Справа № 412/3769/13-к
Провадження № 11кп/782/1203/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2013 року. м.Луганськ
Апеляційний суд Луганської області в складі:
Головуючого: Кошелєва Б.Ф.
Суддів: Тополюк Є.В., Шмигельського І.В.
За участю секретаря: Шеховцової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську кримінальне провадження №12013030180000720 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, відносно,-
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суходільськ Луганської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий: 25.01.2012р. Краснодонським міськрайсудом Луганської області за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений із встановленням іспитового строку 2 роки,
обвинуваченого за ч.3 ст.15-ч.3 ст.185, ч.1 ст.304 КК України;
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Суходільськ Луганської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, навчається у Суходільському гірничому професійному ліцеї, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2,
обвинуваченого за ч.3 ст.15-ч.3 ст.185 КК України;
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Суходільськ Луганської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, навчається у ЗОШ № 5 м. Суходільська, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3,
обвинуваченого за ч.3 ст.15-ч.3 ст.185 КК України;
За участю прокурора: Скворцової А.Ю.
обвинуваченого: ОСОБА_2
захисника: ОСОБА_1
В С Т А Н О В И В :
Вироком Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 19 липня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним і призначено покарання
за ч.3 ст.15.-ч.3 ст.185 КК України у вигляді 03 (трьох) років позбавлення волі,
за ч.1 ст. 304 КК України у вигляді 03 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_2 призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді 04 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком приєднано частково невідбуте покарання за вироком Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 25.01.2012р. у вигляді 06 (шести) місяців позбавлення волі і остаточно ОСОБА_2 призначено покарання за сукупністю вироків у вигляді 04 (чотирьох) років 06 (шести ) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 змінено з домашнього арешту на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Строк покарання ОСОБА_2 обчислений з 19 липня 2013 року.
Вироком Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 19 липня 2013 року визнано винними і призначено покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.3 ст.15 та ч.3 ст.185 КК України, щодо яких вирок не оскаржується.
Не погодившись з таким вироком судом, захисником ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 було принесено апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду про винність ОСОБА_2 доказам по справі, істотні суперечності в установлених обставинах по справі просить апеляційний суд Луганської області скасувати вирок суду першої інстанції та постановити в частині обвинувачення ОСОБА_2 виправдувальний вирок.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляції, прокурора, який заперечував проти доводів апеляції адвоката, обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляції захисника, неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_3, їх законних представників, захисників неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, які не заперечували проти задоволення апеляції захисника ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він повторно, знаходячись біля території шахти «Дуванна» м. Суходільськ Луганської області 19 лютого 2013р. зустрів своїх знайомих неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які направлялись гуляти по м. Суходільську Луганської області.
В цей момент у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, діючи повторно, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є неповнолітніми, надаючи згубний вплив на неповнолітніх, шляхом погрози застосування фізичного насилля, запропонував неповнолітнім ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спільно з ним вчинити крадіжку металевих виробів з території шахти «Дуванна», та своїми діями, що виразилися в домовленості незаконно викрасти чуже майно, у дачі порад про місце та спосіб вчинення злочину, викликав у неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 рішучість взяти участь у вчиненні крадіжки, тим самим втягнув неповнолітніх у злочинну діяльність .
19 лютого 2013 року, близько 20 год., ОСОБА_2, повторно, спільно з неповнолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_3, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, заздалегідь розподіливши між собою ролі, через відсутню частини огородження, проникли на територію шахти «Дуванна», де біля стоянки автотранспорту, виявили металеві вироби та переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, викрали металевий кут 100x100см, сітку-рабицю 12x2, стійки КПС та почали їх виносити з території шахти. Однак, у цей момент злочинні наміри ОСОБА_2, неповнолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 припинили працівники охорони шахти під час виконання своїх прямих обов'язків, у зв'язку з чим ОСОБА_2, неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з причин, які не залежали від їх волі, не скоїли всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, так як були затримані. Згідно з довідки СП «Шахта «Дуванна» ПАТ «Краснодонвугілля» від 12.03.2013р. №3/15-53 вартість кутка 100x100см, сітки-рабиці 12м2 та стійки КПС складає 3502,98грн.
В результаті злочинних дій ОСОБА_2, неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ПАТ «Краснодонвугілля» був заподіяний матеріальний збиток на суму 3502,98грн.
В ході апеляційного розгляду апеляційної скарги апеляційним судом встановлено наступне.
Згідно протоколу огляду місця події від 19.02.2013р., відкритої ділянки місцевості, розташованої на охоронюваній території шахти «Дуванна», на якій розташовані металеві предмети у кількості 9 штук, які складені один на одний та окремо розташовані: металевий лист у вигляді трапеції розміром 1м x 1,5м, вагою 25 кг, частину огорожі розміром 1,5x4м, вагою 80 кг, кут кріплення сітки-рабиці огорожі розміром 1,5x4м, вагою 30кг, які зі слів охоронців були виявлені за територією шахти в районі стволу шахти «Баракова» та повернені на територію шахти «Дуванна» (мат. крим. провадження арк.8-9);
Із довідки СП «Шахта «Дуванна» ПАТ «Краснодонвугілля» від 12.03.2013р. №3/15-53, вбачається, що вартість кутку 100x100 вагою 0,412тн складає 2559,55грн., сітки рабиці 12м2 - 123,60грн., стійки КПС 2шт. - 236грн., всього 2919,15грн., а з урахуванням ПДВ - 3502,98грн. (мат. крим. провадження арк.24).
Як вбачається з показань свідка ОСОБА_7 в апеляційному суді вказана довідка не надавалась органам досудового слідства за запитом або в ході здійснення заходів забезпечення кримінального провадження, не відповідає вимогам Постанови кабінету Міністрів України №116 від 22.01.1996р., майно нею не оглядалось, і підприємство на діючий час не може надати суду довідку про вартість вказаного майна.
Таким чином, апеляційний суд знаходить, що в ході досудового слідства та судового розгляду у суді 1-ї інстанції не було встановлено вартість предмету злочину, т.я. надана довідка СП шахти «Дуванна» ПАТ «Краснодонвугілля» (арк. кр. пр.24) не відповідає вимогам закону та матеріалам кримінального провадження, зокрема, протоколу огляду місця події від 19.02.2013р. в частині найменування та розміру вилученого майна, і судом 1-ї інстанції не дана належна оцінка вказаній довідці та не було прийнято заходів про визначення розміру та вартості викраденого майна, що має суттєве значення для вирішення питання про доказаність вчиненого правопорушення, винності обвинувачених у його вчиненні та кваліфікації дій обвинувачених.
Вказаний вирок щодо усіх обвинувачених підлягає скасуванню, т.я. в ході досудового слідства у в суді 1-ї інстанції порушено принцип законності, передбачений ст.ст.7,9 КПК України.
Крім того, постановою прокурора м.Краснодона від 20 лютого 2013р. (крим. провадження арк.6) по кримінальному провадженню №12013030180000720 за ч.1 ст.15 та ч.3 ст.185 КК України у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням з його початку до його завершення було призначено групу прокурорів у складі: ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Постановою прокурора м.Краснодона від 22 березня 2012р. (крим. провадження арк.56-56-1) було по даному кримінальному провадженню замінено прокурора Данілова І.Г., який по даному провадженню процесуальним керівником не призначався, на прокурора Глушака С.В.
Постановою прокурора м.Краснодона від 23 березня 2013р. (крим. провадження арк.131-135) по кримінальному провадженню №12013030180001256 за ч.1 ст.304 КК України у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням з його початку до його завершення було призначено прокурора Глушака С.В.
Постановою заступника прокурора м.Краснодона від 19 липня 2013р.(судове провадження т.2 арк.33) по кримінальному провадженню №12013030180000720 за ч.1 ст.15 та ч.3 ст.185 КК України з метою забезпечення повноважень прокурора в даному кримінальному провадженні було призначено групу прокурорів у складі: ОСОБА_10 та ОСОБА_11
В ході судового розгляду справи приймали участь прокурори Глушак С.В. та Бодрухіна О.М.(судове провадження т.2 арк.5-37, судове провадження т.1 арк.37-38).
Згідно вимог ч.1 ст.37 КПК України, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування, у разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснювати повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Відповідно до вимог ч.2 ст.37 КПК України прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до його завершення, здійснення повноважень прокурор іншим прокурором можливо тільки у випадках передбачених ч.ч.4,5 ст.36, ч.3 ст.313, ч.2 ст.341 та ч.3 ст.37 КПК України.
Ч.3 ст.37 КПК України передбачено, що якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора не може їх здійснювати через задоволення його заяви про відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури, а у виняткових випадках можуть бути покладені на іншого прокурора через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
Вказані вимоги закону прокурором не виконані, призначені процесуальними керівниками у формі процесуального керівництва прокурори Шалімова С.С. та Кравчук Ю.В. від участі у кримінальному провадженні не відсторонювались та постанова про їх заміну у випадках передбачених чинним законодавством не виносилась.
Повноваження прокурора по даному кримінальному провадженню на прокурорів Глушака С.В. та Бодрухіну О.М. відповідно до вимог ч.3 ст.37 КПК України в порядку заміни прокурора у передбачених законом випадках не покладались.
Таким чином, в ході судового розгляду приймали участь прокурори не уповноважені на виконання повноважень прокурора в даному кримінальному провадженні в порядку передбаченим чинним законодавством, тобто судове провадження у суді 1-ї інстанції здійснено за відсутності уповноваженого на це прокурора, в судовому провадженні відсутні дані виконував чи заступник прокурора м.Краснодона ОСОБА_12 19 липня 2013р. повноваження керівника відповідного органу прокуратури та його повноваження щодо призначення групи прокурорів в даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим вирок підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду у суді 1-ї інстанції.
В ході нового судового розгляду суду необхідно визначитись з вартістю майна, яке було предметом правопорушення відповідно до вимог п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», при цьому треба мати враховувати, що розмір ПДВ не зараховується у вартість майна при кваліфікації злочину, а враховується тільки при обчисленні розміру відшкодування, також вихідними даними для визначення вартості майна є матеріали інвентаризації, документи з бухгалтерського обліку, оцінки пошкодженого майна, документи з відомостями про фізичний стан та технічні характеристики майна, фінансова звітність, вирішити питання про участь в ході судового розгляду уповноваженого на те прокурора, вирішити інші питання під час судового розгляду та прийняти рішення відповідно з вимогами закону.
Інші доводи апеляції є передчасними і повинні бути розглянуті під час судового розгляду судом 1-ї інстанції.
Враховуючи, що обвинувачені звинувачують ся у скоєнні тяжкого злочину, обвинувачений ОСОБА_2 звинувачується у скоєнні умисного злочину під час іспитового строку, то в даному випадку наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема можливості ухилитись від суду, то неповнолітнім обвинуваченим треба продовжити строк особистого зобов'язання з обов'язками покладеним відносно них при обранні даного запобіжного заходу, а щодо обвинуваченого ОСОБА_2 - продовжити строк тримання під вартою.
Апеляційний суд на підставі викладеного та керуючись ст.ст.194,372,404-405, 407, 419 КПК України,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково, а вирок Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 19 липня 2013 року щодо ОСОБА_2, а також на підставі ч.2 ст.404 КПК України щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 - скасувати з призначенням нового судового розгляду у суді 1-ї інстанції, з направленням кримінального провадження №12013030180000720 на новий судовий розгляд в той же суд.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 продовжити строком до 17.01.2014р.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання щодо неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 продовжити строком до 03.02.2013р.
Ухвала набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя:
Судді: