Справа № 2-755/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2009 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Зємцова В.В.

при секретарі - Галайчук Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Полтавського обласного військового комісаріату про призначення пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що у вересні 2008 року ним була подана заява до Народного Депутата України, Голови підкомітету з питань законодавства у сфері пенсійного забезпечення та пенсійної реформи Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Верховної Ради України Кульчинського М.Г.(Додаток №1) з проханням надати кваліфіковану допомогу, виходячи з його даних відносно віку, загального трудового стажу та вислуги років служби у силових міністерствах (Додатки 2,3), щодо тлумачення відповідних статей Пенсійного законодавства України з метою можливого особистого користування його положеннями відповідно мого пенсійного забезпечення.

15 жовтня 2008 року була надана змістовна відповідь 04-26/1448(к) (Додаток №4)., у якій Народний Депутат України Кульчинський М.Г. висловив думку, що він має право на пенсію, яка підсилюється висновками Вищого адміністративного суду України, викладеним у пункті 6 Оглядового листа від 14.08. 2008 року №' 1406/100/13-08 (Додаток №5).

Зміст і положення п.6 Оглядового листа, а також відповідь Народного депутата України Кульчинського М.Г. підтверджують порушення його Конституційних прав і його повну рівність з іншими громадянами України перед основними положеннями пенсійного забезпечення - тих, хто не зберіг честь та гідність офіцера.

Виходячи з того, що його дані, та терміни звернення до відповідних органів за призначенням пенсії за вислугу років повністю відповідають вимогам Оглядового листа (Додаток №5,6, 6оі), але враховуючи, те, що положення про Оглядовий лист та його застосування може надати тільки ВАСУ, він звернувся 2 грудня 2008 року з заявою до Голови судової палати з розгляду справ за зверненням фізичних осіб Вищого Адміністративного Суду України Панченко О.Н. (Додаток №7).

9 січня 2009 року він отримав відповідь Заступника Голови Вищого Адміністративного Суду України Панченко О.Н (Додаток 8), у якому визначається, що відповідно до статті 39 Закону України „Про судоустрій України» Вищій адміністративний суд України надає рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства лише адміністративним судам нижчого рівня. Надання відповідних роз'яснень чи іншої правової допомоги підприємствам, установам, організаціям чи фізичним особам до повноважень Вищого адміністративного суду України не віднесено. Виходячи із вище викладеного він вимушений звернутися у судовому порядку за відповідними роз'ясненнями до місцевого адміністративного суду.

За відновленням своїх Конституційних Прав і враховуючи те, що, він 5 квітня 2006 року звертався до Полтавського обласного військового комісаріату за призначенням пенсії у визначений у Оглядовому листі термін (Додаток № 5,6, 6а) він звернувся до пенсійного фонду України за призначенням йому пенсії за вислугу років, та отримав негативну відповідь

Просив відновити його Конституційні Права, щодо його пенсійного забезпечення враховуючі рівність усіх громадян перед законом зобов'язати Головне Управління пенсійного Фонду України в Полтавській Області призначити йому пенсію за вислугу років та виплатити грошове пенсійне забезпечення за останні 3 роки.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав. Просив позов задовольнити з підстав викладених в ньому.

Представник позивача позов підтримала.

Представник Головного Управління пенсійного фонду України у Польтавскій області проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях на позовну заяву. Пояснила, що відповідно до п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб» N 3591-IV від 04.04.2006, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції їй Державній кримінально-виконавчій службі України.

В п. 22 рекомендацій Вищого адміністративного суду від 23.08.07 № 07.210/1 зазначено, що при вирішені спорів за позовами фізичних осіб військовослужбовців, службовців органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони про визнання неправомірної відмови у призначені пенсії слід враховувати, що відповідно до п. «б» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакціях Закону України від 23.11.95 та від 04.04.06 особа, якій надається право на пенсію за вислугою років служби, повинна відповідати встановленим наведеною нормою вимогам саме на день звільнення.

Таким чином, правомірність відмови у призначені пенсії залежить в якій редакції діяв пункт «б» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на час звернення особи до компетентного органу за призначенням пенсії. Згідно рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09 лютого 1999 року (п.2 мотивувальної частини) в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим акт чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії яке вони настали або мали місце.

Позивач за призначенням пенсії за вислугу років звернувся до Полтавського обласного військового комісаріату в квітні 2006 року, тобто під час дії Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції від 04 квітня 20006 №3591-IV, якою чітко визначені умови призначення пенсії:

- досягнення на день звільнення зі служби 45-річного віку;

- за наявності у них страхового стажу 25 років і більше;

- з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

ОСОБА_1 на час звільнення не досяг 45 років та не мав загального стажу 25 років.

Відповідно до ст. 99 Закону України «Про Державний бюджет Україні на 2007 рік» та постанови Кабінету Міністрів України № 1522 від 02.11.06 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» з 01.01.2007 року функції з призначення та виплати пенсій військовослужбовцям передані від силових відомств до органів Пенсійного фонду України. Функції по призначенню і виплаті пенсій військовослужбовцям в Полтавській області покладені на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Протягом періоду з 01.01.07 року і по даний час позивач до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою призначення пенсії не звертався та відповідно рішення про відмову в призначенні пенсії щодо нього не при щодо нього не приймалося.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб» заява про признані пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

На виконання ст. 99 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.07 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пунктом 1 даного Порядку зазначено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони. Міністерства внутрішніх справ. Міністерства України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи. Міністерства транспорту та зв'язку України, Служби безпеки України та інших силових відомств.

Представник відповідача Полтавського обласного військового комісаріату в судове засідання не з'явився. Був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Згідно довідки Кременчуцького об'єднаного військового комісаріату № 3/96 (а.с. 64) ОСОБА_1, 1959 року народження служив у Збройних силах з 05 серпня 1978 року по 25 квітня 1992 року та звільнений за скороченням штатів.

Порядок призначення, обчислення та виплати пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу правоохоронних органів відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» пов'язаний з моментом звільнення особи зі служби. Так, пенсії військовослужбовцям призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (ст. 2 Закону), з дня звільнення зі служби, але не раніше того дня, до якого їм надавалося грошове забезпечення (пункт «б» ст. 50) і обчислюються із сум грошового забезпечення цих осіб на день звільнення зі служби.

Трудовий стаж після звільнення з військової служби не може бути підставою для призначення пенсій колишнім військовослужбовцям, які на день звільнення з військової служби не мали достатньої вислуги років, що давала б право на пенсію за вислугу років, оскільки на момент досягнення цими особами 45-річного віку або загального трудового стажу понад 25 років вони вже втратили зв'язок з військовою службою.

Законом України від 4 квітня 2006 року № 3591-ІУ„Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» внесено зміни до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового стаду органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», які набирають чинності з дня опублікування (Урядовий кур'єр, 2006, 04, 29.04.2006 № 82).

Так, відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції Закону України від 04.04.2006 р. № 3591-ІУ) пенсія за вислугу років призначається зобам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України. Крім того, відповідно до пункту «в» статті 50 цього Закону особам, які мають право на пенсію відповідно до пункту «б» статті 12 цього Закону пенсії призначаються з наступного дня після звільнення зі служби.

Позивачем також не надано доказів на підтвердження його звернення з відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Не надано доказів поважності причин пропущення строку на оскарження відмови Полтавського обласного військового комісаріату в призначенні пенсії від 17 квітня 2006 року.

Керуючись ст.ст. 6,9,14,69,70,158-165,167 КАС України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня проголошення через Автозаводський районний суд м. Кременчука. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: