Справа № 2 - 1326
2008 рік.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2008 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
В складі головуючого судді Ковганича С.В.
при секретарі Крецу Т.О.
з участю адвоката Луценка П.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання доручення і договору дарування недійсним та визнання права власності на домоволодіння
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання доручення і договору дарування недійсним та визнання права власності на домоволодіння, мотивуючи свої вимоги тим, що вона являється одинокою та за станом свого здоров'я і віку потребує сторонньої допомоги. В зв'язку з цим, в листопаді 2006 року, вона вирішила переоформити на ОСОБА_4 та її співмешканця ОСОБА_5 . належну їй частину будинку та господарських будівель.
Так, як за станом здоров'я, вона не могла з'явитись в нотаріальну контору, то вирішила дати доручення в ІНФОРМАЦІЯ_1 сільській раді для подальшого оформлення в нотаріальній конторі договору дарування на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Не зважаючи на це, в ІНФОРМАЦІЯ_1 сільській раді доручення оформили на ОСОБА_4 , а в подальшому було оформлено договір дарування на ім'я ОСОБА_5 ., всупереч її волі.
В зв'язку з цим, просить суд, винести рішення яким визнати не чинними та скасувати доручення, посвідчене секретарем ІНФОРМАЦІЯ_1 сільської ради ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_2 року за НОМЕР_1 та договір дарування ОСОБА_4 . на ім'я ОСОБА_5 . 19/50 частини будинку, посвідченого приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу ОСОБА_9 , а також визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на вказане домоволодіння.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала і просить суд їх задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог суду пояснила, що вона являється особою похилого віку. За станом свого здоров'я вона не може самостійно доглядати за собою. На даний час вона проживає в частині будинку, яка належить ОСОБА_4 Раніше вона проживала в цьому ж будинку, але в іншій його частині, яка належала їй на праві власності. Частка становила 19/50 частини від цілого будинку. В зв'язку з тим, що в її частині будинку стало неможливо проживати, то ОСОБА_4 , яка на той час проживала із співмешканцем ОСОБА_5 , забрали її до себе. Тому, вона вирішила їм подарувати свою частину будинку, щоб вони зробили там ремонт та в подальшому проживали в цілому будинку. Всіма питаннями щодо оформлення даного договору займалась ОСОБА_4 Так, як, вона за станом здоров'я не могла приїхати до нотаріуса, то її привезли в ІНФОРМАЦІЯ_1 сільську раду, де вона підписала доручення про те, щоб ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_5 . належну їй частину будинку по АДРЕСА_1 Що конкретно їй пояснювали вона не пам'ятає, але їй сказали що так буде краще. Через деякий час, коли вже було укладено договір дарування і ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4 . проводили ремонтні роботи, ОСОБА_5 раптово помер. Після його смерті сталось так, що ОСОБА_4 втратила право на частину будинку. Тому вона вважає, що договір дарування укладено не правильно, так як будинок вона хотіла подарувати на двох.
Відповідач ОСОБА_2 , яка також діє і від імені відповідачки ОСОБА_3 за довіреністю, позовні вимоги не визнала, проти їх задоволення заперечила.
Свою правову позицію мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер її батько ОСОБА_5 , який проживав в АДРЕСА_2 разом із своєю співмешканкою ОСОБА_4 . Ще при житті батька, він їй повідомив, що йому подарували частину будинку там де він проживав. Вказану частину будинку, він почав ремонтувати і сказав, що буде проживати в тому будинку. При яких умовах дарувався даний будинок вона не знає. Але вважає, що це є спадкове майно, яке залишилось після смерті її батька, а тому повинно належати їй та її сестрі. Крім того, вважає, що при оформленні договору дарування не було порушено жодних вимог чинного законодавства.
Третя особа на стороні позивача, без самостійних вимог, ОСОБА_4 , підтримала позовні вимоги позивача. Суду пояснила, що дійсно вона доглядає ОСОБА_1 , яка проживала раніше в своїй частині будинку. В зв'язку з тим, що її частина будинку стала не придатною для проживання вона забрала бабку до себе. На той час разом із нею проживав її співмешканець ОСОБА_5 В 2006 році ОСОБА_1 сказала їм, що хоче подарувати їм свою частину будинку, так як вони її доглядають. В зв'язку з цим, вони пішли в ІНФОРМАЦІЯ_1 сільську раду, щоб оформити доручення на дарування будинку. В сільській раді їм пояснили, що необхідно доручити комусь одному подарувати будинок іншому. Так, як в сільській раді були лише ОСОБА_1 і вона, ОСОБА_4 , то вони вирішили, що доручення буде оформлено на ОСОБА_4 , щоб вона подарувала від імені ОСОБА_1 частину будинку ОСОБА_5 . При цьому секретар сільської ради пояснювала їм наслідки такої угоди. Але на той час в них іншого виходу не було тому вони і вирішили поступити таким чином. Після цього, вона по даному дорученню оформила договір дарування в приватного нотаріуса. В той же час, вони разом із ОСОБА_5 почали ремонт в частині будинку, який належав ОСОБА_1 В березні 2007 року помер ОСОБА_5 і з'ясувалось, що прав на дану частину будинку вона не має, так як є спадкоємці за законом.
Опитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 . суду пояснила, що вона працює секретарем ІНФОРМАЦІЯ_1 сільської ради. В листопаді 2006 року в сільську раду звернулись гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 для посвідчення доручення на дарування будинку. ОСОБА_1 сказала, що вона хоче подарувати будинок дітям. Із подальшої розмови вона дізналася, що та хоче дати доручення на дарування будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Відповідно до своїх посадових обов'язків, вона повідомила громадянам, що доручення можливо оформити лише на одну особу, щоб та подарувала частину будинку іншій. Вони сказали, щоб доручення оформляли на ОСОБА_4 , і вона від імені ОСОБА_1 буде дарувати частину будинку ОСОБА_5 . При цьому, вона, як секретар сільської ради пояснила громадянам, що частина будинку перейде у власність ОСОБА_5 . На це повністю погодились і ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , тому і було оформлено доручення відповідним чином.
Свідок ОСОБА_7 . суду пояснив, що він являвся рідним братом померлого ОСОБА_5 . Із розмов з братом він знав, що той проживає разом із ОСОБА_4 . в АДРЕСА_2 в її будинку. Також той повідомив, що їм подарували частину будинку, в якому вони роблять ремонт і будуть там проживати. Що стосується процедури дарування та оформлення доручення на будинок, то йому про це нічого невідомо.
Опитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона купила в ОСОБА_5 . будинок та заплатила йому кошти, які він поклав на рахунок в банк. В розмові той їй повідомив, що йому подаровано будинок в АДРЕСА_2 , і що він там буде проживати. Яким чином проходило дарування даного будинку їй нічого невідомо.
Опитавши позивача, відповідача, третю особу на стороні позивача, свідків, дослідивши матеріали справи суд встановив:
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1 доручила ОСОБА_4 подарувати гр. ОСОБА_5 . належні їй 19/50 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що розташовані в АДРЕСА_1 . Доручення посвідчене секретарем ІНФОРМАЦІЯ_1 сільської ради та зареєстровано в реєстрі за НОМЕР_1 .
В цей же день ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 , відповідно до доручення, від імені ОСОБА_1 , подарувала ОСОБА_5 . вказану вище частину будинку з господарськими будівлями. Договір дарування посвідчено приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстровано в реєстрі за НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5 помер і після його смерті відкрилась спадщина.
9.07.2007 року ОСОБА_1 звернулася в Тульчинський районний суд із позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 . про визнання договору дарування недійсним.
21.12.2007 року ухвалою Тульчинського районного суду провадження по даній справі закрито в зв'язку з відмовою позивача від позову.
Вирішуючи питання про застосування строку позовної давності, суд враховує положення ст. 264 ЦК України, якою передбачено переривання строку позовної давності. Так, позовна давність для оскарження договору дарування встановлюється, відповідно до ст. 728 ЦК України встановлена в один рік. Позовна заява про визнання договору дарування була подана до суду 9.07.2007 року, в зв'язку з чим було перервано строк позовної давності. А 21.12.2007 року, після відмови від позову, знову ж таки заново почався перебіг строку позовної давності.
Даючи оцінку показам свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд вважає, що вони не можуть бути взяті до уваги, так як даним громадянам не було відомо про укладання договору дарування.
Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.
Таке право позивачка реалізувала надавши довіреність на вчинення від її імені виключної юридичної дії - подарувати належну їй частину будинку.
В свою чергу повірена, за договором доручення, ОСОБА_4 в цей же день, діючи від імені довірителя, вчинила юридичну дію - подарувала та нотаріально оформила договір дарування.
Даючи оцінку поясненням позивачки ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_4 в частині того, що при посвідченні довіреності та подальшого оформлення договору дарування не була відображена воля позивачки, суд вважає, що дані свідчення є необ'єктивними, які спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_6 . Яка в свою чергу зазначила, що достатньо зрозуміло пояснила громадянам, що в разі оформлення договору дарування на ім'я ОСОБА_5 . будинок перейде в його власність. При цьому ОСОБА_4 , яка також мала бути обдарованою, повністю погодилась і з довіреністю і в подальшому з оформленням договору дарування.
Вирішуючи питання про розірвання договору дарування суд враховує положення ст. 727 ЦК України, якою передбачено вичерпний перелік підстав для розірвання договору дарування. На такі підстави, позивачка в судовому засіданні не посилалась.
Враховуючи дослідженні в судовому засіданні обставини в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з позивача необхідно стягнути 30 грн. в прибуток держави за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, судовий збір компенсувати за рахунок держави, так як позивачка, являється постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС, а тому підлягає звільненню від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 264, 717, 727, 1000-1005 ЦК України, ст. ст. 4, 8, 10, 15, 18, 57-60, 64, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання доручення і договору дарування недійсним та визнання права власності на домоволодіння відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 в прибуток держави кошти в сумі 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, судовий збір компенсувати за рахунок держави.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: