Справа №22 -2088|08 Головуючий у 1 інстанції Панфілова А.В. Категорія 2 Доповідач Кривохижа В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Голованя А.М.
Черниш Т.В.
при секретарі Дімановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами відділу державної виконавчої служби Олександрійського міського управління юстиції, закритого акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 липня 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2008 року ОСОБА_1звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 та відділу державної виконавчої служби Олександрійського міського управління юстиції, третя особа: закрите акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк про визнання права власності на майно та зняття арешту.
Зазначав, що відповідно до довіреності від 6 травня 2008 року, зареєстрованої в реєстрі №2035 та посвідченої приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу, отримав повноваження від ОСОБА_2 щодо представлення його інтересів в органах МРЕВ та ДАІ, в будь-яких установах та підприємствах чи організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності з питань, пов'язаних з розпорядженням та експлуатацією автомобілем марки MERSEDES-BENZ реєстраційний номер №НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_2
Фактично, між ними було укладено договір купівлі-продажу даного транспортного засобу, що підтверджується розпискою від ОСОБА_2
Проте, йому стало відомо, що 23 травня 2008 року відділом державної виконавчої служби Олександрійського міського управління юстиції було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у зв'язку з наявністю на виконанні виконавчого напису нотаріуса про стягнення з ОСОБА_2 на користь філії Промінвестбанку м.Олександрія боргу в розмірі 262 268,49 грн.
Вважаючи що накладеним арештом на транспортний засіб, порушене його право, він і просив визнати дійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між ним та ОСОБА_2, та скасувати вищезазначену постанову МВ ДВС ОМРУЮ від 23 травня 2008 року про накладення арешту.
Рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 31 липня 2008 року позов задоволений.
В апеляційних скаргах ставиться питання про скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначається зокрема, що постанова МВ ДВС Олександрійського МРУЮ про накладення арешту на майно боржника та заборону відчуження є законною та чинною, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідача пояснення представників ВДВС, третьої особи, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з таких підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Пленум Верховного Суду України в постанові від 26 грудня 2003 року №14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” роз'яснив, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.
Проте, вирішуючи спір, суд цих роз'яснень до уваги не взяв.
Із матеріалів справи вбачається, що особа, в інтересах якої накладено арешт, - ЗАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, у якості відповідача участі у справі не брав.
Крім того, визнаючи дійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу та право власності позивача на нього, суд виходив з того, що умови договору купівлі-продажу, передбачені главою 54 ЦК України, дотримані.
Однак при цьому, на порушення ст. ст. 213, 214 ЦПК України суд не врахував вимог Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 7 вересня 1998 року; у достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин та правовою нормою, що їх регулює.
Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 31 липня 2008 року скасувати. Справу направити на новий розгляд до того ж суду іншому судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча:
Судді: