Справа №22-2301- 2006р.                    Головуючий у 1-й інстанції Петров В.П.

Категорія     19                                   Доповідач                               Черненко В.В.

УХВАЛА Іменем України

14 грудня    2006р.                                      Колегія суддів судової палати в цивільних

справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого судді Черненко В.В.

Суддів                       Говорухіна В.П.

Фомічова С.Є.

При секретарі      Сегал О.П..

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Знамянського транспортного прокурора на рішення Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 червня 2006 року.

ВСТАНОВИЛА:

Знамянський транспортний прокурор в інтересах держави , уповноваженим органом якої в спірних правовідносинах виступає Одеська залізниця звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в сумі 913 гривень 12 копійок.

В обгрунтування позовних вимог вказав , що під час перевірки , Знамянською транспортною прокуратурою, діяльності дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці було виявлено порушення фінансово- господарської діяльності. Зокрема вказується , що ОСОБА_1 працюючи ІНФОРМАЦІЯ_1 Знамянської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці відповідно до наказу начальника Знамянської дирекції залізничних перевезень НОМЕР_1 був призначений ІНФОРМАЦІЯ_2 по диспетчерському апарату відділу перевезень Знамянської дирекції залізничних перевезень . Під час виконання вказаних обов'язків було допущено порушення заповнень табелів робочого часу. В результаті неправильного заповнення табелів робочого часу бухгалтерією дирекції було зайво нарахована та виплачена заробітна плата на суму 913 гривень 12 копійок. Вважають , що діями відповідача , завдана державному підприємству шкода , яку необхідно відшкодувати за рахунок відповідача по справі, відповідно до ст..132 КЗпП України.

Рішенням Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 червня 2006 року в задоволені позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку , що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Постановляючи рішення суд першої інстанції встановив , що  з 08 вересня 2003 року по 10 вересня 2004 року відповідач працював ІНФОРМАЦІЯ_1 Знамянської дирекції залізничних перевезень.

З лютого 2004 року начальник Знамянської дирекції -Заступник начальника Одеської залізниці видав наказ НОМЕР_1 «Про призначення відповідальних працівників за веденням табельного обліку використання робочого часу» . В п,1.3 вказаного наказу відповідач був призначений ІНФОРМАЦІЯ_2  і в його обов'язки входило оформлення табелів по лінійним станціям. Згідно п.6 вказаного наказу начальнику відділу кадрів Іванову В.В. було доручено ознайомити причетних працівників під розпис.Судом було встановлено, що підпис під вказаним наказом відповідача відсутній. Судом також встановлено, що після перевірки фінансово -господарської діяльності Знамянської дирекції залізничних перевезень від 18 квітня 2005 року було виявлено порушення які виразились в зайво нарахованій  та виплаченій заробітній платі ряду працівників. Перевіркою встановлено, що переплати допущені в зв'язку з неправильним заповненням табелів робочого часу , відповідачем по справі.

Суд першої інстанції перевіривши надані сторонами докази дійшов висновку , що позовні вимоги не підлягають задоволенню в зв'язку з тим, що позивачем по справі не було надано належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Суд вказав , що покладаючи на відповідача по справі додаткові обов'язки не передбачені трудовим договором Одеська залізниця порушила вимоги ст..31 КЗпП України яка передбачає, що власник не має права вимагати від працівника виконання роботи , не обумовленої трудовим договором. Суд також дійшов висновку , що в акті перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Знамянської дирекції залізничних перевезень від 18.04.2005 року відсутні висновки відносно вини відповідача і завдану ним матеріальну шкоду підприємству.

Виходячи із встановленого суд першої Інстанції дійшов висновку , що вимоги позивача не грунтуються на доказах , а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційного суду погодилась з висновками суду першої інстанції і вважає , що справа була розглянута судом першої інстанції відповідно до статті 11 ЦПК України в межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін . Суд правильно керувався нормами матеріального права при вирішені даного спору. Рішення постановлено з дотриманням норм процесуального права .

Обставини на які посилається скаржник в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції у апеляційного суду немає , а тому рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Керуючись ст..ст. 304,307,308,313,314,315 ЦПК України Колегія суддів апеляційного суду Кіровоградської області

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу Знамянського транспортного прокурора - відхилити.

Рішення Знамянського міськрайоного суду Кіровоградської області від 14 червня 2006 року залишити без змін.