Справа № 22ц-1784/2006                          Головуючий у 1 інстанції КУЧЕРІН О.Ф.

Категорія - цивільна                                                          Доповідач Іваненко Л.В.

УХВАЛИ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 грудня 2006 року                                                                                     м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді:    ІВАНЕНКО Л.В.

суддів: ГУБАР B.C., СТРАШНОГО М.М.

при секретарі:   ПАЦ Т.М.

за участю:         ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3,

ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_1, про стягнення матеріальної і моральної шкоди, -

УСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2006 p., яким в задоволенні позову відмовлено, скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним і необгрунтованим, суд не мав підстав ставити під сумнів висновки товарознавчого дослідження автомобіля та зазначати, що ОСОБА_6 не мав права проводити експертне дослідження, оскільки це твердження спростовується копією посвідчення, яка міститься в матеріалах справи.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

По справі встановлено, що 3 жовтня 2003 року з вини відповідача ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої механічні пошкодження отримав автомобіль позивача ВАЗ-21093 д.н.з. НОМЕР_1, яким за дорученням керував ОСОБА_1. Вироком Варвинського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2005 року ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що висновок НОМЕР_2 автотоварознавчого дослідження від 13 жовтня 2003 року не може бути покладено в основу задоволення позовних вимог на підставі ч. 1 ст. 59 ЦПК України, оскільки даний висновок одержаний з порушенням порядку, встановленого законом та у зв"язку з відсутністю доказів наявності моральної шкоди у позивача.

Проте, як вбачається зі справи, позивач ОСОБА_5, якому відмовлено в позові, рішення суду не оскаржив, погодившись з ним і відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦПК України розпорядився своїми правами на власний розсуд.

Апеляційна скарга подана третьою особою ОСОБА_1., який не заявляв самостійних вимог в даній справі, а тому враховуючи що в даній справі він виступає лише як третя особа, його особисті майнові інтереси не порушені, апеляційний суд приходить до висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2006 року -залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.