Справа №11~867\2006р. Категорія :ст. 296 ч. 1 КК

Головуючий у 1 інстанції: Бакланов Р.В. Доповідач: Моісеєнко Т.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року грудня 5 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого Безверхого О.М. Судців: Моісеєнко Т.М., Гончарова М.В. З участю прокурора Шульга Л.О. Засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Лебединського районного суду Сумської області від 4 жовтня 2006 року яким

ОСОБА_1, в силу ст. 89 КК України не судимий засуджений за ст. 296 ч. 1 КК України до обмеження волі на строк 3 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму 500 грн., на користь ОСОБА_3 суму 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за скоєння злочину за слідуючих обставин:

15 травня 2006 року о 6 год. ОСОБА_1 перебуваючи на вулиці с. Забути Лебединського району Сумської області з хуліганських мотивів, безпідставно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася в нанесенні ударів руками та поваги по різним частинам тіла потерпілому ОСОБА_3, якій проходив по вулиці, заподіяв йому легкі тілесні ушкодження.

16 травня 2006 року о 6 год. ОСОБА_1 перебуваючи на вулиці с. Забути Лебединського району Сумської області з хуліганських мотивів, безпідставно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, що виразилося в нанесенні ударів руками і ногами по тулубу і голові, заподіяв її легкі тілесні ушкодження.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, оскільки скоєний ним злочин кваліфікований не вірно, Між ним та потерпшими неодноразово виникали сварки, під час досудового слідства були порушені вимоги кримінально - процесуального закону.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, якій підтримав свою апеляцію, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України, мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину, В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких грунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання, мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необгрунтованою - підстави для цього.

Суд, формулюючи обвинувачення відносно ОСОБА_1 по епізоду скоєння ним злочинних дій 16 травня 2006 року, у вироку не вказав, відносно якої особи скоєний цей злочин, тобто сформулював неконкретне обвинувачення.

За таких обставин вирок суду не може вважатися законним і обгрунтованим і підлягає скасуванню.

При новому судовому розгляді суду також слід ретельно перевірити доводи засудженого ОСОБА_1 що до відсутності в його діях хуліганського мотиву

Під час допитів ОСОБА_1 поясняв, що причинами побиття ним потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є те, що під час розмови з потерпілими про повернення ними боргу, між ними виникла сварка, під час якої" він 15 травня 2006 року побив потерпілого ОСОБА_2, а на другий день, 16 травня 2006 року потерпілу ОСОБА_3.

Із показів потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що 15 травня 2006 року, його на вулиці зустрів ОСОБА_1 і спитав, коли він поверне йому борг - трубу, а потім вдарив рукою в обличчя від чого він впав на землю. Продовжуючи побиття, ОСОБА_1 наніс йому кілька ударів ногою в живіт та в обличчя і пішов до себе до дому.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що 16 травня 2006 року, ОСОБА_1 з ранку зустрів її на вулиці і спитав, коли її чоловік віддасть йому борг. Спочатку вона не зрозуміла про що йдеться річ, а потім зрозуміла, що ОСОБА_1 питає про трубу. Потім ОСОБА_1 вдарів її кулаком в обличчя, від чого вона впала на землю. Коли вона підвелася, ОСОБА_1 вже поруч не було.

Суд, в порушення вимог закону не дослідив причину конфлікту між засудженим та потерпшими, не з'ясував, про якій борг ведеться річ, коли він виник, хто кому заборгував і що саме, чи звертався ОСОБА_1 до потерпілих з вимогою повернення боргу до 15 травня 2006 року, чому саме 15 травня, а потім і 16 травня 2006 року він таким чином вимагав повернення боргу у потерпілих і передчасно дійшов до висновку про наявність в діях засудженого хуліганського мотиву.

Що стосується доводів апеляції ОСОБА_1 про порушення вимог кримінально-процесуального закону під час досудового  слідства по справі, то колегією суддів вони не перевірялися, оскільки ці доводи повинні бути перевірені під час нового судового розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362,365,366,377 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Лебединського районного суду Сумської області від 4 жовтня 2006 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, в той же суд, в іншому складі суду.