Справа 22-ц-1926/06                             Головуючий по 1 інстанції Косяк В.В.

Категорія ЗО                                         Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

УХВАЛА Іменем України

22 листопада 2006 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Вовненко Г.Ю.

суддів: Галущенка О.І., Колосовського С.Ю.

при секретарі судового засідання - Фірсовій Т.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 серпня 2006 р.

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення,

встановила:

У січні 2006 р. ОСОБА_1 пред'явив позов до ОСОБА_2 про виселення з квартири АДРЕСА_1 у зв'язку з самоправним зайняттям жилого приміщення.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 серпня 2006 р. постановлено про задоволення позову.

В апеляційній скарзі відповідачка, посилаючись на незаконність рішення суду, порушила питання про його скасування з передачею справи на новий розгляд.

Позивач, в поданих запереченнях на апеляційну скаргу, вважає рішення суду законним і обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 04 серпня 2000 р. позивач був співвласником, а після смерті 29 січня 2001 р. його матері - ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1.

Враховуючи те, що відповідачка не надала жодних доказів свого правомірного проживання з 2001 р. у спірній квартирі, то можна погодитись з висновком суду про необхідність задоволення позовних вимог на підставі ч. З ст. 116 ЖК, ст. 387 ЦК.

Аргумента    відповідачки    щодо    порушення    процесуального    закону    є безпідставними, так як вона належним чином викликалась до суду але враховуючи повторність неявки, суд правомірно, виходячи з положень ч. 4 ст. 169 ЦПК визнав причину її неявки на останнє судове засідання неповажною.

Оскільки суд першої інстанції постановив правильне по суті  рішення, то апеляційна скарга в силу ст. 308 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 серпня 2006 р. залишити без змін.

Ухала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців.