Справа №104/2930/13-ц
Провадження №6/104/84/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2013 року Білогірський районний суд Автономної Республіки ОСОБА_1 у складі:
Головуючого - судді Соколовського І.С.,
при секретарі - Пояркової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білогірську подання заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції АР Крим ОСОБА_2 про обмеження боржника у праві виїзду за межі України,
ВСТАНОВИВ:
заступник начальника Відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції АР Крим ОСОБА_2 звернулася до суду з поданням про обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України.
Свої вимоги мотивує тим, що у ВДВС Білогірського районного управління юстиції АР Крим знаходиться виконавче провадження №5159254, яке відкрите на підставі виконавчого листа №2-2933/2010 від 17.10.2002 р., виданого Білогірським районним судом АР Крим про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 23.08.2002 року. ОСОБА_3 аліменти не сплачує, тому у боржника станом на 01.11.2013 р. склалася заборгованість по аліментам у розмірі 31846,72 грн., яку він повинен сплатити на користь ОСОБА_4, але ці обов’язки він не виконує і тому сума заборгованості боржником не погашена та заборгованість зростає.
У судове засідання представник ВДВС Білогірського районного управління юстиції АР Крим не з’явився, але до суду надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю.
Згідно ст.377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника – фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає питання, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Згідно ч.2 ст.377-1 ЦПК України державний виконавець повинен довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.
На підставі п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Згідно ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду громадян України», а саме, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов`язань.
З правового аналізу зазначених норм слідує, що підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України за межі України є не лише наявність невиконаних зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, в і ухилення боржника від виконання цих зобов`язань.
Відповідно до ст.169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для з’ясування прав і взаємовідносин сторін.
Оскільки особи, що беруть участь у справі у судове засідання не з’явилися, суд вважає за можливе, відповідно до ст.197 ЦПК України не здійснювати фіксування процесу технічним засобом.
Дослідивши матеріали справи та розглянувши заявлене подання, суд вважає подання необґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом було встановлено, що рішенням Білогірського районного суду АР Крим з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнуто у розмірі ? частини від усіх видів заробітку відповідача щомісячно, починаючи з 23.08.2002 року. Згідно наданої інформації загальна сума заборгованості становить – 31846,72 грн.
Але, суд не може погодитись з поданням ВДВС Білогірського районного управління юстиції АР Крим, оскільки воно не ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права та у наданому поданні автором не зазначені об`єктивні та обґрунтовані підстави для його задоволення. Факт невиконання боржником зобов'язань, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Так, на момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.6 ст.12 Закону №606-XIV «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб, проте у наданому суду поданні цього не вбачається.
Крім того, у поданні державного виконавця вказана тільки поточна сума заборгованості та не доведено, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання зобов'язань, зокрема, в матеріалах подання немає відомостей про те, що органи ВДВС вже зверталися з вказаним поданням до суду, хоча заборгованість обчислюється за період з 2002 року. Крім того, в матеріалах подання є повідомлення за вих. №03-21/10265, яке адресоване боржнику ОСОБА_3 з повідомленням про поточну заборгованість станом на 01.11.2013 р. у розмірі 31846,72 грн. та датоване лише від 19.11.2013 року.
Також суд вважає, що тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України може позбавити право боржника на вибір місця роботи та отримання доходів, а також, виконавчою службою не було надано належних доказів суду щодо наміру виїзду ОСОБА_3 за межі України на постійне місце проживання.
За таких обставин, суд вважає за необхідне подання ВДВС Білогірського районного управління юстиції АР Крим залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 210, 377-1 ЦПК України, ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
УХВАЛИВ:
подання начальника Відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції АР Крим ОСОБА_2 про обмеження ОСОБА_3 в праві виїзду за межі України - залишити без задоволення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки ОСОБА_1 протягом п’яти днів з дня її проголошення через Білогірський районний суд АР Крим. Якщо ухвалу було постановлено без участі особи, що її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання її копії.
Головуючий: п/п З оригіналом згідно ОСОБА_6 Секретар:
Ухвала не набрала законної сили.
Суддя Білогірського районного суду
Автономної Республіки ОСОБА_1 ОСОБА_6 Секретар: