АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/15048/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Остапчук Т.В.

Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.

при секретарі Лужецькій І.С.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою Лахманик Юлії Романівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Турфірма «САМ» на підставі довіреності, на рішення Печерського районного суду м.Києва від 08 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Турфірма «САМ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «турфірма «САМ» про стягнення 14492,21 грн. заборгованості по заробітній платі та 2274,30 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебувала з відповідачем у трудових відносинах, проте була звільнена наказом від 19 серпня 2013 року на підставі п.6 ст.36 КЗпП України. При звільнені відповідач розрахунків не провів, у зв»язку із чим і звернулась до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 18 вересня 2013 року позовну заяву в частині вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі повернуто позивачу, на підставі ч.3 ст.118 та п.6 ч.3 ст.121 ЦПК України, оскільки позивач попередньо не зверталась до суду із такою вимогою у порядку ч.1 ст.96 ЦПК України.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 18 вересня 2013 року провадження у справі відкрито в частині вимог стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 08 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено, вирішено стягнути з ТОВ «Турфірма «САМ» 4662 грн. середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ЛахманикЮ.Р., яка діє в інтересах ТОВ «Турфірма «САМ» на підставі довіреності, подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі посилається на те, що справу розглянуто з порушенням підсудності з посиланням на Договір №АР-22/03/13 оренди нежитлового приміщення від 14 березня 2013 року.

В судовому засіданні позивач проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів ухвалила слухати справу за відсутності нез»явившихся осіб, підставі ст.305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що з позивачем при звільненні не проведено розрахунку, а відсутність коштів на підприємстві не може бути підставою для порушення прав позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають дослідженим в судовому засіданні доказам, гуртуються на вимогах закону та доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Як установлено судом першої інстанції та убачається з матеріалів справи, позивач перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Турфірма «САМ» та працювала на посаді менеджера з туризму.

Наказом №49-13-к від 19 серпня 2013 року позивач звільнена з 30 серпня 2013 року . Одночасно наказом вирішені питання про виплату вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку відповідно до ст.44 КЗпП України, компенсації за 51 календарний день невикористаної щорічної відпустки.

Відповідно до ст..116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

За змістом ст..117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Факт не проведення відповідачем розрахунку та розмір належних до виплати сум відповідачем не оспорюється, відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог на підставі ст.ст.116,117 КЗпП України.

Доводи апеляційної скарги в частині розгляду справи з порушенням правил підсудності відхиляються колегією суддів, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст.109 ч.2 ЦПК України позови до юридичних осіб пред»являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідно до ст.93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне курування діяльністю юридичної особи ( переважно знаходиться керівництво) та здійсненню управління і обліку.

Згідно даних долученого до апеляційної скарги Договору №АР-22/03/13 оренди нежитлового приміщення від 14 березня 2013 року убачається, що місцезнаходженням ТОВ «Турфірма «САМ» є м.Київ, вул. Шота Руставелі, 38,кім. 12, що територіально відноситься до Печерського району м.Києва. Само по собі укладення Договору оренди приміщення по вул. Івана Франка, 40-б в м.Києві не свідчить про місцезнаходження юридичної особи за цією адресою.

Окрім того, порушення правил підсудності згідно вимог ст.309 ЦПК України не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Інших доводів в чому полягає незаконність і (або) необгрунтованість рішення суду апеляційна скарга не містить.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 305, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ЛахманикЮлії Романівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Турфірма «САМ» на підставі довіреності, відхилити.

Рішення Печерського районного суду м.Києва від 08 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді А.М. Стрижеус

О.І.Шкоріна