Справа №22 - 3084                    Головуючий в першій інстанції  Регеша В.О.

Категорія 29,32                                                               Доповідач Черниш Т.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

6 грудня 2006 року       Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі

головуючого Кривохижі В.І., суддів    Черниш Т.В.,

Чорнобривець О.С, при секретарі    Дімановій Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду від 9 жовтня 2006 року,

встановила:

2 серпня 2005 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням з підстав, передбачених ст.ст. 71, 107 ЖК України, посилаючись на те, що відповідачка( його колишня дружина) з 1994 року в належній йому квартирі АДРЕСА_1, не проживає, з міста вибула, має інше постійне місце проживання.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 9 жовтня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просив рішення скасувати і задовольнити його вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та доказам, наданим на підтвердження факту втрати відповідачкою права на квартиру.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 є співвласником спірної квартири, в якій тимчасово не проживала у зв»язку з виїздом за межі України на заробітки, позивач не довів факту вибуття її на інше постійне місце проживання.

Наведене обгрунтування правового висновку, покладеного в основу рішення, узгоджується з нормами чинного матеріального права, відповідає обставинам справи та доказам.

Положення ст.ст. 71 та 107 ЖК України, якими позивач мотивував позовні вимоги, регулюють підстави для визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням наймача або членів його сім»ї, тимчасово відсутніми чи вибулими на інше постійне місце проживання.

Із наявного в справі свідоцтва про право власності на житло від 7 травня 1996 року вбачається, що спірна квартира АДРЕСА_1, приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», належить на праві спільної сумісної власності в рівних долях позивачу ОСОБА_1 та членам його сім»ї- ОСОБА_2(відповідачці по справі) і дочці ОСОБА_3(а.с.4). Посилання позивача на те, що відповідачка не була співвласником спірної квартири, позбавлені правового та фактичного обгрунтування. Доказів на підтвердження цього факту ОСОБА_1 не надав, не містять їх і матеріали справи.

Відповідно до правил ст. 55 Закону України «Про власність» власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами. Гарантії прав власника жилих будинків (квартир), в тому числі неможливість позбавлення права користування житлом, передбачені і ст.ст.9, 155 ЖК.

З огляду на викладене висновок суду про відсутність передбачених як ст. 71, так і ст. 107 ЖК підстав для визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування спірною квартирою, є правильним. Наведені в апеляційній скарзі доводи такого висновку не спростовують і не дають підстав визнати, що суд допустив порушення норм матеріального та процесуального права, які б призвели до помилкового вирішення справи.

Разом з тим, колегія суддів вважає за доцільне виключити з резолютивної частини рішення щодо зобов»язання відділу реєстрації Світловодського МРВВС зареєструвати ОСОБА_2 в згаданій квартирі, оскільки ухвалене рішення про відмову визнати відповідачку такою, що втратила право користування квартирою, не позбавляє її права прописатися в цій квартирі в разі зняття її з обліку за рішенням суду від 26 серпня 2005р.(а.с.16), яке за ухвалою від 15 вересня було скасоване з підстав, передбачених ст.ст. 365, 366 ЦПК (а.с.27).

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ,313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

. Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 9 жовтня 2006 року щодо відмови в позові про визнання ОСОБА_2такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1, залишити без зміни.

З резолютивної частини рішення виключити друге речення про зобов»язання відділу реєстрації Світловодського МРВВС зареєструвати ОСОБА_2 в зазначеній квартирі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.