Справа № 11а-826/2007р Головуючий у 1 інстанції: Заверуха О.Б.
Категоріяхт. 198 КК України Доповідач: Яременко О.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2007 року дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Яременка О.Д. Суддів: Галапаца І.І., Голубицького С.С. з участю прокурора Гуменної І.P., адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1, в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 31 липня 2007 року
встановила:
Цим вироком: ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Зарудці Жовківського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, судимого 28 листопада 2005 року Галицьким районним судом м. Львова за ст. 296 ч.1 КК України на 3 роки обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 3 роки,
засуджено за ст. 198 КК України на один рік обмеження волі.
На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_2 до цього покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 28 листопада 2005 року і остаточне покарання за сукупністю вироків йому визначено - три роки один місяць обмеження волі.
Запобіжний захід засудженому залишено без зміни - підписка про невиїзд.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_3, ОСОБА_4, вирок відносно яких в апеляційному порядку не оскаржував ся.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за вчинення злочину за таких обставин.
23 лютого 2007 року близько 18 години ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на АДРЕСА_2, з корисливих мотивів,
повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_5
При цьому ОСОБА_3 наніс удар потерпілому ногою, внаслідок якого останній впав на землю, після чого ОСОБА_4 схопив і тримав потерпілого за ноги, а ОСОБА_3 в цей час зняв з пальця потерпілого золоту обручку вартістю 400 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на цю суму.
23 лютого 2007 року близько 19 години ОСОБА_2, маючи умисел на збут майна, одержаного злочинним шляхом, а саме золотої обручки вагою 3, 87 г вартістю 400 грн., яка належить потерпілому ОСОБА_5 знаходячись по АДРЕСА_3, усвідомлюючи те, що ця обручка була викрадена у потерпілого, на прохання ОСОБА_3, здав її в ломбардне відділення № 62 Львівської філії ПТ „Українська міжрегіональна каса взаємодопомоги", одержавши за це 220 грн. 63 коп., які ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 поділивши між собою, витратили на спиртне та власні потреби.
На вирок подано апеляцію захисником засудженого ОСОБА_2 адвокатом ОСОБА_1
В апеляції захисник вказує, що суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_2 міру покарання, не достатньо врахував те, що він свою вину у вчиненні злочину визнав, у вчиненому розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував матеріальні збитки потерпілому, його дружина вагітна, мати -пенсіонер, батько - інвалід першої групи.
Захисник вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, а тому просить вирок суду першої інстанції змінити в частині призначеного покарання та застосувати до ОСОБА_2 ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника засудженого на підтримання поданої апеляції, думку прокурора про необхідність залишити вирок суду першої інстанції без зміни, розглянувши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вироку суду першої інстанції суд, призначаючи ОСОБА_2 покарання за вчинений злочин, в якості обставин, що пом'якшують покарання, врахував те, що він у вчиненому щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдані збитки.
Прийняв до уваги суд і інші фактори: особу ОСОБА_2, його стан здоров'я та сімейне становище, позитивні характеристики з місця проживання та праці.
Але на думку колегії суддів суд першої інстанції ці обставини врахував не в повній мірі. Крім того, суд не врахував, що ОСОБА_2 активно сприяв розкриттю злочину, що його дружина вагітна, його мати - пенсіонер, а батько - інвалід, які потребують допомоги ОСОБА_2
З врахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, ролі ОСОБА_2 у вчиненні злочину, його особи, наведених вище обставин, які пом'якшують покарання засудженого, інших обставин справи колегія суддів приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе без відбування покарання, а тому знаходить можливим задовольнити апеляцію захисника засудженого, застосувати до ОСОБА_2 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням. Це покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів і є справедливим.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 31 липня 2007 року відносно ОСОБА_2 змінити.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ст. 198 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_2 до цього покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Галицького районного суду м, Львова від 28 листопада 2005 року і остаточне покарання за сукупністю вироків визначити ОСОБА_2 - три роки один місяць обмеження волі.
Застосувати до ОСОБА_2 ст. 75 КК України, на підставі якої звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обов'язки:
· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;
· повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;
· періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
В решті цей вирок залишити без зміни.