УХВАЛА

Іменем України

20 грудня 2006 року                                                                                                                м. Ужгород

 Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого                                                   судді ВОТЬКАНИЧА Ф.А.

суддів                                                               КОНДОРА Р.Ю., СТАНА І.В.

за участю прокурора                                      ФРИЦЮК В.В.

апелянта                                                            адвоката ОСОБА_1

обвинуваченого                                              ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією захисника об­винуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородсь­кого міськрайонного суду Закарпатської області від 21 вересня 2006 р.

Цією постановою залишено без задоволення скаргу

захисника адвоката ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 358 ч. З, ст. 190 ч. 1 КК України,

на постанову прокурора Закарпатської обл. від 05.07.2006 р. про порушення кри­мінальної справи щодо ОСОБА_2 та на постанову ст. слідчого прокуратури Закарпатської обл. від 29.07.2006 р. про пред'явленняОСОБА_2 обвинува­чення у вчиненні злочинів, передбачених ст. 358 ч. з, ст. 190 ч. 1 КК України.

Як зазначено в постанові судді, ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах підза­хисного ОСОБА_2 із скаргою на постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та про притягнення його в якості обвинуваченого за ст. 358 ч. з, ст. 190 ч. 1 КК України. На думку скаржника, кримінальну справу по­рушено безпідставно, на чиєсь замовлення, у справі зібрані суперечливі докази, які не можуть свідчити про винність ОСОБА_2, не були допитані певні свід­ки, не були проведені інші слідчі дії. Суддя відмовив у задоволенні скарги, оскіль­ки 20.09.2006 р. дану кримінальну справу призначено до судового розгляду, а пи­тання наявності порушень у її розслідуванні були з'ясовані під час попереднього розгляду справи.

В апеляції захисник ОСОБА_1 порушує питання про скасування поста­нови судді Ужгородського міськрайонного суду від 21.09.2006 р. та постанови прокурора Закарпатської обл. від 05.07.2006 р. про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2. На думку апелянта, судом першої інстанції був пору­шений процесуальний порядок розгляду скарги, яка до суду була подана завчасно і могла бути розглянута до попереднього розгляду справи. Крім того, в діях ОСОБА_2 немає ознак суб'єктивної сторони складу зазначених злочинів, оскільки посадовими особами Молдавського держуніверситету саме щодо нього самого мо­гли бути вчинені шахрайські дії, а про недійсність одержаного диплома про вишу юридичну освіту він не знав і не міг знати.

Справа № 11-798/2006 p. Категорія 11-А

Головуючий у 1-й інстанції СЕМЕРАК І.О.

Доповідач КОНДОР Р.Ю.

Заслухавши доповідь судді, промови захисника ОСОБА_1 та обвинуваче­ного ОСОБА_2, які підтримали апеляцію, вказуючи на відсутність доказів ви­ни ОСОБА_2, однак пояснили, що від оскарження постанови ст. слідчого про­куратури Закарпатської обл. від 29.07.2006 р. про пред'явленняОСОБА_2 да­ного обвинувачення вони відмовляються, промову прокурора Фрицюк В.В., яка просить залишити апеляцію без задоволення, а постанову судді - без зміни, вка­зуючи, що кримінальну справу було порушено за наявності відповідних приводів і підстав, на даний час триває судове слідство, а у скаргах фактично йдеться про оцінку доказів, обговоривши доводи сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

04.08.2006 р. до Ужгородського міськрайонного суду була подана скарга за­хисника ОСОБА_1 в інтересах підзахисного ОСОБА_2 на постанову проку­рора від 05.07.2006 р. про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ст. 358 ч. з, ст. 190 ч. 1 КК України, та на поста­нову слідчого від 29.07.2006 р. про притягнення його в якості обвинуваченого. На думку скаржників, фактичні обставини справи не встановлені належним чином, істотні дані не з'ясовані та не перевірені, деякі докази є недопустимими тощо, а в діях ОСОБА_2, якого самого обманули, відсутній склад інкримінованих йому злочинів.

Проте, з наявних матеріалів випливає, що 05.07.2006 р. було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 ч. 3 КК України, а за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України справу прокурором було порушено 25.07.2006 р.

16.08.2006 р. прокуратурою було повідомлено, що кримінальна справа не може бути надана в судове засідання, оскільки вже направлена до суду для роз­гляду по суті (а.с. 18). 20.09.2006 р. було проведено попередній розгляд справи та призначено її до судового розгляду, справа знаходиться на стадії судового слідст­ва.

Даних, які б спростовували наявність на час порушення кримінальної спра­ви приводів і підстав, передбачених ст. 94 КПК України, та даних про те, що не до­тримано порядок порушення справи, встановлений ст.ст. 97-98 КПК України, не­має.

З урахуванням викладеного, оцінивши докази у сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляції.

Скаргу на постанову про порушення кримінальної справи розглянуто суд­дею з урахуванням руху справи. Крім того, обґрунтовуючи свої вимоги в судах першої та апеляційної інстанцій, скаржники фактично ставили питання про оцін­ку доказів, однак, докази підлягають перевірці і оцінці під час розгляду судом справи по суті.

Отже, місцевий суд не мав підстав для задоволення скарги. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не позбавлені можливості ставити питання про перевірку своїх до­водів під час розгляду справи по суті.

За таких обставин, апеляцію слід залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції - без зміни.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, -

ухвалив:

Апеляцію захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 залишити без   задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайон-ного суду Закарпатської області від 21 вересня 2006 р. про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 - б е з  зміни.