ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
03.07.2006 року Справа № 13/118пн
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Іноземцевої Л.В.
суддів Журавльової Л.І.
Якушенко Р.Є.
Склад судової колегії призначений розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 15.06.06
при секретарі Шабадаш Д.С.
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_2, дов. НОМЕР_1, представник по довіреності;
від відповідача -не прибув
Розглянув
апеляційну скаргу Суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної
особи ОСОБА_1,
м.Краснодон Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 15.05.06
у справі № 13/118пн (суддя Яресько Б.В.)
за позовом Суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної
особи ОСОБА_1,
м.Краснодон Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю
„Дансер”, м.Краснодон Луганської області
про припинення права користування та володіння
нежитловим приміщенням
Рішенням господарського суду Луганської області від 15.05.06 у справі № 13/118пн (суддя Яресько Б.В.) відмовлено у задоволенні позову Суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Краснодон Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дансер”, м.Краснодон Луганської області про припинення права користування та володіння нежитловим приміщенням.
В мотивувальній частині рішення суд зазначив, що відповідач правомірно, на підставі договору оренди, укладеного з ВАТ трест ”Краснодоншахтобуд”, користується та володіє спірним приміщенням. Позивач не надав суду будь -яких доказів припинення дії чи розірвання цього договору, у зв”язку з чим підстави для постановлення рішення про втрату позивачем права користування приміщенням відсутні.
Суб”єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (СПД ОСОБА_1) -позивач у справі не погодився з рішенням суду і подав апеляційну скаргу в якій просить рішення господарського суду скасувати через порушення норм матеріального права і постановити нове про задоволення позовних вимог.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.
На підставі договору купівлі -продажу від 30.11.05 він є власником двоповерхової нежитлової будівлі за адресоюАДРЕСА_1, частина якої орендується відповідачем на підставі договору оренди, що був укладений 20.12.02 з попереднім власником строком на 10 років.
Оскільки пропозиція про переукладання договору оренди з підстав зміни власника залишена відповідачем без задоволення ним був поданий позов про визнання ТОВ „Дансер” таким, що втратило право користування та володіння нежитловим приміщенням, проте суд неправомірно відмовив у задоволенні позовних вимог, пославшись на те, що в оренді у відповідача перебуває приміщення за адресою: АДРЕСА_2.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Дансер” (ТОВ „Дансер”) -відповідач у справі відзив на апеляційну скаргу не подало, участь свого представника в судове засідання не забезпечило. Про дату, час і місце розгляду справи було повідомлено у встановленому порядку, про що свідчить повідомлення Укрпошти від 23.06.06 про вручення поштового відправлення.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
в с т а н о в и в :
20 грудня 2002 року між відповідачем та ВАТ трест „Краснодошахтобуд” був укладений договір оренди нежитлового приміщення відповідно до умов якого відповідач одержав в оренду приміщення за адресою АДРЕСА_2 для використання під офіс та аптеку строком на 10 років з моменту підписання договору (а. с. 10 - 12).
Пунктом 10.1 договору оренди передбачено, що у разі зміни власника орендованого приміщення, договір повинен бути переукладений у відповідності до пункту 1.1 договору.
Згідно пункту 1.1 договору у разі зміни форми власності (або власника) орендованого приміщення умови договору не підлягають зміні.
30.11.05 позивач за договором купівлі -продажу 93/100 частини нежитлової будівлі придбав у ВАТ трест „Краснодошахтобуд” 93/100 частки нежитлової будівлі АКБ за адресою:АДРЕСА_1 (загальна площа 1135,5м2) (а. с. 13 - 15).
26.12.05 позивач направив відповідачу лист з вимогою укласти договір оренди частини приміщення за адресою АДРЕСА_1 відповідно до проекту договору, а у разі відмови від укладення договору звільнити приміщення у строк до 01.01.06 (а. с. 16).
Відповідач листом НОМЕР_2 відмовився від укладення нового договору посилаючись на умови пункту 10.1 та пункту 1.1 договору оренди від 20.12.02 (а. с. 9).
14.03.06 позивач подав позов у господарський суд Луганської області до ТОВ „Дансер” про визнання відповідача таким, що втратив право користування та володіння нежитловим приміщенням АДРЕСА_1.
Рішенням господарського суду від 15.05.06 у задоволенні позову відмовлено.
Перевіривши матеріали справи, їх юридичну оцінку судом першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як свідчать матеріали справи і встановлено місцевим судом відповідач користується нежитловим приміщенням на підставі договору оренди від 20.12.02, який не розірваний і у встановленому порядку не припинив своєї дії.
Відповідно до статті 770 Цивільного Кодексу України (далі по тексту -ЦК України) у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника преходять права та обов”язки наймодавця.
Сторони можуть встановити у договору найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.
Договором оренди від 20.12.02 не передбачено такої підстави припинення його дії як зміна власника. Навпаки, відповідно до пункту 1.1 договору при зміні форми власності або власника на предмет оренди умови договору оренди зміні не підлягають.
А за правилами статті 654 ЦК України, на яку також правомірно послався суд відмовляючи у задоволенні позову, зміна або розірвання договору, вчиняється в такій самій формі, що й договір що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Посилання позивача на небажання відповідача укласти новий договір оренди, не є доказом припинення дії договору оренди від 20.12.02.
За таких умов суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог за відсутності доказів припинення чи розірвання договору оренди від 20.12.02, а не з підстав розбіжностей щодо адреси приміщення, що орендується, як помилково вважає позивач. Спір щодо адреси орендованого приміщення відсутній, про що зазначено в судовому рішенні.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга СПД ОСОБА_1 на рішення господарського суду від 15.05.06 задоволенню не підлягає, суд з”ясувавши фактичні обставини справи, постановляючи рішення не допустив порушення норм матеріального права.
Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги покладаються на позивача -заявника апеляційної скарги.
Результати апеляційного провадження оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України Луганський апеляційний господарський суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 15.05.06 у справі № 13/118пн залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 15.05.06 у справі № 13/118пн залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Л.В.Іноземцева
Судді Л.І.Журавльова
Р.Є.Якушенко