Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/857/13-ц
Провадження № 2/670/278/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2013 року смт. Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області у складі
головуючого судді Марціцкої І.Б.
за участю секретаря Главацького О.І.
представника позивача – ОСОБА_1
представника позивача – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Зіньківської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,
В С Т А Н О В И В :
До суду з позовом звернулась ОСОБА_3, просила визнати за нею право власності на обов’язкову частку у спадщині, яка відкрилась 31.05.2012 року після смерті її батька ОСОБА_5, а саме: ? частину спадкового майна, яке складається з: будинковолодіння, земельної ділянки для ведення товарного сільсько-господарського виробництва, грошових заощаджень.
В обґрунтування своїх вимог, позивачка зазначила, що 31 травня 2012 року помер її батько ОСОБА_5 З метою отримати свідоцтво про право власності на спадщину після смерті батька, позивачка звернулась до Віньковецької державної нотаріальної контори із заявою, згідно якої повідомила про прийняття спадщини за законом і заповітом, а також про те, що претендує на обов'язкову частку спадщини після смерті батька. Однак, державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва, у зв’язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Із додатків, що були приєднані нотаріусом до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, позивачці стало відомо про те, що до Віньковецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини через представника ОСОБА_6 звернулась відповідачка - ОСОБА_4, яка вказала, що вона є спадкоємцем ОСОБА_5 за заповітом.
Позивачка вказує, що на момент смерті батька мала статус непрацездатної особи, що підтверджується пенсійним посвідченням, а тому для реалізації своїх спадкових прав, позивачка змушена звертатися до суду щоб визнати право власності на обов’язкову частку у спадщині.
Позивачка у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце повідомлялась належними чином.
Представники позивачки в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, зіславшись на доводи викладені в позовній заяві, просили їх задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача – Зіньківської сільської ради Віньковецького району в судове засідання не з’явився, надав через канцелярію суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив справу розглянути без участі представника відповідача.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Представник відповідача ОСОБА_4 за довіреністю – ОСОБА_7, в судовому засіданні надала письмові заперечення на позовну заяву, в яких вказала, що частково не згідна з позовними вимогами, оскільки позивачка відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України, дійсно має право на обов’язкову частку в спадщині, але не на ?, а на ?, тобто на 25 % спадкового майна, окрім того розмір обов’язкової частки має бути зменшений судом, оскільки позивачка усунулась від догляду та спілкування з батьком, останніми роками, взагалі його не провідувала.
За клопотанням представника відповідача в розгляді справи неодноразово оголошувалась перерва, однак, 28 листопада 2013 року, представник відповідача, в судове засідання не з’явилась про причини неявки суду не повідомила.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що 31 травня 2012 року помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-БВ № 191165, видане виконавчим комітетом Зіньківської сільської ради Віньковецького району, Хмельницької області, актовий запис № 27.
Як вбачається з свідоцтва про народження серії І – БВ № 185328, позивачка – ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_5, який помер 31 травня 2012 року, дана обставина не оспорювалась відповідачем та ї представником.
Відповідно до довідки від 07 червня 2012 року № 556, виданої виконавчим комітетом Зіньківської сільської ради, яка міститься в матеріалах спадкової справи 138-2012 згідно по господарської книги № 3 за померлим ОСОБА_5 значиться житловий будинок в селі Зіньків, вулиця Миру, будинок, 40. Згідно довідки Віньковецького МКП “Інвентарбюро” № 1-326 від 29 квітня 2013 року, вартість домоволодіння в с. Зіньків по вулиці Миру, буд. 40, яке належало померлому ОСОБА_5 становить 56624,00 грн.
Як слідує з інформаційної довідки від 20 червня 2013 року № 801 та довідки від 30 серпня 2013 року № 1137, які видані відділом Держземагентсва У Віньковецькому районі Хмельницької області, ОСОБА_5 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 004724, зареєстрований за № 010874900608, виданий 02 грудня 2008 року, місце розташування земельної ділянки – на території Зіньківської сільської ради (колишньої СКС “Промінь”), Віньковецького району Хмельницької області; цільове призначення земельної ділянки – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; № ділянки – 801 – рілля – площею – 1,6373 га.
Згідно з інформацією, яка міститься в довідці від 20 червня 2013 року, яка видана Віньковецьким ТВБВ № 10022/055, на ім’я ОСОБА_5, у відділенні району відкрито компенсаційний рахунок № 91551032120 на суму 2589,62 грн. та депозитний рахунок №52 на суму 11000,00 грн.
З метою реалізації свого права на спадкування після смерті батька, 09 серпня 2012 року, позивачка, через приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_8 звернулась до Віньковецької державної нотаріальної контори із заявою (р.н. 4947425), якою повідомила, про прийняття спадщини за законом і за заповітом, а також про те, що претендує на обов’язкову частку в спадщині після смерті батька. 20 червня 2013 року постановою № 323/02 -31 державного нотаріуса Віньковецької державної нотаріальної контори позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, в зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 138 -2012р., яка була заведена Віньковецькою державною нотаріальною конторою, 15 липня 2009 року, ОСОБА_5, було складено заповіт, відповідно до якого, все своє майно останній заповів ОСОБА_4, заповіт посвідчений секретарем Зіньківської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 85, за життя спадкодавця заповіт не був змінений та відмінений.
07 червня 2012 року, ОСОБА_4, через свого представника ОСОБА_6, подала заяву № 256 до Віньковецької державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 за заповітом.
Відповідно до ст.ст. 1216,1217,1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 статті 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1233 ЦК України, заповітом, є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно з приписами ст. 1241 ЦК України, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.
Як встановлено в судовому засіданні, та неоспорювалось сторонами по справі, що 31 травня 2012 року на день смерті ОСОБА_5, його донька – ОСОБА_3 була непрацездатною, що підтверджується пенсійним посвідчення серії ААЕ № 495772, яке видано 21 липня 2010 року, термін дії – довічно.
Згідно з довідкою № 557 від 07 червня 2012 року, ОСОБА_9, який помер 31 травня 2012 року проживав та був зареєстрований один до дня смерті за адресою село Зіньків, вул. Миру, 40.
Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Враховуючи наведене, позивачка є єдиним спадкоємцем першої черги.
Таким чином, при спадкуванні за законом, як спадкоємець першої черги за відсутності заповіту, позивачці належало б все майно спадкодавця. Однак, оскільки спадкодавцем зроблено заповідальне розпорядження на користь ОСОБА_4І, то обов’язкова частка позивачки складає ? частини від усього спадкового майна, яке належало ОСОБА_5
Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача, що обов’язкова частка, на яку претендує позивачка має бути зменшена, оскільки вона не доглядала за батьком, протягом останніх років взагалі не бачилась з ним. Оскільки дані твердження спростовуються показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які показали, що позивачка та її донька хотіли забрати ОСОБА_5 проживати разом з ними, однак останній відмовився. Позивачка поїхала на роботу в Італію. Однак її донька – внучка померлого, постійно передавала через сусідів ОСОБА_10 померлому ОСОБА_13 продукти, речі, передачі від позивачки, гроші. Та й сама позивачка коли приїжджала на Україну, навідувалась до батька, допомагала на городі. Також суд приймає до уваги надані в судовому засіданні покази свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 з приводу тієї обставини, що відповідачка ОСОБА_4 дійсно проживала разом з із спадкодавцем, вели спільне господарство, ці твердження також не спростовано та неоспорені представниками відповідача. Однак, суд критично сприймає покази свідків, про те, що донька та внучка померлого не спілкувалися з ним, не приїжджали, нічим не допомагали, оскільки свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17 проживають в сусідньому селі Станіславівка Віньковецького району, свідок ОСОБА_14 приходив періодично допомагати по господарству, однак, з 2011 року навчається в м. Бар, Вінницької області, на денній формі навчання, а тому дані свідки не могли бачити чи приїжджають донька та родичі померлого, чи передають якісь речі, чи допомагають матеріально, натомість свідок ОСОБА_10 була сусідкою спадкодавця, постійно приходила, привозила передачі, свідок ОСОБА_12 також часто приходив, допомагав ОСОБА_5 ремонтувати машину, допомагав по господарству. Свідок ОСОБА_15 показала, що періодично приходила допомагати по господарству відповідачці та померлому ОСОБА_5, коли вона приходила, то дітей чи внуків не бачила, однак чи допомагав їм хтось з грошима чи продуктами харчування, то сказати не може.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і має право звернутися до суду за захистом свого порушеного особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Враховуючи вищенаведене, вимоги позивачки є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, а тому підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 328, 1216 -1218, 1233, 1241 ЦК України, ст. 8, 10, 60, 88, 212- 215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов позовом ОСОБА_3 до Зіньківської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно - задоволити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на обов’язкову частку у спадщині, яка відкрилась 31 травня 2012 року після смерті ОСОБА_5, а саме на: 1/2 будинковолодіння № 40, що знаходиться за адресою: вул. Миру 40, с. Зіньків, Віньковецького району, Хмельницької області; ? земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № 801, що розташована на території Зіньківської сільської ради, яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акта серії ЯД№ 004724; 1294, 81 грн. – з компенсаційного рахунку № 91551032120, Віньковецького ТВБВ № 10022/055 філії Хмельницького облуправління АТ “Ощадбанк”; 5500,00 грн. – з депозитного рахунку №52, що у ТВБВ № 10022/057 с. Зіньків Віньковецького району, Хмельницької області.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, протягом 10 днів після отримання копії цього рішення через Віньковецький районний суд до апеляційного суду Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Марціцка І. Б.