ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2013 рокуСправа №827/1809/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді Шаповала І.І., при секретарі Козько М.М., за участю: представника позивача Михайлової Н.В., представника відповідача Харькової О. О.; розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №11" Севастопольської міської Ради до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Головного Управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2013р. КП "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №11" СМР звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Нахімовському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив визнати протиправним, недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Нахімовському районі Головного Управління Міндоходів у м. Севастополі № 0000781502 від 31.05.2013р., оскільки позивач не є власником, користувачем або орендарем земельних ділянок на яких розташовані будинки.

Представник відповідача у судовому засіданні з позовом не погодився у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях. (а.с.52-54).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини у справі, перевіривши докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.05.2013р. відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності зі сплати за землю КП "Ремонтне-експлуатаційне підприємство № 11" СМР.

За результатами перевірки був складений акт №910 від 15.05.2013р., в якому зазначено порушення позивачем п.286.2 ст.286 ПК України, а саме: неподання до податкового органу податкової декларації зі сплати за землю за 2013 рік по строку подання - 20 лютого 2013 року.

На підставі акту вказаної перевірки відповідачем 21.05.2013р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000781502 про застосування до КП "Ремонтне-експлуатаційне підприємство № 11" СМР на підставі п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України штрафних санкцій у розмірі 1020,00 грн., за неподання податкової декларації зі сплати за землю.

Відповідно до ст.42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

За загальним правилом право власності чи право користування земельною ділянкою виникає лише після державної реєстрації документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, а також державної реєстрації договору оренди. Разом з цим, спеціальними нормами передбачено, що підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління жилими будинками, а також належними до них будівлями, спорудами та прибудинковими територіями, земельні ділянки державної або комунальної власності, на яких розташовані ці будинки, надаються у постійне користування. При цьому, суб'єктами права постійного користування можуть бути підприємства, установи та організації, що зазначені у ч.2 ст.92 ЗК України. До таких суб'єктів належать насамперед житлово-експлуатаційні організації або підприємства, установи та організації, що здійснюють безпосереднє управління відомчим державним житловим фондом.

Відповідно до п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків ті зборів згідно з цим Кодексом. Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Пунктом 269.1 ст. 269 ПКУ передбачено, що платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Відповідно до пункту 270.1 ст.270 Кодексу об'єктом оподаткування є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

З заяви КП "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 11" від 29.01.2013р. № 72 вбачається, що на балансі та обслуговуванні позивача знаходиться 129 житлових будинків. (а.с. 34).

Відповідно до ст.25 ЗУ "Про благоустрій населених пунктів" утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Судом не приймаються до уваги доводи представника позивача щодо знаходження комунікаційних систем будинків на балансі інших підприємств, оскільки це не звільняє позивача від сплати земельного податку за фактом користування землею.

Крім того, матеріали справи свідчать та не заперечувалось представником позивача, що КП "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 11" СМР включно по 2012 рік надавало до податкового органу податкові розрахунки зі сплати земельного податку щодо земельних ділянок, на яких розташовані житлові будинки, що знаходяться на балансі та обслуговуються позивачем. Твердження представника позивача, що це робилося помилково, не має правового значення для вирішення цієї справи.

Згідно з п.286.2 ст.286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Суд вважає, що КП "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 11" є фактичним землекористувачем у розумінні ст.. 25 ЗУ "Про благоустрій населених пунктів", ст.42 ЗК України, а тому повинно надавати у встановлений законом строк до податкового органу розрахунки зі сплати земельного податку та сплачувати земельний податок. При цьому, суд зазначає, що обов'язок сплачувати земельний податок виникає з дня фактичного правомірного користування земельною ділянкою, оскільки закон не передбачає звільнення від сплати цього податку землекористувачів у разі відсутності документів, що підтверджують право користування.

Таким чином, Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополі правомірно було застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 1020, грн. у зв'язку з ненаданням до податкового органу розрахунку зі сплати земельного податку на 2013 рік, а тому податкове повідомлення-рішення від 31.05.2013 року скасуванню не підлягає.

Ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі частиною другою ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач довів суду, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення він діяв у порядку, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. У свою чергу доводи представника позивача не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 03.12.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанова складена 04.12.2013р.

Суддя І.І. Шаповал.