Справа №2-а-236/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2007 року Ржищівський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді: Закаблука О.В..

при секретарі: Бондаренко О.М.

З участю прокурора Єфіменка В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ржищеві Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2007 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, до управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення, в якій вказано, що позивач є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році, інвалідом 2 групи, захворювання пов'язане з Чорнобильською катастрофою 1 категорії, про що 26.06.2002 року було видано відповідне посвідчення.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 1-2 групи у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати

За 2005, 2006, 2007 роки позивач отримав допомоги на оздоровлення в розмірах значно нижчих ніж це передбачено ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 5 жовтня 2006 року № 231-У, дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Питання щодо виплати недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення вже неодноразово розглядалось та вирішувалось найвищими судовими інстанціями держави, а саме:

- Вищий Адміністративний Суд України:

- 2.06.2006 року, по справі стосовно позову до управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної ради м. Донецька про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2002, 2003, 2004 роки;

- 26.07.2006 року, стосовно позову до управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної ради м Донецька про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2002, 2003, 2004 роки. Всі касаційні скарги задоволено; Всі касаційні скарги позивачів по справах задоволені.

- Верховний Суд України:

- 8.06.2005 року, стосовно позову до управління соціального захисту населення кіровської районної адміністрації м. Макіївки про стягнення недоотриманих грошових сум на оздоровлення за 2001 рік. Касаційна скарга позивача задоволена.

Найвищі судові інстанції зобов'язали відповідні управління соціального захисту населення провести перерахунок одноразових допомог та провести виплату недоотриманих коштів за відповідні роки.

Таким чином, судова практика показує, що заява позивача стосовно перерахунків допомоги на оздоровлення є справедливою і цілком обґрунтованою.

2

Управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА відмовило позивачу в перерахунку одноразової допомоги на оздоровлення, тому, згідно ст. 70 Закону, він змушений звернутись за захистом своїх прав до суду.

Позивач просить суд визнати відмову в перерахунку щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, передбачену ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з боку Управління соціального захисту населення Кагарлицької РДА неправомірною.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА на його користь 5150 грн. недоотриманих сум допомоги на оздоровлення за 2005, 2006, 2007 роки.

В матеріалах справи міститься заперечення управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА на адміністративний позов ОСОБА_1., в якому вказано, що.

21.08.2007 року позивач звернувся до УПСЗН Кагарлицької РДА з заявою про виплату щорічної грошової допомоги, в доплаті йому відмовлено згідно чинного законодавства.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дійсно передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 2 групи становить п'ять мінімальних заробітних плат.

А також, згідно ст. 62 даного Закону встановлено, що порядок застосування Закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Починаючи з 1996 року в Законах України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати", які приймались Верховною Радою України на відповідні роки, встановлено, що до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальний розмір заробітної плати, не застосовувати його як розрахункову величину для визначення розмірів допомоги, компенсаційних та інших виплат.

Згідно ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України "Про Державний бюджет України" визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір та цільове спрямування цих видатків.

За ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України під час проведення бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу та ЗУ "Про державний бюджет".

Так, згідно з п.37 ст. 77 Закону "Про державний бюджет України на 2006 рік" та п.30 ст. 71 Закону "Про державний бюджет на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність до зазначеного вище Закону на 2006 рік призупинено чинність п.6 і 8 ч.1 ст. 30, п.1 ч.1 ст. 36. абзаців 2, 3, 4 ч.1 ст. 37, абз. 2, 3, 4, 5, 6, 7 ч.4 ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Крім того, ст. 109 Закону "Про державний бюджет України на 2006 рік", КМУ надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які за чинним законодавством визначають залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними програмами.

Виплати, зазначені в ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводяться протягом одного місяця з дня настання права на неї. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання (роботи) на підставі посвідчення та відповідної заяви особи.

ОСОБА_1 числиться на обліку в Кагарлицькому УПСЗН з 3 березня 2006 року. Отже, він отримав щорічну допомогу на оздоровлення за 2006-2007 роки в розмірі, встановленому постановою КМУ від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на

3

оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 120 грн.

В запереченні УПСЗН Кагарлицької РДА позов ОСОБА_1 не визнає, оскільки немає підстав для нарахування та виплати недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення згідно чинного законодавства.

В позові ОСОБА_1, до УПСЗН просить відмовити.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав та просить суд визнати відмову в перерахунку щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, передбачену ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з боку Управління соціального захисту населення Кагарлицької РДА неправомірною.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА на його користь недоотримані кошти допомоги на оздоровлення за 2005, 2006, 2007 роки в сумі 5150 (п'ять тисяч сто п'ятдесят) грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Суд, заслухавши позивача, та дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до міського управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення піддягає задоволенню в повному обсязі, обґрунтовуючи своє рішення нижченаведеними доказами.

Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:

- інвалідам І і ІІ групи - п'ять мінімальних заробітних плат;

- інвалідам ІІІ групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати;

- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат;

- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії - три мінімальні заробітні плати;

- кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, - три мінімальні заробітні плати;

- евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - три мінімальні заробітні плати.

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно ст. 8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Таким чином, зважаючи на вищезазначені положення Конституції України та Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд приходить до висновку, що відповідачу при нарахуванні коштів на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, слід керуватись конкретними розмірами, вказаними в законі, а саме, в розділі УШ Закону вказано про розміри пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4.

Суд вважає, що відповідачем прямо порушено ч. 2 ст. 19 Конституції України, де зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Таку ж позицію роз'яснює Верховний Суд України, оскільки, згідно рішення судової

4

палата у цивільних справах ВС України від 8 червня 2005 року, було задоволено позов ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації міста Макіївка про стягнення недоотриманих грошових сум щорічної допомоги на оздоровлення. Рішення ВС України стосувалось того ж самого предмету позову, що і в даному випадку.

Отже, суд вважає, що

Постанова KM України від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" суперечить Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Також, суд наголошує, що дану позицію виявив у своєму рішенні Конституційний Суд України за № 8-рп/2005 від 11 травня 2005 року, який виконує завдання, передбачені в ст. З Закону України "Про Конституційний Суд України", зазначивши, що відповідно до ч. 1 ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди і згідно положень ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1. є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалідом 2 групи, а згідно ст. 48 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 2 групи, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 8, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 50 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. ст. 87, 94, 98, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до міського управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення - задовольнити в повному обсязі.

2.   Визнати відмову ОСОБА_1 в перерахунку щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, передбачену ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з боку Управління соціального захисту населення Кагарлицької РДА неправомірною.

3.   Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА, юридична адреса: Київська обл. м. Кагарлик вул. Незалежності, 1, на користь ОСОБА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, недоотримані кошти допомоги на оздоровлення за 2005, 2006, 2007 роки в сумі 5150(п'ять тисяч сто п'ятдесят) гри.

4.   Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА, юридична адреса: Київська обл. м. Кагарлик вул. Незалежності, 1, на користь держави 51 грн. державного мита.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Київської області.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.