Справа №2-2290 (2008)

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Волноваха                                                                                           05 грудня 2008 року

Волноваський районний суд, Донецької області

в складі: головуючого - судді Гальченко І.В.

                при  секретарі - Сєрих І.С.         

                з участю позивача, його представника - адвоката ОСОБА_1, відповідача                              ОСОБА_2, представника відповідачів - адвоката ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу по позові  ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення, -

                                                                      ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з цим позовом, яким просить виселити відповідачів з неповнолітніми членами їх родини з належного йому будинку, мотивуючи свої вимоги тим, що йому належить будинок АДРЕСА_1 на праві власності, він його отримав в дарунок від матері у 2002р., мати в будинку так і жила, хоча він прийняв дар, зареєстрував його, відповідачі не прописані в будинку, але живуть в ньому за устною згодою його матері з листопада 2007р., на його питання відповідачи сказали, що живуть тимчасово до весни, мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1, але  дотепер відповідачі не залишили його будинок, хоча він вимагав йього від них, але вони відмовляються, тому просить їх виселити без надання другого приміщення.

В судовому засіданні позивач на позові наполягає, показав суду, що  мати вселила відповідачів без його згоди в будинок, він говорив з відповідачами, які завірили його, що будуть жити до весни 2008р., але навмисно дотепер не уходять, він не може жити в належному йому будинку і розпоряджатися ним та володіти, відповідачи навмисно затягують час.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, показала суду, що мати позивача - це її бабуся, яка пустила їх жити в свій будинок з літа 2007р., вона доглядала бабусю до смерті, ховала її, про те, що вона подарувала будинок сину ще у 2002р. вона нічого не знала, бабуся казала, що будинок залишиться їй, якщо вона буде її доглядати, тому вона з родиною переїхала в будинок, бабуся померла ІНФОРМАЦІЯ_1, лише влітку 2008р. позивач сказав їй залишити будинок, але вони просили його пожити до 2009р., оскільки їм нема куди іти, та позивач наполягає, виганяє їх з дому, вже зима, крім того вважає, що частина спадку належить і їй.

Відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав, показав, що їм нема де жити і тому виселитися не згодні. Вподальшому подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_6 позовні вимоги не визнала, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідачів показав, що відповідачи договір дарування не оспорюють, розуміють, що законних підстав жити в будинку у них немає, але просив врахувати що зараз зима, відповідачам нікуди іти і просив відстрочити виконання рішення до травня 2009року. 

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, тому що згідно з договором дарування будинок належить позивачу з 2002року (а.с.6), в цьому будинку була прописана и жила лише мати позивача ОСОБА_7 (а.с.7), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Законних підстав (договору оренди, тимчасового проживання чи інше) у відповідачів для проживання у вказанному будинку немає, Жоден з них в ньому не прописаний. Відповідачі власником будинку не є, право на його користування не мають, живуть в ньому без законних підстав (тобто незаконно).

Тому слід виселити їх без надання іншого житлового приміщення відповідно до вимог ст.ст.380, 383,386,391 ЦК України.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачі не мають право жити і користуватися будинком позивача, який є його власником, відповідно вони не мають право користуватися цим будинком, оскільки власник будинку не хоче їм дозволити його користування. Тому оскільки будинок належить позивачу і знаходження в ньому відповідачів з неповнолітним членом їхньої родини перешкоджає його праву вільно користуватися і розпоряджатися своєю власністю у повному обсязі, у зв'язку із чим відповідачів слід виселити.

З відповідачів слід стягнути понесені позивачем судові витрати - 8.50грв.+7.50грв., і витрати на правову допомогу - 1000грв., а усього - 1.016грв.

Одночасно з тим суд вважає  можливим з урахуванням обставин справи (того, що зараз зима, відповідачі мають неповнолітню дитину, їм зараз нема де жити) у відповідності з вимогами ст.217 ЦПК України за клопотанням представника відповідачів відстрочити виконання рішення в частині виселення відповідачів з неповнолітнім членом їх родини до 01.04.2009року.

На підставі ст.ст.380,383, 386, 391 ЦК України, керуючись ст.ст.15, 88, 84, 217, 208-210, 214-215 ЦПК України, суд -

                                                                           ВИРІШИВ:

Виселити  ОСОБА_2, ОСОБА_5,ОСОБА_6 разом з неповнолітніми членами їхньої родини із житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 понесені ним судові витрати в сумі 1.016грв. (одна тисяча шістнадцять грв.).

Відстрочити виконання рішення в частині виселення до 01.04.2009року.

Рішення може бути оскаржене в Донецький апеляційний суд через Волновахский районний суд протягом 20-ти днів після подачи заяви про його оскарження, яка може бути подана до суду протягом 10-ти днів з наступному після його проголошення дня.

                                               Суддя: