злочину підсудним, вчинення ним погрози вбивством підтверджується як його власними показами, показами потерпілого і свідків, так і матеріалами справи.
Так, потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що після спільного з ОСОБА_1 розпивання спиртних напоїв у них виник конфлікт, так як останній пропонував йому вчинити крадіжку металу з нежилих будинків, а він відмовився. В ході сварки, яка переросла в бійку ОСОБА_1 наніс йому удар і розбив на голові пляшку, а потім, коли він закрив його в кімнаті притримував двері, той з металевим ломиком виліз через вікно і намагався двічі вдарити його в голову, але він прикрився рукою. Наносячи удари ОСОБА_1 погрожував йому вбивством, і він боявся здійснення цієї погрози, так як той використовував при цьому досить важкий металевий лом. На момент розгляду справи з судом претензій матеріального і морального характеру до підсудного не має.
Свідок ОСОБА_3 суду підтвердила, що конфлікт між її співмешканцем ОСОБА_2 і його племінником ОСОБА_1 стався через те, що останній пропонував їм вчинити крадіжку металу, а вони відмовились. У зв'язку з цим ОСОБА_1 почав виганяти їх з хати, а коли ОСОБА_2 закрив його в кімнаті і підпер двері, виліз з ломиком через вікно і кинувся на її співмешканця.
Свідок ОСОБА_4 дала суду аналогічні з ОСОБА_3 покази.
В протоколі усної заяви потерпілого від 12.08.2008 року ОСОБА_2 заявив про спричинення йому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень і погрози фізичною розправою (а.с. 5);
Згідно з протоколом огляду місця події (а.с. 7) ОСОБА_1 добровільно видав металевий лом, яким він наносив удари ОСОБА_2.
Під час огляду даного лома в судовому засіданні в якості речового доказу встановлено, що він є суцільнометалевим, має довжину понад 70 см і товщину 20 мм, з одним загостреним кінцем. Як підсудний, так і потерпілий вказали на даний лом як на знаряддя злочину.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи №494/183 від 28 серпня 2008 року у ОСОБА_2 мав місце синець лівого передпліччя з забоєм м'яких тканин, який міг утворитися від дії тупого предмету або від удару до такого, можливо в ніч з 2 на 3 серпня 2008 року при обставинах, які вказані в постанові про призначення експертизи, та належить до категорії легких тілесних ушкоджень.
Свідок ОСОБА_5 - лікар-травматолог Чернівецької ЦРЛ суду показав, що під час обстеження ОСОБА_2 в лікарні останній пояснював, що тілесні ушкодження заподіяв йому родич.
Таким чином, оцінивши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до однозначного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні погрози вбивством.
Зокрема, встановлюючи реальність погрози суд виходить із конкретних обставин справи і враховує як суб'єктивний критерій (сприйняття погрози потерпілим в конкретній обстановці), так і об'єктивний (вираження її усно і з використанням металевого лома, нанесення ударів яким в життєво важливі органи об'єктивно може спричинити смерть) і приходить до висновку, що підсудний вчинив такі дії, які давали потерпілому підстави побоюватися здійснення погрози, а поведінка підсудного об'єктивно свідчила про її реальність.
По справі відсутні підстави для сумнівів в осудності підсудного на момент вчинення злочину, а його посилання про те, що він хворіє на епілепсію і лікувався у зв'язку з цим суд оцінює критично, так як згідно з довідками закладу охорони здоров'я на обліку в лікаря психіатра він не перебуває, на стаціонарному лікуванні в лікаря нарколога не перебував, консультований в наркологічному кабінеті за направленням невролога у зв'язку з судомним синдромом.
Підсудний добре пам'ятає обставини вчиненого ним злочину і послідовно та зв'язно про них розповідає.
Призначаючи підсудному покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, особу винного - за місцем останнього фактичного проживання характеризується позитивно, раніше судимий.
Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного суд вважає сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні малолітньої дитини, примирення з потерпілим.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення підсудного і запобігання вчиненню ним нових злочинів буде покарання у виді арешту.
Крім того, згідно з ст. 71, 78 КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком слід частково приєднати невідбуту частину покарання згідно з вироком Чернівецького районного суду від 5 грудня 2006 року.
Оскільки підсудний засуджується до покарання у виді позбавлення волі, вчинив злочин під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, що скасоване згідно з постановою Чернівецького районного суду від 9 вересня 2008 року, та перебуваючи на волі може ухилитися від виконання вироку суду чи вчинити новий злочину, суд вважаю за необхідне змінити запобіжний захід щодо нього з підписки про невиїзд на утримання під вартою та взяти його під варту в залі суду.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ПРИСУДИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, що передбачений ч. 1 ст. 129 КК України і призначити йому покарання у виді арешту строком на 5 (п'ять) місяців.
На підставі ст. 71, 72, 78 КК України за сукупністю з вироком Чернівецького районного суду від 5 грудня 2006 року шляхом часткового приєднання остаточне покарання ОСОБА_1 визначити як 5 (п'ять) років 3 (три) місяці позбавлення волі.
Запобіжний захід, обраний щодо підсудного, змінити на утримання під вартою і взяти підсудного під варту в залі суду.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення в суді, а засудженим який перебуває під вартою - з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий: підпис
«З оригіналом вірно»
Довідка: вирок не набрав законної сили.
Суддя Чернівецького районного суду Стадник І.М.
Старший секретар Федірчик Я.С.