Справа 22а -653                                          Головуючий у суді 1 інстанції - Алєйніков В О

Категорія - 36                                                Доповідач апеляційної інстанції- Данилова О О

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23  листопада 2006 року     колегія суддів    судової  палати  в цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого                            Лисенка П П

суддів                              Ланилової О О   Kуtoboї Т З

при секретарі                  Негрун І О

за участю позивача ОСОБА_1 представника відповідача Горбунова А В розглянувши  у  відкритому  судовому засіданні   в  м   Миколаєві  цивільну  справу  за апеляційною скаргою заступника начальника Головного управління МНС України в Миколаївській області на постанову    Центрального районного суду  Миколаївської області   від 2 серпня 2006 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій України в Миколаївській області / далі ГУ МНС/ про захист права на пенсійне забезпечення та відшкодування моральної шкоди

УСТАНОВИЛА

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ГУ МНС, в якому зазначала, що проходила службу ІНФОРМАЦІЯ_1  ДПЧ-14 Южноукраїнської АЕС та мала спеціальне звання ІНФОРМАЦІЯ_2   31 квітня 2004 року була звільнена зі служби у відставку Збройних Сил України за віком За час служби їй не виплачувалися у повному обсязі деякі види грошового забезпечення, а саме

·  надбавка за безперервну службу , передбачена Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389/2003 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" / далі Указ № 389/, виплачувалася в розмірі 17% від суми інших видів грошового забезпечення, хоча її розмір мав складати 50 % ,

·  надбавка за особливі умови служби, передбачена абзацом 4 підпункту "а" пункту З Указа Президента України від 4 жовтня 1996 року № 926 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" /далі Указ № 926/, виплачувалася в розмірі 40 %, а мала складати 50%,

•   а доплату в розмірі 50 % від суми пенсії, яка б могла бути їй нарахована,

передбачену абзацом 2 підпункту 3 Указу № 926, вона взагалі не отримувала

Посилаючись на те, що ці недоплати вплинули на розмір грошового забезпечення, з якого розрахована пенсія, та призвели до зниження її розміру, ОСОБА_1 просила визнати за нею право на отримання цих надбавок та доплат під час служби,   стягнути 7245 грн  недоплаченої    пенсії з квітня 2004 року по червень 2006 року   та 2500 грн моральної шкоди

Постановою Центрального районного суду м Миколаєва від 2 серпня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі

В апеляційній скарзі представник відповідача просив постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у позові, посилаючись на невірне тлумачення та застосування судом норм пенсійного законодавства та грубе порушення норм процесуального права

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд виходив з того, що, оскільки ці надбавки та доплати передбачені Указами № 389 та № 926, то позивачка мала права на їх отримання під час служби, а відповідач був зобов'язаний включити їх до грошового утримання, з якого нараховувалася пенсія з квітня 2004 року. Різницю між розміром отриманою пенсією і тією, на яку вона би мала права, суд визначив як заборгованість та стягнув з відповідача. Визнав суд і право ОСОБА_1 на компенсацію моральної шкоди, завданої порушення права на пенсійне забезпечення.

Але такого висновку суд дійшов, розглянувши справу у відсутності відповідача, не повідомивши його належним чином про дату, час і місце судового засідання, не надіславши йому копію позовної заяви та доданих до неї документів.

Відомості щодо дотримання судом вимог статей 33,35 та п.5 ст. 107 КАС України в матеріалах справи відсутні.

Такі порушення вимог процесуального законодавства, позбавили суд можливості з'ясувати суттєві обставини справи, а саме встановити дійсні підстави виплати спірних надбавок та доплати, умови та порядок їх нарахування тощо, а тому призвели до порушень норм матеріального права та неправильного вирішення справи по суті.

Зазначені порушення є підставою для скасування судової постанови та ухвалення нової постанови.

Так, Указом від 24 квітня 2003 року № 370 "Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу" / аналогічний Указу №389/ встановлена щомісячна надбавка за безперервну службу, виплата якої з 1 січня 2004 року поширювалася на осіб, які проходять службу в МНС /Указ від 28 серпня 2003 року № 937 "Про поширення чинності Указу Президента від 24 квітня 2003 року №370 на військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи"/. Цим актом встановлені лише максимальні розміри надбавок залежно від стажу служби та передбачено право керівника міністерства їх встановлювати, визначати умови і порядок їх виплати.

На відомчому рівні розмір надбавок за безперервну службу встановлено наказом Міністра №85 від 20 лютого 2004 року / а.с.45/. Для осіб, які мають стаж безперервної служби понад 15 років, надбавка у 2004 році складала 17 % до грошового забезпечення. Надбавка за місяць, в якому позивачку було звільнено / квітень 2004 року/ згодом була нарахована у максимальному розмірі відповідно до наказу Міністра від 6 жовтня 2004 поет № 96 / а с. 14, 44/.

Отже, надбавка за безперервну службу ОСОБА_1 у 2004 році призначалась та виплачувалася відповідно до встановленого на той час розміру, а тому порушень прав позивачки колегія не вбачає.

За таких же обставин не можна вважати порушеним і право ОСОБА_1 і на отримання надбавки за особливі умови служби та доплати від суми пенсії, які передбачено п. З Указу №926. Цим нормативним актом також передбачені лише максимальні розміри, а право установлювати цю надбавку та доплату надано керівнику у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів.

Надбавку за особливі умови роботи позивачка отримувала в розмірі 40 %, а доплата від суми пенсії їй не встановлювалася, оскільки це не обов'язок, а право керівника.

Отже, колегія вважає, що на час звільнення ОСОБА_1 зі служби у квітні 2004 року відповідач врахував всі види грошового забезпечення, з яких має розраховуватися пенсія позивачки, та визначив її розміру відповідно до вимог пенсійного законодавства щодо цієї категорії осіб

Перерахунок пенсії позивачці станом на грудень 2005 року проведено у зв'язку з змінами у пенсійному законодавстві / а.с. 18,19/, а не у зв'язку з попередньою помилкою відповідача. Тому це не може бути підставою для визначення заборгованості за попередній час.

Відсутність порушень прав ОСОБА_1 при виплаті пенсії позбавляє її права і на компенсацію моральної шкоди.

Таким чином, колегія не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.202, 207 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА.

Апеляційну скаргу заступника начальника Головного управління МНС України в Миколаївській області задовольнити, постанову Центрального районного суду М.Миколаєва від 2 серпня 2006 року скасувати та ухвалити нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.