Справа 22ц-1986                                        Головуючий у першій інстанції - Тіхонова Н.С.

Категорія - 36                                           Доповідач апеляційної інстанції -Данилова О.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗО листопада 2006 року судова колегія в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого      Лисенка П.П.

суддів                   Данилової О.О., Кутової Т.З.

при секретарі     Негрун І.О.

за участю позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційними скаргами

ОСОБА_1, ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду М.Миколаєва від 18 вересня 2006 року за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_3

про стягнення аліментів

УСТАНОВИЛА:

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, посилаючись на те, що вона, позивачка, продовжує навчання у вищому навчальному закладі і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, яку відповідачка може надавати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 вересня 2006 року позов задоволено частково. З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто 1/8 частина всіх видів заробітку на період навчання.

Сторони не погодилися з рішенням суду та оскаржили його. ОСОБА_1 вважає розмір аліментів замалим, а тому просить рішення змінити та збільшити аліменти. ОСОБА_3, посилаючись на стан свого здоров'я та матеріальне становище, просить рішення скасувати та відмовити позивачці у позові.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія не вбачає підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.199, 200 СК України обов'язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчання, виникає за обов'язковою сукупністю таких юридичних фактів, як певний вік /від 18 до 23 років/, продовження ними навчання, потреба у зв'язку з тим у матеріальній допомозі та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина визначається з урахуванням матеріального становища сторін, стану здоров'я платника аліментів, наявність у нього інших непрацездатних членів сім'ї та інших обставин, що мають істотне значення.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживає у дідуся з бабусею, у 2006 році досягла повноліття, з вересня 2005 на платній основі навчається у Національному університеті кораблебудування, не працює, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги матері. Відповідачка ОСОБА_3 працездатна, постійно працює, отримує заробітну плату більш ніж 1000 грн. на місяць, за станом здоров'я потребує лікування, непрацездатних осіб на своєму утриманні не має.

Враховуючи зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність передбачених ст. 199 СК України підстав для покладання на ОСОБА_3 обов'язку щодо утримання доньки на час навчання, а розмір аліментів визначив з урахуванням стану здоров'я та матеріального стану відповідачки.

За такого доводи ОСОБА_1 про замалий розмір аліментів є необгрунтованим.

Не може бути підставою для відмови у задоволенні позову і отримання позивачкою державної пенсії у зв'язку з втратою годувальника - батька, бо ця обставина не спростовує висновок, що ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги та не звільняє іншого з батьків -мати від обов'язку щодо утримання доньки під час навчання.

Таким чином, апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не містять доводів, які би спростовували висновки суду чи доводили би порушення ним вимог сімейного законодавства, а тому колегія не вбачає підстав для скасування судового рішення. Керуючись ст.ст.308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 вересня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.