КОПІЯ
Справа № 11-639, 2006 року Головуючий в 1-й інстанції Вітюк В.Ж.
Категорія: ст. 307 ч.2 КК України Доповідач Дуфнік Л.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Ковтуна В.П.
суддів Дуфнік Л.М., Ващенка С.Є.
з участю прокурора Бардецького О.І.
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_23, ОСОБА_24.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засудженої ОСОБА_2 та в її інтересах захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_24. на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 28 серпня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, -
засуджено за ст. 307 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому на праві власності, за винятком житла.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку АДРЕСА_3
мешканку АДРЕСА_2, українку,
громадянку України, з середньою освітою, одружену, працюючу
медсестрою хірургічного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3
протитуберкульозного диспансеру, раніше не судиму, -
засуджено за ст. 307 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженій на праві власності, за винятком житла.
Запобіжний захід. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взято під варту в залі суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 постановлено обчислювати з дня приведення вироку до виконання, зарахувавши в строк відбуття покарання час перебування її під вартою з 28 серпня 2006 року.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 198 грн. 28 коп. та з ОСОБА_2 - 49 грн. 57 коп.
За вироком судуОСОБА_1 засуджений за те, що 24 січня 2000 року у належній йому квартирі АДРЕСА_4 продав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за 15 грн. три стакани наркотичного засобу - макової соломи, маса якої у висушеному стані становить 150 г.
Крім того, 11 березня 2000 року біля 19 год. 50 хв.ОСОБА_1на власному автомобілі ВАЗ 21051 НОМЕР_1привіз з метою збуту чотири поліетиленові пакети з наркотичною речовиною - маковою соломою, маса якої у висушеному стані становить 1620 г., на АДРЕСА_5, що належить ОСОБА_5, де був затриманий працівниками міліції.
В той же день біля 24 години в АДРЕСА_4, на балконі працівниками міліції в ході проведеного огляду було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з наркотичним засобом - маковою соломою маса якої у висушеному стані становить 90 г, якийОСОБА_1 зберігав з метою збуту, а також шість поліетиленових пакетів з наркотичним засобом - маковою соломою маса якої у висушеному стані становить 2100 г, які зберігались у квартирі останнім з метою збуту, однак перед проведенням огляду були викинуті з балкону на прохання ОСОБА_6 малолітньою ОСОБА_7, що проживала у даній квартирі.
ОСОБА_2 засуджена за те, що вона придбала в АДРЕСА_6 та привезла у м. Хмельницький з метою збуту наркотичну речовину - макову солому маса якої у висушеному стані складає 4954 г., і з якою ІНФОРМАЦІЯ_4 біля 24 години на АДРЕСА_7 вона була затримана працівниками міліції.
Як вбачається з апеляцій засудженої ОСОБА_2 та в її інтересах захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9, вони просять вирок Хмельницького міськрайонного суду від 28.08.2006 року щодо ОСОБА_2 змінити, перекваліфікувавши дії засудженої зі ст.307 ч.2 КК України на ст.309 ч.2 КК України та застосувати ст. 75 КК України. Апелянти вказують, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на неналежним чином здобутих доказах. Так, в ході судового розгляду не досліджувались матеріали зняття інформації з каналів зв'язку за місцем проживання ОСОБА_2 та речові докази - макова соломка. Безпідставно судом не були взяті до уваги покази свідків, на підтвердження того, що засуджена перевозила сумку з наркотичною речовиною на прохання невідомої жінки. Суд першої інстанції, на думку апелянтів, не врахував, що свої покази на досудовому слідстві ОСОБА_2 давала під тиском працівників міліції. Крім того, судом першої інстанції не здобуто доказів, які б підтвердили, що у ОСОБА_2 була наявна мета - збут наркотичних засобів. ОСОБА_2 та її захисник ОСОБА_8 вказують, що судом першої інстанції при постановлені вироку не були враховані всі обставини, які пом'якшують покарання засудженої.
ЗасудженийОСОБА_1 та в його інтересах захисник ОСОБА_10 в своїх апеляціях просять змінитні вирок Хмельницького міськрайонного суду від 28 серпня 2006 року і застосувати ст.75 КК України. Апелянти вказують, що при постановленні вироку суд безпідставно не взяв до уваги покази в судовому засіданні свідка ОСОБА_3, пославшись на покази, дані нею під час досудового слідства, коли вона вживала наркотики; суд також не вжив заходів для розшуку та допиту свідка ОСОБА_5, покази якої мають суттєве значення для справи; не досліджував записи телефонних розмов та речові докази (макову соломку), не допитав свідків-понятих, про допит яких заявляв клопотання засуджений .
В засіданні апеляційного суду засуджені та їх захисники частково підтримали подані апеляції і просили відповідно до ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного судом першої інстанції покарання з випробуванням, враховуючи їх позитивні характеристики, стан здоров'я, а також те, що вони раніше не судимі.
Заслухавши доповідача, пояснення засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2та їх захисників, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає , що апеляції задоволенню не підлягають.
Висновки суду про доведеність вини засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, повністю підтверджуються зібраними у справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.
Незважаючи на те, що в суді першої інстанції ОСОБА_2 не визнала своєї вини у придбанні та перевезенні з метою збуту наркотичного засобу макової соломи, а ОСОБА_1 визнав лише факт перевезення 11 березня 2000 року наркотичного засобу -макової соломи вагою 1620 г на своєму автомобілі на квартиру ОСОБА_5, їх вина у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується даними протоколів від 11 березня 2000 року та від 22 березня 2000 року виявлення та вилучення і зважування макової соломи, показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_11, який був понятим разом із ОСОБА_12 при виявленні, вилученні і зважуванні вилученої у ОСОБА_1 макової соломи в кількості 1620 г, оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_5 про обставини замовлення ОСОБА_1 наркотичних засобів з метою їх придбання для лікування сина ОСОБА_13, показаннями свідка ОСОБА_14 в судовому засіданні та свідка ОСОБА_15 в ході досудового слідства, оголошеними в суді, згідно з якими при затриманні ОСОБА_2 і вилученні в неї макової соломи будь-який тиск на ОСОБА_2 з боку працівників міліції не чинився.
Допитані як свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,ОСОБА_21, ОСОБА_22, які на той час працювали в органах внутрішніх справ, підтвердили в суді, що 11 березня 2000 року брали участь в реалізації оперативної інформації, отриманої внаслідок зняття інформації з телефонних розмов, що велися з квартири ОСОБА_2, в ході якої було затримано ОСОБА_1, який привіз для продажу в помешкання ОСОБА_5 1620 г макової соломи. Крім того ці свідки пояснили, що в той же день під час огляду квартири ОСОБА_1 було виявлено і вилучено 90 г макової соломи та 6 пакетів макової соломи вагою 2100 г під вікном навпроти балкону вказаної квартири , які до початку огляду квартири викинула з вікна малолітня ОСОБА_7.-племінниця дружини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 в ході подальшої реалізації оперативної інформації на вокзалі ст.Хмельницький було затримано ОСОБА_2, яка привезла із АДРЕСА_6 бласті 5 кг макової соломи з метою збуту. Згідно з висновками судово-хімічної експертизи, вилучена у ОСОБА_2. і у ОСОБА_1 та в його квартирі і під вікном квартири речовина справді є наркотичним засобом - маковою соломою. Вказані висновки ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_2 не оспорюються.В ході досудового слідства при допиті в якості обвинуваченої ОСОБА_2 визнавала, що придбала і перевозила макову солому з метою збуту. Зміну показань ОСОБА_2 і її твердження про те, що сумка, в якій була виявлена макова соломка, їй не належить, суд першої інстанції обґрунтовано розцінив як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене, оскільки вони спростовані в ході судового слідства.
Разом з тим суд першої інстанції в зв'язку з відсутністю на даний час вилученої у ОСОБА_2 макової соломи як речового доказу обґрунтовано взяв до уваги доводи останньої, що при зважуванні не було враховано вагу пакетів, в яких знаходився наркотичний засіб, і відповідно , взявши до уваги вагу пакетів - 46 г, визнав доведеним, що ОСОБА_2 придбала і перевозила не 5 кг, а 4954 г макової соломи, тобто вчинила злочин, передбачений ч.2 , а не ч.З ст.307 КК України, - незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів у великому розмірі з метою збуту.
Не вбачається підстав для виключення з обвинувачення ОСОБА_1 епізоду збуту наркотичної речовини ОСОБА_4 і ОСОБА_3 від 24 січня 2000 року , оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання , свідок ОСОБА_3 фактично підтвердила показання, дані нею в ході досудового слідства про те, що її покійний чоловік купляв у ОСОБА_1 макову соломку. Допитані судом свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_24, які були понятими при обшуку в квартирі подружжя ОСОБА_3 25 січня 2000 року, підтвердили факт вилучення при обшуку наркотичних засобів, виготовлених з макової соломи.
Таким чином, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст.307 ч.2 КК України як незаконне придбання , зберігання, перевезення наркотичних засобів з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів, вчинені повторно та у великих розмірах.
Покарання засудженим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог ст.65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винних, обставин, що пом'якшують покарання. За наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, суд першої інстанції обґрунтовано застосував ст. 69 КК України, призначивши засудженим за вчинення тяжких злочинів покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.З07 ч.2 КК України. При цьому враховано всі наявні пом'якшуючі покарання обставини, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляціях. Підстав для застосування ст.75 КК України і звільнення засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від відбування призначеного судом першої інстанції покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням колегія суддів не знаходить.
Порушень кримінально-процесуального закону, які б стали підставою для скасування вироку, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
Ухвалила:
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 28 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2залишити без зміни, а апеляції засуджених та їх захисників - без задоволення.