АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11- сс/1344/2013 Головуючий у першій інстанції - Пилаєва  М.К.

Категорія ст. 303 КПК України Доповідач Бєлан Н.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді - Бєлан Н.О.

суддів - Дзюбіна В.В., Шальнєвої Т.П.

при секретарі судового засідання - Дем'яненко В.І.

за участю скаржника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 липня 2013 року.

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого слідчого відділу Печерського РУГУ МВС України в м. Києві Олейнікова О.А. від 3 квітня 2013 року про закриття кримінального провадження №12012110060001236 на підставі ст.284 ч.1 п.2 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 КК України.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя дійшов висновку про законність вказаної постанови, ухваленої на підставі встановлених фактичних обставин про відсутність ознак цього злочину, бо такі дії, на які вказував скаржник у своїй скарзі, щодо внесення недостовірних відомостей до припису інспектора Територіальної інспекції з питань праці від 16 вересня 2005 року про поновлення його на посаді вчителя математики середньої загальноосвітньої школи №229 не встановлені.

Не погоджуючись з рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати ухвалу слідчого судді і постанову слідчого та зобов'язати останнього продовжити досудове розслідування.

В обґрунтування прохання апелянт зазначив, що внесення змін до тексту цього припису потягло негативні юридичні наслідки для нього, бо ураховувалися при перевірці його звернень до держаних установ і мали вирішальне значення для відповідей.

Тому апелянт заперечував проти вказівок у рішенні слідчого судді про суб'єктивне сприйняття змісту припису, який, вважає, є офіційним документом.

У судове засідання апеляційної інстанції слідчий та прокурор не з'явилися, хоча своєчасно були повідомлені про час та дату розгляду апеляційної скарги.

Скаржник підтримав свою апеляцію та пояснив, що не погоджується з рішеннями слідчого та слідчого судді, поза увагою яких залишилися без належної і повної перевірки його доводи щодо дій Генерального прокурора України Медведька О., який у відповіді на звернення від 4 серпня 2008 року, вказав, що приписом його поновлено на посаді, а заступник Головного державного інспектора праці м. Києва Гончар В.Ф. у відповіді на його звернення від 9 липня 2010 року зазначив про видачу йому припису з вимогою поновити його на посаді, чим, вважає, перекрутили та спотворили суть припису.

Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Твердження апелянта щодо порушення слідчим суддею вимог кримінально-процесуального закону щодо всебічної, повної і об'єктивної перевірки доводів його скарги на постанову слідчого про закриття вказаного кримінального провадження є безпідставними, бо не ґрунтуються на матеріалах справи.

За даними журналу судового засідання, розгляд скарги апелянта, поданої ним у порядку, передбаченому ст.303 КПК України, відбувався з дотриманням загальних положень судового розгляду, передбачених ст.ст.318-380 КПК України, та з урахуванням встановлених законом особливостей розгляду такої категорії справ.

Слідчим суддею досліджені матеріали кримінального провадження №12012110060001236 за заявою апелянта від 19 грудня 2012 року про внесення недостовірних відомостей у вказаний припис, притому, що він скасований постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2005 року, законність якої підтверджена судовими рішеннями вищих судових інстанцій, і дані, які б свідчили про наявність ознак умисного підроблення документу або злочинного службового підроблення, не встановлені.

Доводи апелянта про те, що зазначені ним відповіді службових осіб є офіційними документами, в яких зміст припису спотворений, а тому вважає його підробленим, що повинно тягти за собою застосування закону про кримінальну відповідальність, позбавлені підстав, бо вони не засвідчують факти та події, що мають юридичне значення, навіть притому, що скаржником надавалися разом із зверненнями до інших державних установ, а тому не є предметом кримінальних правопорушень, за які передбачена така відповідальність.

Отже, висновок слідчого судді щодо законності прийнятого слідчим рішення про закриття цього кримінального провадження з підстав, передбачених ст.284 ч.1 п.2 КПК України, ґрунтується на матеріалах, що містяться у кримінальному провадженні.

Таким чином, проаналізувавши доводи в апеляційній скарзі та зіставивши їх з матеріалами кримінального провадження за заявою ОСОБА_2, колегія суддів погоджується з висновком судді про законність вказаного процесуального рішення слідчого і не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 404, 407 ч.3, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2013 року про відмову у задоволенні його скарги щодо скасування постанови слідчого слідчого відділу Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Олейнікова О.А. від 3 квітня 2013 року про закриття кримінального провадження №12012110060001236 - без зміни.

Ухвала апеляційного суду не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий

Судді