Справа  № 22-ц - 5764/2006                                                 Головуючий 1 інст. Тарасенко Л.М.

Категорія поділ будинку                                                        Доповідач                  ЛуспеникД.Д.

_УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 грудня 2006 р.

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого     -     судді Луспеника Д.Д..

суддів                 -                Яцини В.Б., Швецової Л.А.,

при секретарі    -                 Шевченко О.Б..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2006 р.

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про поділ житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою,

встановила:

У березні 2004 р. позивачка звернулася до суду зі вказаним позовом, посилаючись на те, що з відповідачами є співвласником житлового АДРЕСА_1 їй належить 1/4 частина будинку, сестрі ОСОБА_1 - 1/4 частина, а брату ОСОБА_3 - 1/2 частина будинку. Відповідачу перешкоджають їй у праві користування своєю власністю, тому просила поділити будинок в натурі, виділивши кожному із співвласників приміщення, які припадають на їхню частку, та визначити порядок користування земельною ділянкою, частково відповідно до порядку користування будинком, який склався.

Після проведення судово-технічної експертизи, у березні 2006 р. ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги і просила поділити житловий будинок в натурі за наданим варіантом експертизи з урахуванням належних їм часток у будинку і порядку користування, що склався, та визначити порядок користування земельною ділянкою за другим варіантом експертизи, які, на її думку, враховують інтереси всіх співвласників будинку. У зв'язку зі зменшенням її частки у спірному будинку просила стягнути з ОСОБА_1 відповідну компенсацію, перерозподілити ідеальні частки в будинку та здійснити переобладнання в будинку згідно з рекомендаціями експертизи.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник позов підтримали. Відповідач ОСОБА_3 позов визнав, відповідач ОСОБА_1 позов не визнала, пояснивши, що з сім'єю тривалий час проживає в будинку, приводила його в порядок, ремонтувала, а з позивачкою була усна домовленість, що ОСОБА_2 буде користуватися всім спадковим АДРЕСА_2 і не буде претендувати на частину АДРЕСА_1 а вона, в свою чергу, також не буде претендувати на частину того будинку. Тому, на думку відповідачки, позивачка не має права на задоволення позову, крім того, між ними склалися дуже неприязні стосунки, що перешкодять жити в. одному будинку, а також спільно користуватися частиною земельною ділянкою, що виділяється їм.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2006 р. позов ОСОБА_2 задоволений. Суд поділив житловий будинок з надвірними будівлями по

2

АДРЕСА_1 в натурі. Виділено у користування ОСОБА_3 у житловому будинку: літ. „А-1" приміщення 2-4, 2-5,. 2-6, у житловій прибудові літ. „А 1-1" приміщення 2-2, 2-3, сіни літ. „а" приміщення 2-1, прибудова літ. „а5" приміщення 2-7, сіни літ. „а7" приміщення II; по службовим будівлям і спорудам: сарай літ. „Л", льох літ. „Д", вбиральню літ. „М", дворовий водопровід № 3, зливну яму № 5, зливну яму № 6, хвіртку № 8, частину замощення № 7, частину огорожі № 1. Виділено у користування ОСОБА_1 у житловому будинку: літ. „А-1." приміщення 1-3, 1-5, у житловій прибудові літ. ..А 1-1" приміщення 1-2, 1-6, сіни літ. „а" приміщення 1-1, сіни літ. „аб" приміщення 1-7, сіни літ. „а7" приміщення І, ґанок літ. „а8"; по службовим будівлям і спорудам: половину сараю літ. „З", зливну яму № 4, частину замощення № 7, частину огорожі № 1. Виділено в користування ОСОБА_2 у житловому будинку: літ. „А-1" приміщення 1-4; по службовим будівлям і спорудам: льох літ. „К", сарай літ. „Ж", половину сараю літ. „З", вбиральню літ. „Г", частину замощення № 7, частину огорожі № 1.

Судом перерозподілені ідеальні частки у праві власності на спірний житловий будинок, за ОСОБА_3 визнано 1/2 частка, за ОСОБА_1 - 29/100 замість 1/4, за ОСОБА_2 - 21/100 замість 1/4. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію в розмірі 1504,50 грн.

Суд зобов'язав: ОСОБА_1 розібрати перегородку між приміщенням 1-3 та 1-5 і обладнати житлову кімнату площею 12, 1 кв.м. та закласти дверний отвір між приміщеннями 1-3 та 1-4; ОСОБА_2 прибудувати до кімнати 1-4 кухню площею 9,3 кв.м. та тамбур площею 2,5 кв.м., з віконного отвору кімнати 1-4 обладнати дверний отвір для виходу та встановити в тамбурі подвійні двері.

Судом визначений порядок користування земельною ділянкою за другим варіантом експертизи. ОСОБА_3 виділена земельна ділянка з боку АДРЕСА_2, площею 447,5 кв.м. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділено земельну ділянку з бокуАДРЕСА_1, з окремим виїздом на АДРЕСА_1, площею 447,5 кв.м. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлений порядок користування виділеною ділянкою; у спільне подвір'я виділено ділянку площею 65,5 кв.м.; ОСОБА_1 виділено земельну ділянку під житловими приміщеннями та навколо них площею "59 кв.м., під службовими будівлями та садом-огородом, площею 132 кв.м.; ОСОБА_2 виділено земельну ділянку під житловими приміщеннями та навколо них площею 42 кв.м., під службовими будівлями площею 17 кв.м., під сад-огород. площею 132 кв.м.

Визначено межу порядку користування земельною ділянкою згідно з другим висновком експертизи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення з урахуванням її інтересів, зазначаючи, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, суд порушив норми процесуального права.

При цьому вказується на те. що судом безпідставно відмолено в задоволенні клопотання про проведення повторної судово-технічної експертизи, оскільки у висновку експертизи наявні технічні та оціночні помилки, щолризвели до неправильного підрахунку вартості будинку та ідеальних часток у ньому, а також порушені її права при встановленні в'їзду на спільне подвір'я на відстані 30 см. від її вікна і запропоновано їй об'єднати жилу і нежилу кімнату для створення жилої кімнати, що на порушення ДБН с меншою 16 кв.м.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону, а посилання скарги с безпідставними і направлені на позбавлення її права власності.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги та проводячи поділ житлового будинку в натурі, районний суд виходив з того, що позивач ОСОБА_2 є співвласником житлового будинку і вправі вимагати задоволення її позову, а наданий висновок судово-технічної експертизи з єдиним варіантом поділу будинку відповідає частково встановленому порядку користування будинком між відповідачами і з невеликим відступом від ідеальних часток через незручне розташування службових приміщень, що дозволяє виділити кожному співвласнику відокремлені частини будинку із самостійним виходом та проведенням деякого переобладнання приміщень, згоду на які надано районною радою. Визначаючи порядок користування земельною ділянкою, суд виходив з того, що другий варіант висновку експертизи найбільш відповідає реальному положенню та зручний в користуванні, а наявність невеликого спільного подвір'я між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 викликане неможливістю встановити кожному із них окремий виїзд-в'їзд у встановленому розмірі.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що житловий будинок № 12 по АДРЕСА_1 в м. Харкові, що є спірним у справі, належить по праву власності ОСОБА_3 в 1/2 частині на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 8.10.2003 p.; ОСОБА_2 в 1/4 частині на підставі договору дарування від 27.12.2003 p.; ОСОБА_1 в 1/4 частині на підставі того ж договору дарування (а.с. 12-14).

На земельній ділянці за вказаною адресою розташовані житловий будинок літ. „А-Г". житлова прибудова літ. „А1-1" та службові будівлі та споруди вартістю 38 866 грн. (а.с.42).

У зазначеному будинку проживають відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3, між якими склався певний порядок користування будинком. Позивач у будинку не проживає через складні неприязні стосунки з сестрою ОСОБА_1

У відповідності до положень статей 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, ці правомочності він здійснює па власний розсуд.

У зв'язку з наведеним посилання відповідачки ОСОБА_1 про те. що позивачка не має права вимагати реального поділу будинку, безпідставні, а її доводи про існування усної домовленості про інший варіант користування спадковим майном, за яким позивачка не буде ставити питання про користування спірним будинком, бездоказові. Крім того, за положенням ч. З ст. З ЦПК України відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Згідно зі ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Оскільки " між сторонами відсутня домовленість про реальний поділ будинку, позивачка вправі вимагати такого поділу в натурі по суду.

Для надання можливих варіантів поділу житлового будинку в натурі за ухвалою суду призначена та проведена судово-технічна експертиза і згідно з висновком, складеним 12.12.2005 p., наданий єдиний варіант поділу спірного будинку в натурі, який судом взятий за основу.

Судова колегія погоджується з даним висновком як суду, так і експертизи, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи, взаємовідносинам сторін. Експертиза проведена у чіткій відповідності до державних будівельних норм, інструкцій про проведення експертних робіт БТІ.

Лри цьому враховані роз'яснення, дані в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 р. (з відповідними змінами) „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", за яким у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

У зв'язку з цим, враховуючи, що між сторонами, а саме між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, склався певний порядок користування будинком, суд поділив будинок в натурі з урахуванням інтересів всіх сторін. Посилання апеляційної скарги на те, щоб судом були враховані саме її інтереси безпідставні, оскільки зазначене не дозволяє розташування приміщень та споруд у даному домоволодінні.

Відповідно до статей 88, 95, 152 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди -у судовому порядку. Землекористувачі мають право самостійно господарювати на землі, визначати порядок розпорядження земельною ділянкою між громадянами, яким жилий будинок, господарські будівлі чи споруди належать на праві спільної часткової власності.

Відповідно до роз'яснень, даних в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 7 „Про застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ'", у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість, нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель та споруд. При цьому суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

Оскільки без визначення незначного спільного подвір'я між позивачем та ОСОБА_1 неможливо здійснити в'їзд-виїзд з шириною 2,6 м.. тому суд правильно погодився із вказаним запропонованим експертом варіантом.

Іаким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвесіи до неправильного вирішення справи.      

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.І ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2006 р. залишити без змін.

Головуючий суддя. Судді колегії

Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 2 місяців із дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.