Справа №22 -1816|08 Головуючий у 1 інстанції Чельник О.І. Категорія 46 Доповідач Кривохижа В. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Голованя А.М.
Черниш Т.В.
при секретарі Салабай М.В.
за участю адвокатів ОСОБА_1
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 липня 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2006 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Зазначав, що перебував з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, без реєстрації шлюбу, з вересня 1998 року по грудень 2005 року, вели спільне господарство та мали спільний бюджет, проживаючи у квартирі АДРЕСА_1, належній відповідачці. У вересні та жовтні 1998 року працював директором фірми „Он лайн”, а з кінця листопада - разом з відповідачкою у належному їй на праві власності кафе „Фенікс”, розташованому у Центральному сквері м. Кіровограда. На протязі 1999-2000 років вони разом провели реконструкцію кафе, а з кінця вересня 2005 року розпочали нову реконструкцію цього кафе. З цією метою він уклав з Кіровоградською філією ЗАТ КБ „Приватбанк” кредитний договір на суму 25 000 грн., у серпні 2005 року продав належний йому на праві власності автомобіль ВАЗ 2109 за 17 500 грн., позичив у своєї матері 3 000 доларів США, які вона отримала у Приватбанку з власного рахунку. Станом на грудень 2005 року загальна вартість реконструкції склала приблизно 150 000 грн. Тому вважав, що має право на Ѕ частину нежитлового приміщення кафе „Фенікс”. Крім того, за сумісні кошти вони придбали побутову техніку, меблі, сигналізацію з датчиком, частину якого просить виділити йому в натурі, а саме: телевізор „Тошиба” вартістю 2 500 грн., телевізор „Прем'єр” вартістю 800 грн., супутниковий тюнер „Хюмекс” вартістю 500 грн., супутникові антени у кількості 3-х одиниць на суму 300 грн., холодильник „Снайге” вартістю 2 000 грн., фотоапарат „Олімпус” вартістю 2 250 грн., відеокамеру „Самсунг” вартістю 1 750 грн., ноутбук вартістю 1 750 грн., а всього на суму 14 350 грн., компенсацію за різницю вартості майна 5 575 грн.
У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги у зв'язку з висновком експерта. Просив в порядку поділу майна виділити йому в натурі телевізор „Тошиба” вартістю 2 500 грн., телевізор „Прем'єр” вартістю 800 грн., супутниковий тюнер „Хюмекс” вартістю 500 грн., супутникові антени у кількості 3-х одиниць на суму 300 грн., холодильник „Снайге” вартістю 2 000 грн., фотоапарат „Олімпус” вартістю 2 250 грн., відеокамеру „Самсунг” вартістю 1 750 грн., ноутбук вартістю 1 750 грн.,, а всього вартістю 11 850 грн., компенсацію за різницю в вартості майна у розмірі 7 075 грн., стягнути компенсацію за різницю вартості Ѕ частини нежитлової будівлі кафе „Фенікс”, розташоване по вул. Гоголя, 80-ж у м. Кіровограді, загальною площею 99,8 кв.м, визначеної після її перебудови у розмірі 224 681 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 липня 2008 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсацію за різницю вартості Ѕ частки нежитлової будівлі - кафе „Фенікс”, розташованої по вул. Гоголя, 80-ж у м. Кіровограді, у розмірі 224 681 грн., а на користь держави 1 600 грн. судового збору. У решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, зокрема, що судом безпідставно визнано об'єктом спільної сумісної власності майно приватного підприємця, придбане відповідачем до встановлення судом фактичних шлюбних відносин. Доказів підтвердження участі позивача у значному поліпшенні цього майна не надано.
Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, його представника, представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог щодо поділу майна в частині стягнення компенсації за різницю вартості Ѕ частки нежитлової будівлі - кафе „Фенікс” у розмірі 224 681 грн. та стягнення судового збору підлягає скасуванню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідачу на праві власності належить нежитлова будівля по вул. Гоголя, 80-ж у м. Кіровограді, сквер Центральний, на підставі свідоцтва про право власності від 28 березня 1997 року №4.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення компенсації за різницю вартості Ѕ частки нежитлової будівлі - кафе „Фенікс” у розмірі 224 681 грн., суд виходив з того, що це майно відноситься до спільної сумісної власності сторін, які перебували у фактичних шлюбних відносинах.
Проте, висновок суду щодо визнання цього майна спільною сумісною власністю подружжя позбавлений достатнього правового обґрунтування, та не узгоджується з нормами чинного сімейного та цивільного законодавства.
Згідно п.29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” відповідно до положень статей 57, 61 СК, ст.52 ЦК майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.
Із матеріалів справи вбачається, що спірне кафе „Фенікс” належить на праві власності приватному підприємцю ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності від 28 березня 1997 року №4, виданого на підставі рішення Кіровоградського міськвиконкому №63 від 31 січня 1996 року ( том 1, а.с.236-265).
Вирішуючи спір в цій частині, суд першої інстанції не врахував цих вимог закону, ухваливши рішення в цій частині, яке не ґрунтується на законі.
У зв'язку з тим, що суд фактичні обставини справи з'ясував, але його висновки не відповідають цим обставинам, неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів вважає можливим відповідно до ст.309 ЦПК України скасувати рішення суду в цій частині і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з позивача слід стягнути недосплачений судовий збір в дохід держави у розмірі 1 600 грн.
В частині відмови у задоволенні решти позовних вимог щодо поділу іншого майна рішення суду не оскаржувалося.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 липня 2008 року в частині стягнення компенсації та судового збору скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна в частині стягнення компенсації у розмірі 224 681 грн. - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в сумі 1 600 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: