1-ї інстанції Библів С.В.

Головуючий:

Справа № 22ц -5807/2006 р                          Доповідач:      КарімоваЛ.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

05 грудня 2006 року судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Карімової Л.В., суддів:    Зазулинської Т.П., Кірсанової Л.І., при секретарі   Зелінській І.В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою І іервомайського виробничого управління житлово-комунального господарства на рішення І Іервомайського міськрайонного суду Харківської області від 05 жовтня 2006 року по справі за позовом Первомайського виробничого управління житлово-комунального господарства (ВУЖКГ) до ОСОБА_1, ОСОБА_2про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2006 року Первомайське ВУЖКГ звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2про стягнення заборгованості за комунальні послуги в сумі 828 грн.42 коп., яка утворилася на 01.01.2004 р. у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачами комунальних послуг.

Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 16 серпня 2006 року позов задоволено у повному обсязі (а.с.20).

Ухвалою того ж суду від 13 вересня 2006 р. вказане заочне рішення скасоване за заявою відповідачів(а.с.36).

1 Гри розгляді справи відповідачі, заперечуючи проти задоволення позову, просили застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 05.10.2006 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Первомайське ВУЖКГ просить скасувати це рішення суду та постановити нове, яким задовольнити його позов, стягнувши з відповідачів заборгованість за комунальні послуги у сумі 828 грн.42 коп. та понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Посилається на порушення норм матеріального права судом першої інстанції, який помилково застосував до позовних вимог строк позовної давності. Вважають, що перебіг цього строку був згідно ст. 264 п.1 ЦК України перерваний відповідачами, які у березні 1999 p., липні 2002 р. та вересні 2003 р. сплатили більші суми, ніж було нараховано за ці місяці, що свідчить про визнання ними боргу.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи відповідачі як власники АДРЕСА_1 повинні брати участь у витратах, пов'язаних з утриманням будинку та при будинкової території у відповідності із своєю часткою в будинку. Заборгованість за ці комунальні послуги на 01.01.2004 р. склала 828 грн.42 кон. ( з урахуванням заборгованості у сумі 143,48 грн. на 01.01.1999 р. ).

Оскільки позов Первомайським  ВУЖКГ був заявлений 27.07.2006 p., він має право стягнення заборгованості за три останні роки, тобто з 27.07.2003 р. Між тим представником відповідача не оспорювався той факт, що з червня 2002 року позивачами оплачуються зазначені комунальні послуги у повному обсязі, і за цей період заборгованість по сплаті відсутня.

Застосовуючи до спірних правовідносин строк позовної давності, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень цивільного закону про те, що відповідач пропустив трирічний строк, у межах якого міг звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Ці висновки суду ґрунтуються на доказах, досліджених судом при розгляді цієї справи.

Посилання апелянта на ту обставину, що відповідачі згідно ст. 264 п.1 І \К України вчинили дії, які свідчать про визнання ними боргу, шляхом сплати щомісячних платежів у більший сумі, ніж було зараховано у березні 1999 p., липні 2002 р. та вересні 2003 р. с безпідставними.

Згідно з п.п.6, 7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 р. правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності ЦК України 2004 р.

Спірні правовідносини виникли до набрання законної сили ЦК України 2004 p., тому відповідно до ст.75 ЦК України 1963 р. застосування строку позовної давності для суду було обов'язковим.

Крім того матеріали справи не містять будь-яких даних про те, що оплата відповідачами у березні 1999 p., липні 2002 р. більшої суми, ніж була нарахована у ці місяці, є визнанням боргу та частковою його сплатою, оскільки відсутні квитанції чи інші письмові докази щодо визнання відповідачами цього боргу.

Відповідно до вимог ст.ЗОЗ ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, що є підставою для відхилення скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.іч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу   Первомайського виробничого управління житлово-комунального господарства відхилити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 05 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий