П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Вінниця
05 грудня 2013 р. Справа № 802/4488/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
секретаря с/з Дмитрука В.В.,
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Лебедєвої О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вінниці
адміністративну справу за адміністративним позовом
ОСОБА_2
до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці
про визнання протиправними і скасування вимоги про сплату боргу, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання протиправними і скасування вимог про сплату боргу №573Ф від 12 квітня 2013 року, №Ф-2373 від 17 квітня 2013 р.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав з огляду на те, що він є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Крім того, зареєстрований як фізична особа-підприємець і здійснює підприємницьку діяльність у сфері права по спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, як платник єдиного податку, а також є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. 14.10.2013 року позивачу було вручено вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці №Ф-2373 від 17.04.2013 року про сплату боргу в сумі 8582,72 грн. та №573Ф від 22.04.2013 року про сплату боргу в сумі 1194,03 грн. головним державним виконавцем Вишенського відділу ДВС м. Вінниці. З вказаними вимогами позивач не погоджується, посилаючись на ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Представник відповідача в судове засідання надав письмові заперечення проти позову та пояснив, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, при цьому зазначені особи звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Проте, позивач є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Ввважає, що позов безпідставний і не підлягає до задоволення.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Вінницької міської ради 12.03.2001року, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_1 та є платником єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону платника єдиного внеску зобов'язано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для фізичних осіб-підприємців є календарний рік.
Судом встановлено, що відповідач, як фізична особа-підприємець, є платником єдиного внеску, та всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону повинен був сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в сумі 1194,03 грн. та 8582,72 грн.
Вказана заборгованість підтверджується карткою особового рахунку, вимогами №573Ф від 22.04.2013 року та № Ф-2373 від 17.04.2013 року, повідомленням - розрахунком.
Як передбачено частиною 12 статті 9 Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Так, позивачу була надіслана вимога про сплату боргу, яка не була оскаржена у встановленому порядку та передана до органів державної виконавчої служби.
Нормами п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, при цьому зазначені особи звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 - є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а отже до задоволення не підлягають.
Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В позові ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання протиправними і скасування вимог про сплату боргу №573Ф від 12 квітня 2013 року, №Ф-2373 від 17 квітня 2013 р. відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Суддя Крапівницька Н. Л.