Справа № 2-2243/1/2008

Р І Ш Е Н Н Я

     І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          27 серпня  2008 року                              Дніпровський  районний суд м. Києва в складі :

головуючого     судді  -                                                                                                Бартащук Л.П.

при секретарі           -                                                                                              Ярмоленко Л.О.

          розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,

                         В С Т А Н О В И В :

    Позивач ОСОБА_1  звернулася до Дніпровського районного суду
м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2   про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач зловживав спиртними напоями, підіймав руку на неї та родичів, неодноразово створював конфлікти в присутності малолітнього сина. З 2006 року подружжя спільно не проживає, втрачено почуття любові один до одного, шлюбні стосунки відсутні, спільне господарство не ведеться і на сьогоднішній день шлюб має суто формальний характер.

    В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю та просила його задовольнити.

Відповідач позов визнав повністю з підстав наведених вище та просив його задовольнити.

Суд, вислухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 24.12.2005 року, зареєстрованому відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтоводського міського   управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис НОМЕР_1 .

Від цього шлюбу у сторін є дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1   року народження.

           Спільне життя між сторонами не склалося, оскільки, як вбачається з пояснень позивачки, відповідач зловживав спиртними напоями, підіймав руку на неї та родичів, неодноразово створював конфлікти в присутності малолітнього сина. З 2006 року подружжя спільно не проживає, втрачено почуття любові один до одного, шлюбні стосунки відсутні, спільне господарство не ведеться і на сьогоднішній день шлюб має суто формальний характер.

          За таких обставин суд дійшов висновку про те, що сім’я сторін розпалась остаточно та поновлена бути не може, оскільки подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам та інтересам їхньої дитини.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 130 ЦПК України, для врегулювання спору до судового розгляду суд з’ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач , чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду. Ухвалення в попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. ст.  174, 175 ЦПК України.

Згідно зі ст. 174 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 130, 174, 208, 209, 212, 213 ЦПК України та ст.ст. 110, 112     СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Шлюб зареєстрований 24 грудня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтоводського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис НОМЕР_1 ,  між   ОСОБА_2  та ОСОБА_1  - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2   на користь держави мито в сумі 17, 00 грн., ОСОБА_1  від сплати державного мита в доход держави звільнити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.

   

      Суддя :