ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 р. | № 6/113 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П.- головуючого, Владимиренко С. В., Кота О. В., за участю представника відповідача –П'ятигорець Ю.О. дов. № 1017 від 07.06.2006 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу АТЗТ “Угольінвест” на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 2 жовтня 2006 року у справі господарського суду Донецької області за позовом ТОВ “Агенція “Інтранс” до АТЗТ “Угольінвест” про стягнення боргу,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Агенція “Інтрансс” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до АТЗТ “Угольінвест” про стягнення суми здійсненої передоплати в розмірі 1075000 грн., неустойки в розмірі 123882, 21 грн. та витрат на послуги адвоката в розмірі 80000 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 5 квітня 2006 року порушено провадження у справі.
11 травня 2006 року АТЗТ “Угольінвест” звернулося з заявою про відвід судді Подколзіної Л.Д.
Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 11 травня 2006 року відмовлено в задоволенні заяви АТЗТ “Угольінвест” про відвід судді Подколзіної Л.Д.
Не погоджуючись з даною ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26 травня 2006 року АТЗТ “Угольінвест” відмовлено в прийнятті апеляційної скарги на вказану ухвалу.
Ухвала апеляційного господарського суду мотивована тим, що положення Господарського процесуального кодексу України не передбачають права сторін на оскарження ухвали, винесеної у відповідності до положень ст. 20 ГПК України.
Постановою Вищого господарського суду України від 1 серпня 2006 року касаційну скаргу АТЗТ "Угольінвест" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26 травня 2006 року залишено без задоволення, а ухвалу без змін.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 11 серпня 2006 року поновлено провадження у справі.
Рішенням господарського суду Донецької області від 21 серпня 2006 року позовні вимоги ТОВ “Агенція “Інтранс” задоволено повністю.
З відповідача стягнено 1 075 000 грн. передоплати, 123 882 грн. 21 коп. неустойки, та 80 000 грн. витрат на послуги адвоката.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 2 жовтня 2006 року АТЗТ "Угольінвест" відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги та відмовлено в прийнятті апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 21 серпня 2006 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 2 жовтня 2006 року та направити справу до Донецького апеляційного господарського суду для апеляційного перегляду.
АТЗТ "Угольінвест" вважає, що судом порушено положення ст. 55 Конституції України та ст. 93 ГПК України.
Заявник наголошує, що суд проігнорував та не надав належної оцінки доводам відповідача стосовно пропуску строків на апеляційне оскарження судового рішення.
У судове засідання представник позивача не з'явився.
З огляду на те, що про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за його відсутності.
Вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З тексту рішення суду вбачається, що відповідач в судове засідання не з'явився та відзив на позов не подав.
Повний текст рішення оголошено 21 серпня 2006 року.
Відповідно до ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Вивчивши матеріали справи, Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що суд апеляційної інстанції не досліджував питання щодо того, чи отримував відповідач копію ухвали про призначення розгляду справи та рішення, та чи є в матеріалах справи відомості про отримання останнім зазначених ухвали і рішення суду, надісланого, як стверджує суд апеляційної інстанції, у передбачені ст. 87 ГПК України строки, без порушень.
Матеріали справи не містять даних відомостей.
Матеріали справи містять відомості лише про те, що 13 вересня 2006 року заявник звертався до суду з клопотанням про отримання копії рішення, оскільки йому стало відомо про його прийняття.
Суд не дав належної оцінки доводам заявника щодо того, що він не був повідомлений належним чином про час і місце засідання суду та про прийняття рішення у справі.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, окрім випадків, встановлених законом.
Право ж сторони у справі на апеляційне оскарження рішення господарського суду передбачено статтями 22, 91 ГПК України.
Водночас, необхідною умовою здійснення стороною цього права є її обізнаність зі змістом рішення господарського суду, що дає можливість їй викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких вона буде порушувати питання про перегляд рішення в апеляційному порядку, як цього вимагає п. 3 ч.1 ст. 94 ГПК України.
Виходячи з того, що відомості про належне повідомлення заявника про прийняте судом рішення у справі відсутні, Вищий господарський суд приходить до висновку, що право на апеляційне оскарження у нього фактично виникло з моменту, коли він вперше довідався про рішення господарського суду м. Києва, яке безпосередньо стосується його прав та охоронюваних законом інтересів.
Донецький апеляційний господарський суд зазначеного не врахував та виніс ухвалу, якою суб'єкта оскарження обмежено у здійсненні прав, передбачених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України та ст. 22 ГПК України, що призвело до порушення основоположного принципу судочинства - рівності всіх учасників судового процесу, закріпленого ст. 42 ГПК України.
Господарський процесуальний кодекс України не пов’язує право суду відновити пропущений строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску процесуального строку.
Апеляційним судом цього зроблено не було.
За таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню, а справа з апеляційною скаргою – передачі на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 106, 1115, 1117 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від
2 жовтня 2006 року.
Справу передати на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.
Головуючий Т. Козир
Судді С. Владимиренко
О. Кот