Справа № 13-669/06                              Головуючий у 1 інстанції   Шумський А.А.

ст. 141 ч.2 КК України 1960 р.                                               Доповідач Матат О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                       19 грудня 2006 р.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді Матата О.В. суддів Польового М.І., Опейди В.О. з участю прокурора Смолюка Б.С. засудженого ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією старшого  помічника прокурора Іваничівського району Лісневської С.К., яка брала участь в суді першої інстанції, на вирок Іваничівського районного суду від 12 жовтня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий, - засуджений за ч. 2 ст. 141 КК України 1960 року на 1 (один) рік позбавлення волі і на підставі ст.ст. 75, 76 КК України його звільнено від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і не буде змінювати місце проживання без згоди органів кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з раніше засудженим по справі ОСОБА_2, 29 липня 2000 року в м. Хелмі Республіки Польща застосували щодо ОСОБА_3 насильство, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого та відкрито викрали в нього 9 злотих 50 грошей, що відповідає 11 гривням 02 коп.

В апеляції прокурор просить скасувати вирок і призначити ОСОБА_1 покарання без застосування ст. 75 КК України. Апелянт посилається на тяжкість скоєного злочину, на те, що ОСОБА_1 уникає слідства, що збитки потерпілому не відшкодовані, що злочин він скоїв у стані сп'яніння.

Вислухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, прокурора, який її підтримав, засудженого ОСОБА_1, який заперечував проти неї, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення апеляції без задоволення і вироку щодо ОСОБА_1 -без зміни.

Як вбачається з матеріалів справи районного прокурора в Хелмі, ОСОБА_1 і співучасник злочину ОСОБА_2 працівниками польської поліції були

затримані безпосередньо під час скоєння злочину.   Польські злоті і гроші були виявлені тільки у ОСОБА_2  і йому не повернуті.  Потерпілий позову не заявляв. Йому збитки були спричинені в незначному розмірі.

Після злочину пройшло більше 6 років. Ні до цього, ні протягом цих 6 років ОСОБА_1 злочинів не скоював.

Як вбачається з матеріалів справи, йому до ЗО серпня 2006 року не було відомо про його кримінальне переслідування в Україні. Отже, та обставина, що він переховувався від слідства не ґрунтується на матеріалах справи.

З часу обрання йому запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд він останньої не порушував, працевлаштувався і характеризується тільки позитивно.

При таких обставинах, суд правильно дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без направлення його у місця позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів УХВАЛИЛА:

Апеляцію старшого помічника прокурора Іваничівського району Лісневської С.К. залишити без задоволення, а вирок Іваничівського районного суду від 12 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1- без зміни.