Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-2808 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції - Годованець 1.А.
Категорія -22 Доповідач - Потапенко В.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого-судді - Бубличенко В.П. Суддів - Сукач Т.О., Потапенка В.І. при секретарі - Куцокінь-Тимошенко О.М. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами представників прокуратури Кіровоградської області та Державного казначейства України у справі за позовом ОСОБА_1 до держави в особі Державного казначейства України , відділення Державного казначейства України в Устинівському районі, УМВС України в Кіровоградській області, прокуратури Кіровоградської області про відшкодування шкоди , завданої незаконними діями досудового слідства, на рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 31 травня 2006 року та додаткове рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2006 року .
Заслухавши доповідача, позивача, представників відповідачів та дослідивши матеріали справи , колегія суддів ,-
ВСТАНОВИЛА:
Представник прокуратури Кіровоградської області подала апеляційну скаргу на рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 31 травня 2006 року у якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення , яким відмовити ОСОБА_1 у позовних вимогах.
Представники Державного казначейства України та прокуратури Кіровоградської області подали також апеляційні скарги на додаткове рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2006 року у яких просять: прокуратура Кіровоградської області - скасувати рішення суду та постановити нове рішення , яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог ; Державне казначейство України - скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення суду , яким зменшити розмір задоволених позовних вимог , судові витрати покласти на орган , який заподіяв шкоду.
Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 31 травня 2006 року та додатковим рішенням цього ж суду від 18 серпня 2006 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Держави та Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 5000.00 грн., відшкодування сум , сплачених у зв'язку з наданням юридичної допомоги в сумі 10000.00 грн. , витрат на надання правової допомоги в сумі 1000.00 грн. У позові до Держказначейства України в Устинівському районі , УМВС України в Кіровоградській області , прокуратури Кіровоградської області про відшкодування шкоди , завданої незаконними діями досудового слідства - відмовлено. Судові витрати віднесено за рахунок держави.
У апеляційних скаргах прокуратура Кіровоградської області посилається на те , що судом винесене необгрунтоване рішення і висновки суду не відповідають обставинам справи.
Посилаються на те , що під час розслідування кримінальної справи , порушеної відносно ОСОБА_1 , слідчий діяв у відповідності до вимог ст. 115, 148, 149 КПК України , а тому в діях досудового слідства не вбачається порушення чинного законодавства. Крім того звертають увагу на те , що кримінальна справа відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України закрита на підставі ч.2 ст. 213 КПК України , тобто за недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину, а не на підставі ст.6 КПК України , тобто за обставин , що виключають провадження у кримінальній справі. Також при винесенні рішення судом не з'ясовано, чим підтверджуються факти заподіяння позивачеві моральних і фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, з чого він виходив при визначенні суми моральних збитків, та розмір відшкодування моральної шкоди завищений і не відповідає вимогам п.З ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди , завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання , досудового слідства , прокуратури і суду»
Державне казначейство України у обґрунтування апеляційної" скарги зазначило , що при постановленні рішення судом було порушено норми матеріального права та не застосовано норми законів , які підлягали застосуванню .
Посилається на те , що органи досудового слідства діяли у відповідності до вимог КПК України. Також судом не вказано , чим він керувався ухваливши відшкодувати заявнику саме 5000.00 грн. моральної шкоди і цей розмір є завищеним та суперечить п.З ст.13 вищезазначеного Закону . Крім цього суд не з'ясував чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, не навів відповідних розрахунків.
Судом першої інстанції було встановлено , що постановою від 04 квітня 2002 року відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу по факту дорожньо-транспортної пригоди за ч.2 ст. 286 КК України.
ОСОБА_1постановою про притягнення як обвинуваченого ( три рази) , останньою від 05 вересня 2003 року пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.286 КК України.
Постановою досудового слідства від 27 грудня 2002 року накладено арешт на нерухоме майно позивача і майно , яке в ньому знаходиться на загальну суму , що перевищує 14000.00 грн.
Постановою старшого помічника прокурора Устинівського району від 30 жовтня 2005 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину ,передбаченого ч.1 ст.286 КК України провадженням закрито за недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину ( п.2 ст.213 КПК України ) , арешт, накладений на майно ОСОБА_1- скасовано , а тому суд дійшов до висновку . що в позивача ОСОБА_1в порядку п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди , завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання , досудового слідства, прокуратури і суду» виникає право на відшкодування шкоди.
Факт оплати позивачем 10000.00 грн. у зв'язку з наданням йому правової допомоги адвокатом підтверджується договором про надання правових послуг адвоката по кримінальній справі з додатками про сплату ОСОБА_1цієї суми.
Спірні правовідносини регулюються п.1 ч.1 ст.1 , п.2 ч.1 ст.2 , п.4,5 ст.З Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання , досудового слідства, прокуратури і суду» , п.2 ч.2 ст.23 , п.2 ч.2 ст. 1167 ЦК України .
Заслухавши суддю-доповідача , позивача , представників відповідачів, обговоривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга представника прокуратури Кіровоградської області на рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 31 травня 2006 року не підлягає задоволенню , а апеляційні скарги представників прокуратури Кіровоградської області та Державного казначейства України на додаткове рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2006 року підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав , що передбачені ст.З08 ЦПК України .
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції стосовно права позивача на відшкодування шкоди з підстав , визначених у п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» відповідає встановленим обставинам справи , підтверджується відповідними доказами , що також підтвердив у судовому засіданні і представник прокуратури Кіровоградської області. При цьому колегія суддів не обговорює питання щодо правомірності чи неправомірності дій досудового слідства і їх відповідності нормам КПК України , а виходить з певних юридичних фактів з якими Закон пов'язує відшкодування шкоди , а саме : незаконне притягнення як обвинуваченого позивача та незаконне накладення арешту на його майно. Закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за недоведеністю його участі у вчиненні злочину у якому він обвинувачувався і є підтвердженням незаконного притягнення його як обвинуваченого та незаконного накладення арешту на його майно і не потребує додаткового доведення та постановления з цього приводу іншого судового рішення, оскільки це випливає саме з вимог вищезазначеного Закону.
Стосовно доводів апеляційної скарги в частині стягнення моральної шкоди , колегія суддів зазначає , що вони є необгрунтованими . Так, як у позовній заяві . так і у судовому засіданні позивач зазначив якими діями досудового слідства йому було заподіяно моральну шкоду і у чому вона проявилася, про що суд зазначив у своєму рішенні.
Також не грунтуються на вимогах закону і доводи скарги стосовно завищеного розміру моральної шкоди , стягнутої судом з держави на користь позивача. З матеріалів справи вбачається , що кримінальна справа відносно ОСОБА_1 була порушена 04.04.2002 року , закрита 30.10.2005 року і час перебування його під слідством та судом становить 3 роки 6 місяців 26 днів. На момент ухвалення оскаржуваного рішення мінімальна заробітна плата становила 350.00 грн., а тому виходячи з вимог ст. 13 Закону сума відшкодування моральної шкоди повинна становити 15003.00 грн. , і визначена судом сума моральної шкоди не є завищеною.
Розмір витрат , пов'язаних з наданням позивачу правової допомоги під час розслідування відносно нього кримінальної справи підтверджується договорами про надання правових послуг адвоката ОСОБА_2 та додатками до договорів, з яких вбачається , що позивачем сплачено 10000.00 грн. Ні ст. 93 КПК України, ні іншими законодавчими актами не встановлено обмежень стосовно оплати праці адвоката , а тому судом на законній підставі стягнуто з держави на користь позивача понесені ним витрати.
Виходячи з наведеного , колегія суддів дійшла висновку , що судом 31 травня 2006 року постановлене законне і обгрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування у межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Апеляційні скарги представників прокуратури Кіровоградської області та Державного казначейства України на додаткове рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2006 року підлягають задоволенню , а рішення скасуванню. Питання , які може вирішити суд додатковим рішенням визначено у ст.220 ЦПК України , але фактично суд першої інстанції у резолютивній частині додаткового рішення виклав резолютивну частину рішення суду від 31.05.2006 року , що протирічить вимогам діючого ЦПК України, оскільки по одній справі не може бути винесено двох рішень. -
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.ст.307, 308,313-315,319 ЦПК України , колегія судців
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника прокуратури Кіровоградської області на рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 31 травня 2006 року - відхилити , а рішення суду залишити без змін.
Апеляційні скарги представників прокуратури Кіровоградської області та Державного казначейства України на додаткове рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2006 року - задовільнити та скасувати зазначене рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.