УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада 22 дня.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючого - судді Косогор Г.О. Суддів: Ткачук О.О. Ісаєвої Н.В. при секретарі - Забалуєвій Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до Управління в Іванівському районі Одеської області та Головного Управління Песійного Фонду України в Одеської області про визнання права на пенсію і відшкодування майнової шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права на пенсію інваліда П-ї групи учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, додаткову пенсію за шкоду, нанесену здоров'ю, і відшкодування майнової шкоди, вказуючи на те, що відповідач при нарахуванні йому пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС, помилково розрахував розмір пенсії по інвалідності, чим були порушені положення статей 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС», чим завдав позивачу майнову шкоду. Позивач просив суд визнати його право на пенсію інваліда П-ї групи учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, нанесену здоров'ю з ЗО жовтня 2000 року у розмірі 1 894, 90 грн., з 1 січня 2001 року у розмірі 2 176, 73 грн., з 1 січня 2002 року у розмірі 2 345, 00 грн., з 1 січня 2003 року у розмірі 2 345, 00 грн., з 1 січня 2004 року у розмірі 2 491, 03 грн., з 1 січня 2005 року у розмірі 2 905,00 грн., та зобов'язати Управління в Іванівському районі Одеської області Пенсійного фонду україни зробити перерахунок призначеної йому пенсії згідно визнаного права на пенсію інваліда 11-ї групи учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, нанесену здоров'ю, з 30 жовтня 2000 року. Позивач також просив стягнути з Управління в Іванівському районі Одеської області Песійного Фонду України та Головного Управління Песійного Фонду України в Одеської області суму заборгованості, що утворилася в результаті перерахунку пенсії.
Справа № 22-1409/2006
головуючій у суді Першої інстанції: Нікітіна С.Й. Доповідач: Косогор Г.О.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 12 липня 2006 року у позові ОСОБА_1відмовлено.
На дану постанову принесена апеляційна скарга представником ОСОБА_1, в якій він ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог апелянта повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість постанови в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
ОСОБА_1з 03.07.2000 року, як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи надано статус інваліда 2-ої групи, видано посвідчення серії А за НОМЕР_1. При повторному огляді 29.10.2004 року позивачу підтверджено 2-у групу інвалідності та її зв"язок з ліквідацією аварії на Чорнобильської АЕС.
Умови і порядок призначення пенсій інвалідам і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, регулюється Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС».
Зокрема, статтею 54 частиною 4 Закону встановлено, що інвалідам 2-ої групи, яким надано статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії, призначається пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте у будь-якому випадку розмір пенсії повинен бути не менше восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист...» пенсія особам, віднесеним до учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1-й категорії, встановлюється у вигляді:
а) державної (в даному випадку - військової) пенсії;
б) додаткової пенсії за шкоду, нанесену здоров'ю, яка призначається після
виникнення права на
державну пенсію.
Згідно статті 50 вищезгаданого Закону, додаткова пенсія за шкоду, нанесену здоров'ю, встановлюється у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком для інвалідів 2-ї групи учасників ліквідації 1-й категорії.
Ствердження позивача про те, що мінімальна пенсія за віком Законом не установлювалась не відповідають дійсності.
Розмір мінімальної пенсії за віком на період до 01.10.2003 року був визначений Постановами Кабінету Міністрів України №342 від 19.03.1996 року, №831 від 26.07.1996 року і складав 16,62 грн.
Постановою Кабінету Міністрів №1 від 03.01.2003 року мінімальна пенсія за віком була встановлена у розмірі 19,91 грн. з 01.10.2003 року.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів №1 від 03.01.2003 року розрахунок надбавок і підвищення пенсій по інвалідності здійснюється виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у сумі 19,91 грн.
Позивачу в період з 01.01.2000 року виплачувалась пенсія по інвалідності у розмірі 430,59 грн., що є більшим ніж 8 мінімальних пенсій за віком: 8 х 16.62 = 132,96 гри.
Доводи апеляційної скарги про те, що розрахунок пенсії інвалідам учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС з 1 січня 2004 року повинен здійснюватись виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі 284,69 гривень, азі січня 2005 року - виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі 332,00 гривні, є необгрунтованими по наступних підставах.
Дійсно, Законом України „Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік" прожитковий мінімум для осіб що втратили працездатність встановлений у розмірі 284,69 гривні на місяць, а стаття 63 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" встановлює прожитковий мінімум для осіб що втратили працездатність у розмірі 332,00 гривні на місяць.
Вищевказаними Законами передбачено розмір прожиткового мінімуму, а статті 14, 15 розділу „Прикінцеві положення" Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, який вступив в дію з 01.01.2004 року, зобов'язують Кабінет Міністрів України у шестимісячний термін привести свої нормативно-правові акти і забезпечити міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом, а також вказує на те, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Внаслідок чого склалось невідповідність діючих Постанов Кабінету Міністрів України №342 від 19.03.1996 року, №831 від 26.07.1996 року та №1 від 03.01.2003 року, які до теперішнього часу не приведені у відповідність із Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не скасовані, та повинні бути застосовані при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що вимоги позивача відносно перерахунку розміру пенсії інваліда 2-ї групи учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру, встановлених на 2000 - 2005 роки, прожиткового мінімуму та мінімальної пенсії за віком, не підлягають задоволенню. Інші доводи скарги не спростовують рішення суду і цім доводам надана оцінка у судовому рішенні.
Судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України „Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС", Постановами Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2003 року, від 27.08.2003 року №1350, ст.ст. 199 ч.іп.1, 200, 206 КАС України, судова колегія , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну ОСОБА_1- відхилити.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 липня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі одного місяця з дня проголошення до Вищого Адміністративного Суд України.