ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
09.12.2013 Справа № 901/3604/13
За позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
до відповідача Фізичної особи-підприємця Копитова Миколи Миколайовича
про стягнення 39529,43 грн.
Суддя Медведчук О.Л.
Представники:
від позивача - Поляков Д.В., представник за довіреністю №499/12 від 19.10.2012.
від відповідача - Копитов М.М., паспорт ЕЕ 302016.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Копитова Миколи Миколайовича, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №012/02-4/353-07 від 21.12.2007 у сумі 39529,43 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов кредитного договору, відповідачем лише частково сплачена заборгованості за тілом кредиту та відсоткам, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за тілом кредиту у розмірі 39398,00 грн, а також, позивачем нараховано пеню за несвоєчасне повернення заборгованості за тілом кредиту за період з 01.04.2013 по 10.09.2013 у розмірі 85,00 грн та пеня за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.03.2013 по 10.09.2013 у розмірі 46,43 грн.
Ухвалою від 09.12.2013 провадження у справі №901/3604/13 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором №012/02-4/353-07 від 21.12.2007 у сумі 3047,43 грн. припинено у зв'язку із погашенням позивачем 01.11.2013 та 29.11.2013 заборгованості за тілом кредиту у сумі 1458,00 грн та 1458,00 грн відповідно; 29.11.2013 заборгованості по нарахованій пені за несвоєчасне повернення заборгованості за тілом кредиту за період з 01.04.2013 по 10.09.2013 в сумі 85,00 грн; 29.11.2013 заборгованості по нарахованій пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.03.2013 по 10.09.2013 в сумі 46,43 грн.
Відповідачем позовні вимоги визнані у повному обсязі, про що він зазначив письмово (а.с. 69).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
21.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор за договором, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Копитовим Миколою Миколайовичем (позичальник, відповідач по справі) укладено кредитний договір №012/02-4/353-07 (а.с. 19 - 28), згідно з умовами якого кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію (кредит за договором) у сумі 140000,00 грн, призначений для купівлі транспортного засобу шляхом здійснення оплати по договору купівлі-продажу №112/10/07 від 20.10.2007, укладеному позичальником з ТОВ «Авто-Люкс», м. Севастополь.
Відповідно пункту 1.2 кредит надається кредитором позичальнику траншами або однією сумою, в порядку, передбаченому цим договором, та повинен бути повернутий позичальником у строк по 18.12.2015 включно.
За користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору проценти 12,75 % річних.
15.07.2008 між позичальником та кредитором була укладена додаткова угода до кредитного договору, якою передбачалося збільшення відсоткової ставки за користування кредитними коштами до 18% річних (а.с. 29).
16.12.2009 між позичальником та кредитором була укладена додаткова угода до кредитного договору, якою передбачалося збільшення відсоткової ставки за користування кредитними коштами до 19% річних (а.с. 30).
Згідно пункту 3.1 кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.
Відповідно до пункту 3.7 кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснити повернення основної заборгованості за кредитом у строки, визначені графіком погашення кредитної заборгованості (додаток №1 до кредитного договору) рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредиту.
Позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом.
Пунктом 3.5 кредитного договору передбачено, що видача кредитних коштів позичальнику здійснюється шляхом перерахування суми кредиту в безготівковій формі з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника або сплатити платіжні документи надані позичальнику безпосередньо з позичкового рахунку, при цьому надання кредитних коштів здійснюється кредитором на підставі заяв позичальника за умови надання відповідальних документів, що підтверджують цільове використання кредитних коштів згідно пункту 2.1 договору.
Пунктом 3.6 кредитного договору сторони домовились, що будь-яке порушення позичальником умов договору повинно розглядатись як істотне порушення кредитного договору, яке надає право банку в порядку, передбаченому кредитним договором та/або діючим законодавством України, незалежно від встановлених кредитним договором строків виконання зобов'язань, вимагати від позичальника повернення кредиту та інших передбачених кредитним договором платежів.
Пунктом 7.3 кредитного договору передбачено, що банк має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, серед іншого у випадку (п. 6.1 кредитного договору) не повернення банку одержаного кредиту та сплати нарахованих процентів, комісій, неустойок і т.і. У зазначеному випадку банк направляє позичальнику вимогу про погашення зобов'язань за кредитним договором.
Відповідачем до позивача було надано заявку на видачу кредитних коштів №32 від 26.12.2007 (а.с. 31), у якій Фізична особа-підприємець Копитов Микола Миколайович просить видати згідно кредитного договору №012/02-4/353-07 від 21.12.2007 кредитні кошти в сумі 140000,00 грн для оплати рахунку ТОВ «Авто-Люкс».
Платіжним дорученням №1 від 26.12.2007 кредитні кошти у сумі 14000,00 грн згідно заявки відповідача та рахунку №Р-539 від 25.12.2007 перераховані за оплату за автомобіль (а.с. 33).
Відповідачем умови договору щодо погашення суми заборгованості за кредитом не виконані належним чином, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість станом на 17.10.2013, яка складає за тілом кредиту 39398,00 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення зазначеної суми заборгованості та пені за несвоєчасне повернення заборгованості за тілом кредиту за період з 01.04.2013 по 10.09.2013 - 85,00 грн та пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.03.2013 по 10.09.2013 у розмірі 46,43 грн.
Згодом, у ході розгляду справи відповідачем сплачено заборгованість у розмірі 2916,00 грн, пеню у розмірі 85,00 грн та пеню у розмірі 46,43, у зв'язку з чим припинено провадження по справі в цій частині позовних вимог, та на даний час за відповідачем числиться заборгованість у розмірі 36482,00 грн, яку позивач і просить стягнути.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі кредитного договору.
Згідно частині 1 статті 1054 за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи позивач зобов'язання за договором щодо надання відповідачу кредиту виконані належним чином, а саме за платіжним дорученням №1 від 26.12.2007 перераховано відповідачу 140000,00 грн.
Проте відповідачем умови договору виконувались неналежним чином, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість.
Наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, крім того відповідачем частково погашена заборгованість, що також підтверджує її наявність.
Відповідно до частини 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Доказів виконання зобов'язання стосовно погашення суми заборгованості за кредитним договором відповідачем суду не надано.
Таким чином, заборгованість у розмірі 36482,00 грн повністю підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір суд відносить на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 11.12.2013.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Копитова Миколи Миколайовича на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №012/02-4/353-07 від 21.12.2007 у сумі 36482,00 грн., а також, судовий збір у розмірі 1720,50 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.Л. Медведчук