АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
провадження № 22-ц/796/13225/2013 Головуючий у 1 інстанції: Новак А.В.
Доповідач: Поліщук Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:
Головуючого - судді Поліщук Н.В.
суддів Шкоріної О.І., Стрижеуса А.М.
при секретарях Бабіч К.А.. ЗадорожномуА.Г.
за участю позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 15 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання оплати щомісячної комісії незаконною, визнання договору розірваним, визнання договору недійсним, зобов»язання повернути кошти, відшкодування моральної шкоди,-
УСТАНОВИЛА:
В липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ОТП Банк» про визнання незаконною оплату щомісячної комісії, визнання законності розірвання Договору про надання споживчого кредиту №2003990220 від 28 травня 2013 року, визнання Договору про надання споживчого кредиту №2003990220 від 28 травня 2013 року недійсним, повернення сплачених за договором коштів, відшкодування моральної шкоди у сумі 21070,43 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28 травня 2013 року між ним та відповідачем укладено Договір №2003990220 про надання кредитних коштів у сумі 18728,85 грн. Згідно із вказаним договором кредитні кошти призначались для оплати товару, що надається ФОП ОСОБА_3
Вважає, що кредитний не відповідає вимогам цивільного законодавства та законодавства про захист прав споживачів.
Вказує, що 04 червня 2013 року подав заяву про розірвання договору згідно із ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», проте відповіді не отримав.
Вказує, що договір не містить реквізитів ФОП ОСОБА_3 для перерахування їй коштів, а також найменування і ціна товару відмінні від тих, що зазначені у договорі з ФОП ОСОБА_3
Посилається на те, що особа, яка від імені банку укладала Кредитний договір, не уповноважена на вчинення таких дій.
Зазначає, що в порушення п.3.19 Кредитного договору печатка та підпис від імені банку не виконані типографським способом. Договором передбачений перший внесок у сумі 3147 грн., проте хто повинен його здійснювати не зазначено.
Посилається на те, що у договорі не зазначені умови його дострокового розірвання, прочитання договору ускладнено, встановлена комісія за дії, які не є послугами, не встановлено право споживача на відкликання згоди на укладення договору, відповідачем нав»язано страховика і виконавця послуг, договором визначено відповідальність виконавця (ФОП ОСОБА_3), яка не є його стороною, сторони договору перебувають у нерівному становищі (наявний суттєвий дисбаланс у передбачених правах і обов»язків), у договір включені несправедливі умови та відповідачем використовується нечесна підприємницька практика.
Заочним рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 15 серпня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Апеляційну скаргу обґрунтовує порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що суд не надав оцінку доказам та порушенням з боку банківської установи, а також не врахував положення Закону України «Про захист прав споживачів».
В судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Колегія суддів ухвалила слухати справу за відсутності нез»явившихся осіб на підставі ст.305 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що не знайшло свого підтвердження порушення норм законів, які б давали підстави для розірвання договору чи визнання його недійсним.
Як убачається з матеріалів справи та установлено судом першої інстанції, 28 травня 2013 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання споживчого кредиту №2003990220 про надання кредитних коштів у сумі 18728,85 грн. Згідно із вказаним договором кредитні кошти призначені для оплати товару, що надається ФОП ОСОБА_3
04 червня 2013 року ОСОБА_2 подав заяву про розірвання Договору споживчого кредиту.
Згідно з положеннями ч.6 ст..11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. З відкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором.
Листом від 05 липня 2013 року за вих.№77-77-13-68-5-4/8210 позивача повідомлено про виконання банком умов договору про надання коштів виконані шляхом їх перерахування на рахунки ФОП ОСОБА_3, надано копію відповідного платіжного доручення від 30 травня 2013 року № 2900746139, а також роз»яснено положення ч.6 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо можливості відкликання згоди на укладення договору з одночасним поверненням коштів.
Окрім того, позивачем згідно квитанції №159 від 25 червня 2013 року перераховано банківській установі грошові кошти в сумі 4214 грн. в рахунок погашення кредиту.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що позивач не має доказів на перерахування банком коштів на виконання умов кредитного договору, відхиляються колегією суддів, оскільки такі дії банку підтверджуються даними платіжного доручення від 30 травня 2012 року. Окрім того, 16 липня 2013 року за Актом прийому-передачі ПВХ виробів за Договором від 28 травня 2013 року ОСОБА_2 прийняв у ФОП ОСОБА_3 вироби згідно договору та своїм підписом засвідчив відсутність претензій та виконання виконавцем зобов»язань в повному обсязі.
Посилання на ту обставину, що ФОП ОСОБА_3 не виконані зобов»язання в частині монтажу ПВХ виробів не є підставою для розірвання Договору споживчого кредиту або визнання його недійсним, а може бути підставою для застосування п.п.1.5.7,15.8,15.9 цього Договору. Також, умовами Договору, укладеного ОСОБА_2 з ФОП ОСОБА_3 28 травня 2013 року визначені підстави та обсяг відповідальності за неналежне виконання умов цього Договору.
Відтак, оскільки Законом України «Про захист прав споживачів» визначено можливість відкликання згоди на укладення споживчого кредиту з одночасним повернення кредитодавцю коштів, позивачем такі дії не вчинені, натомість, прийнято виконання зобов»язань за Договором з ФОП ОСОБА_3, доводи апеляційної скарги в частині розірвання договору є безпідставними.
Вимоги щодо визнання незаконною оплати щомісячної комісії, оскільки вона не є послугою, не підлягають задоволенню, оскільки ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача ля задоволення його особистих потреб. Оскільки кредитором грошові кошти для задоволення особистих потреб позивача (споживача) за договором були надані, відтак кредитор має право отримати плату за надання такої послуги. Кредитором сума такої плати визначена як щомісячний платіж, який має сталу величину, тому порушень Закону України «Про захист прав споживачів» допущено не було.
Вимоги в частині визнання кредитного договору недійсним з підстав невідповідності його Закону України «Про захист прав споживачів» є недоведеними та суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову в задоволенні таких вимог, оскільки порушення принципу рівності сторін, наявність ознак нечесної підприємницької практики не установлено.
Доводи апеляційної скарги щодо підписання від імені банку кредитного договору не уповноваженими особами ґрунтуються на припущеннях, не підтверджено доказами, при цьому договір містить посилання на реквізити довіреностей, на підставі яких діяли особи, укладаючи цей договір.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що розірвання договору і визнання договору недійсним є взаємовиключними вимогами.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту заподіяння позивачеві моральної шкоди, а в діях відповідача відсутня така неправомірна поведінка, яка мала б наслідком відшкодування моральної шкоди, відтак суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відхилення таких позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.
Відповідно до вимог ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 15 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - суддя Н.В. Поліщук
Судді О.І. Шкоріна
А.М. Стрижеус