Справа № 2-2319/1/2008р.

                                                             

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

      25 вересня 2008 року     Дніпровський  районний суд м. Києва в складі :

головуючого     судді  -                                                                    Бартащук Л.П.

при секретарі           -                                                                    Деркач Я.В.

      розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2   про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

            Позивач Рижова О.В. звернулася з позовом про розірвання шлюбу до      Рижова В.В., укладеного Лівобережним відділом реєстрації шлюбів у м. Києві з Державним Центром розвитку сім»ї, актовий запис   НОМЕР_1  з огляду на те, що шлюбні відносини, сумісне проживання та ведення домашнього господарства припинені ще з 2006 року, подальше збереження шлюбу та подальше проживання як подружжя неможливе, оскільки сторони мають різні характери, різні погляди на життя та ведення домашнього господарства.

             В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю та просила його задовольнити.

Відповідач позов визнав повністю з підстав наведених вище та просив його задовольнити.

Суд, вислухавши позивача, відповідача, що надали пояснення в попередньому судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що  позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 11 березня 2000 року.

Від цього шлюбу у сторін є діти  – донька ОСОБА_3 , 2000 року народження.

Спільне життя між сторонами не склалося,  шлюбні відносини, сумісне проживання та ведення домашнього господарства припинені вже півтора року, подальше збереження шлюбу та подальше проживання як подружжя неможливе, оскільки сорони мають різні погляди на життя, ведення господарства та виховання дітей.

За таких обставин суд вважає, що сім’я сторін розпалась остаточно та поновлена бути не може, оскільки подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 130 ЦПК України, для врегулювання спору до судового розгляду суд з’ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач , чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду. Ухвалення в попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.

Згідно зі ст. 174 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

           Керуючись ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 130, 174, 209, 218  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Шлюб зареєстрований 11 березня 2000 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розитку сім»ї, актовий запис НОМЕР_1  між ОСОБА_2  та ОСОБА_1  - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з   ОСОБА_2   на користь держави мито в сумі 17, 00 грн.,   ОСОБА_1  від сплати державного мита в доход держави звільнити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.

   

    Суддя :