Справа 22ц-2005/06                           Головуючий по 1 інстанції Батченко О.В.

Категорія 13                                         Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

УХВАЛА Іменем  України

06 грудня 2006 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Вовненко Г.Ю.

суддів: Галущенка О.І., Колосовського С.Ю.

при секретарі судового засідання - Фірсовій Т.В.

за участю: позивача ОСОБА_1, представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4 та її представника - ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 вересня 2006 р.

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог -приватні нотаріуси ОСОБА_7, ОСОБА_8, Четверта Миколаївська державна нотаріальна контора про визнання правочинів недійсними,

встановила:

У серпні 2005 р. ОСОБА_1 пред'явив позов до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання недійсними довіреності від 05 грудня 2002 р. на ім'я останнього та договору від 22 вересня 2003 р. за яким його будинок АДРЕСА_1 було продано першому відповідачу як таких, що було укладено внаслідок обману.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 вересня 2006 р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність рішення суду, порушив питання про його скасування.

Відповідачка ОСОБА_4, в поданих запереченнях на апеляційну скаргу, вважає рішення суду законним і обгрунтованим.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 2000 р. відповідачі за домовленістю з позивачем проживали в домоволодінні АДРЕСА_1 яке з 1998 р. успадкував останній але не оформив на себе свідоцтво про право власності на це майно.

05 грудня 2002 p. позивач видав ОСОБА_6 доручення за яким останній здійснив дії по оформленню нього правовстановлюючих документів на зазначений будинок.

22 вересня 2003 р. ОСОБА_6 на підставі цього ж доручення уклав від імені позивача договір дарування за яким спірне домоволодіння перейшло у власність ОСОБА_4.

Доказів, які б свідчили що вказані доручення та договір дарування було укладено внаслідок обману позивача надано не було. У зв'язку з чим, суд обгрунтовано не знайшов підстав, передбачених ст. 57 ЦК УРСР для визнання недійсними цих правочинів.

Аргументи позивача стосовно наміру укласти лише договір найму є безпідставними, так як при підписанні доручення, крім роз'яснень з боку нотаріуса, він мав можливість і самостійно ознайомитись з текстом правочину. Більше того, при перевірці органом досудового слідства обставин укладання спірних правочинів позивач від будь-яких претензій до ОСОБА_6 відмовився.

Оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ст. 308 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 вересня 2006 р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців.